Справа № 22ц-2586/10 Головуючий у 1 інстанції: Артиш Я.Д.
Категорія: 20 Доповідач: Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.,
при секретарі Гнепі П.М.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки, матеріальної і моральної шкоди та витрат на правову допомогу за апеляційною скаргою відповідача підприємця ОСОБА_4 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 12 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
9 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки, матеріальної і моральної шкоди та витрат на правову допомогу. Позов мотивований тим, що 30 вересня 2009 року позивач придбала у магазині «Наутілус-МТС», що належить відповідачу, мобільний телефон марки «Samsung E210», вартістю 1169 гривень. 16 жовтня та 14 листопада 2009 року позивач здавала вказаний телефон на гарантійний ремонт. На час другого ремонту позивачу було надано для користування інший телефон. В кінці грудня їй повідомили, що телефон ремонту не підлягає, у зв’язку з чим вона 14 січня 2010 року звернулася до відповідача з заявою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення вартості купленого товару, сплату неустойки за затримку виконання її вимог щодо гарантійного ремонту. Оскільки на вказану вимогу відповідач не повернув вартості телефону, то вона 3 березня 2010 року повторно звернулася з аналогічною заявою. Однак, відповідач знову відмовився повертати кошти і повідомив, що телефон повернувся з гарантійного ремонту. Просила зобов’язати відповідача розірвати договір купівлі-продажу телефону та стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 1169 гривень, моральну шкоду – 1000 гривень, неустойку – 1110 гривень 55 копійок і витрати на правову допомогу – 600 гривень.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 12 травня 2010 року позов задоволено частково.
Ухвалено зобов’язати підприємця ОСОБА_4 розірвати з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу телефону марки «Samsung E210» від 30 вересня 2009 року.
Стягнуто з відповідача в користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 1169 гривень, неустойку – 1110 гривень 55 копійок, витрати на правову допомогу – 600 гривень та судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції – до скасування з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідальність за недоліки придбаного позивачем телефону покладається на відповідача і він повинен відшкодувати позивачу вартість купленого телефону та сплатити неустойку за прострочення усунення недоліків товару, оскільки у вказаному телефоні протягом гарантійного строку були виявлені недоліки, що виникли не з вини покупця, не були усунуті продавцем протягом встановленого законом строку, і позивач зверталася до відповідача з вимогою про розірвання договору і повернення сплачених нею коштів, яка була залишена останнім без виконання.
З такими висновками суду повністю погодитися не можна.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2009 року позивач придбала у підприємця ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung E210», вартістю 1169 гривень (а.с. 3), на який відповідачем було надано гарантійний талон (а.с.4). У зв’язку з виявленими недоліками у телефоні позивач повторно 14 листопада 2009 року здала його на гарантійний ремонт (а.с. 8).
Відповідно до замовлення № 901285 від 17 листопада 2009 року (а.с. 7) орієнтовний термін проведення ремонту вказаного телефону становив до 1 місяця.
24 січня 2010 року підприємець ОСОБА_4 повідомив позивача, що її телефон знаходиться в авторизованому сервісному центрі у місті Луцьку і поданий на списання, а тому їй будуть повернуті кошти за придбаний товар або замінено на аналогічний (а.с. 6).
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу телефону та повернення сплачених за нього коштів є підставною і ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки виявлені протягом гарантійного строку істотні недоліки у телефоні виникли не з вини покупця, і їх не було усунуто відповідачем протягом чотирнадцять календарних днів.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача моральної шкоди є законним та обґрунтованим, так як позивачем не було доведено підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», з якими закон пов’язує право споживача на відшкодування такої шкоди.
Посилання апелянта на те, що телефон був відремонтований вчасно, тобто 1 грудня 2009 року, і позивача про це було повідомлено є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження вказаного, і повністю спростовуються листом-повідомленням відповідача від 24 січня 2010 року (а.с. 6), в якому відповідач зазначає, що телефон знаходиться в авторизованому сервісному центрі.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Враховуючи викладене, довідка № 002 від 01.06.2010 року, видана ТОВ «Сервісний центр «РЕМ-сервіс», на яку відповідач посилається як на доказ того, що він добросовісно виконав свої зобов’язання щодо гарантійного ремонту телефону, не може бути предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, оскільки відповідачем не зазначено поважних причин, у зв’язку з якими він був позбавлений можливості надати вказану довідку в суді першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів за придбаний телефон.
Разом з тим, при вирішенні даної справи судом залишено поза увагою те, що позивач, звернувшись до відповідача з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених за товар коштів, обрав спосіб захисту, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України і п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому вимога про стягнення з відповідача неустойки за час прострочення продавцем виконання вказаних вимог позивача в розмірі одного відсотка вартості товару на підставі ч. 5 ст. 709 ЦК України не підлягає до задоволення, оскільки норми вказаної статті на спірні правовідносини не поширюються.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції положень ч. 5 ст. 709 ЦК України рішення в даній справі на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині задоволення вимог про стягнення неустойки з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Володимир-Волинського міського суду від 12 травня 2010 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з підприємця ОСОБА_4 неустойки в розмірі 1110 гривень 55 копійок з ухваленням нового рішення в цій частині.
В задоволенні позову в частині стягнення з підприємця ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 неустойки в розмірі 1110 гривень 55 копійок відмовити.
В решті рішення залишити без змін, виклавши абзац другий резолютивної частини в такій редакції: «Розірвати договір купівлі-продажу телефону марки «Samsung E210» від 30 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_4».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.
Судді: