Справа №1-528/10

                                                         В И Р О К

                                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 липня 2010  року                                       Печерський  районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                Карабаня В.М.,

при секретарі                           Шашок І.М.,

з участю прокурора             Байдюка Д.А.,

адвоката             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, не військовозобов’язаного, працюючого приватним підприємцем ФОП «ОСОБА_2», зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, в силу ч. 3 ст. 88 раніше не  судимого, у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України, -

                                    В С Т А Н О В И В :

             ОСОБА_2, 09.04.2010 року, приблизно о 04 год., знаходячись біля будинку №34 по бул. Л.Українки у м. Києві, шляхом обману заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_4, а саме грошима в сумі 200 грн. 00 коп., отримавши їх від потерпілого, якими розпорядився на власний розсуд.

    Крім того, він же 09.04.2010 року, приблизно о 05 год., знаходячись в салоні автомобіля «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився біля будинку №34  по бул. Л.Українки у м. Києві, скориставшись відсутністю будь-кого із сторонніх осіб поруч та тим, що за ним ніхто не спостерігає, з бардачка зазначеного автомобіля, повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме портмоне вартістю 80 грн. та мобільний телефон  марки «Самсунг», вартістю 800 грн., з карткою оператора мобільного зв’язку «діджус», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., а всього загальною вартістю 910 грн. 00 коп., після чого з викраденим майном залишив місце вчинення злочину.

            Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у скоєному злочині  визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно він 09.04.2010р., приблизно, о 3 годині ночі, вживши значну кількість спиртних напоїв, приїхав до нічного комп’ютерного клубу «Інтерактивний клуб», що по бул. Л. Українки, 34 в м. Києві, пограти на комп’ютері, чим займався години до 4 ранку і витратив на це всі свої грошові кошти. Потім розрахувався і вийшов на вулицю, маючи намір їхати додому, але грошей на таксі у нього вже не було, а громадський транспорт ще не працював. В цей час, знаходячись на тротуарі біля приміщення зазначеного закладу, він побачив автомобіль «Шевроле» світлого кольору, який рухався в його напрямку. Зупинивши   його, він звернувся до водія з проханням відвезти його додому на Борщагівку і при цьому він пояснив останньому, що у нього нема грошей, бо він їх витратив у клубі, і попросив позичити 200 грн., які, як пояснив, ніби то були потрібні йому, щоб розрахуватись з закладом. В дійсності він мав намір ці гроші витратити в тому ж клубі на гру на комп’ютері. Дані грошові кошти він пообіцяв віддати водію, коли той відвезе його додому, а також розрахуватись з останнім за проїзд. А щоб водій не хвилювався і повірив йому, надав тому свій паспорт громадянина України. Водій погодився і дав йому 200 грн., а він в свою чергу надав свій паспорт. Отримавши гроші, він попросив водія зачекати трохи і пішов до приміщення зазначеного клубу, де знову став грати на комп’ютері, доки не витратив названі гроші, чим займався протягом години. Потім до нього підійшов водій і запитав, чи скоро він збирається їхати, на що він відповів, що зараз виходить і водій пішов. Через кілька хвилин він також вийшов з приміщення клубу і, підійшовши до автомобіля побачив, що водій знаходиться біля передніх водійських дверей свого авто і розмовляє з кимось по телефону. Він сів в салон даного автомобіля на переднє пасажирське сидіння і став чекати, доки той закінчить розмову. В цей час він відкрив бардачок і всередині побачив портмоне та мобільний телефон. Спокусившись знахідкою та скориставшись неуважністю водія, він швидко взяв вказані предмети, тобто, мобільний телефон та портмоне, розраховуючи, що в ньому знаходяться гроші, які мав намір витратити в подальшому на гру на комп’ютері, і вийшовши з салону автомобіля, сказав водію, який ще продовжував свою розмову, що йде до туалету та зараз повернеться, пішов до приміщення названого вище клубу.

    Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 не оспорював фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

За таких обставин суд доходить висновку, що винуватість  підсудного в скоєні злочинів  повністю знайшла своє підтвердження доказами, зібраними в судовому засіданні.

Умисні дії підсудного ОСОБА_2,   які виразилися  у заволодінні чужим майном шляхом обману, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України.

Умисні дії підсудного ОСОБА_2, які виразилися  у таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185  КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості  вчинених  ним злочинів, а також ставлення  підсудного до вчиненого, який вину свою визнав повністю,    його   особу, який раніше не  судимий,   працює,  задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, згідно акту №8 медичного освідування від 22.04.2010 року ОСОБА_2 має розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та потребує добровільного лікування.

У відповідності до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом’якшують  відповідальність підсудного є його щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданого збитку.

         У відповідності до ст. 67 КК України суд визнає обставиною, що  обтяжує відповідальність   підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.  

          З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного  можливо без ізоляції його від суспільства та доходить висновку про необхідність обрання йому  покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_2  від покарання з випробуванням  з іспитовим строком та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

         Цивільний позов не заявлено.

          Питання про речові докази вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.    

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

                                                        З А С У Д И В :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190  КК України та призначити покарання:

- за ч. 2  ст. 185  КК України   у виді 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 (один) рів обмеження  волі.

 На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_2  за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді  2 (два) роки позбавлення волі.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати  ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або  роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Речові докази по справі, а саме: портмоне, талон до посвідчення водія на ім’я ОСОБА_4, тимчасовий дозвіл на право керування т/з  на  ім’я ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію т/з на автомобіль «Шевроле Авео»  на ім’я ОСОБА_4, свідоцтво про загальнообов’язкове страхування на ім’я ОСОБА_4, дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу, свідоцтво про реєстрацію т/з на мотоцикл на ім’я ОСОБА_4, медична довідка щодо придатності до керування т/з на ім’я ОСОБА_4, довідка про ДТП за участю автомобіля «Шевроле Авео», талон про обов’язкове страхування, накопичувальна картка на пальне, два рентген знімки зубів ім’я ОСОБА_4, які передані на зберігання потерпілому  ОСОБА_4, залишити останньому, як власнику.

 Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.                                                 Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

         Суддя                                             В. Карабань