РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2387/21

№ 2/183/2496/21

17 серпня 2021 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з останньої на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 11 лютого 2008 року у розмірі 48 181,43 грн. та судові витрати у розмірі 2 270 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг та 11 лютого 2008 року підписала заяву, згідно якої їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 39 000 грн. 22 березня 2008 року відповідач підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, надав відповідачу обумовлену кредитним договором суму кредитних коштів. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконала належним чином свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим, станом на 21 березня 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 48 181,43 грн., яка складається з: 36 346,12 грн. - заборгованість за кредитом; 11 835,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 26 квітня 2021 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погодившись із позовними вимогами, відповідач надіслала письмові пояснення по справі в яких просила у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що 22 березня 2008 року вона підписала анкету-заяву на підставі якої їй, позивачем, було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн., який у подальшому було збільшено позивачем в односторонньому порядку. З Умов та правил надання банківських послуг, які містяться на банківському сайті, наданих позивачем, не зрозуміло, чи діяли вони в момент укладення з нею договору. Крім того, з розрахунку заборгованості наданого позивачем у стовпці 3 загальна сума витрат за користування кредитом складає 106 739,71 грн., а у стовпці 21 розрахунку, сума погашення за кредитом складає 149 759,22 грн., тобто нею сплачувався кредит, а тому вважає, що заборгованість погашена у повному обсязі.

27 травня 2021 року від представника позивача надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача, в яких зазначає, що відповідачем була підписана заява про надання кредиту саме 11 лютого 2008 року про що свідчать персональні дані, адреса проживання зазначені у заяві. А саме, з 23 березня 2008 року відповідач почала активно користуватися кредитними коштами. Стосовно односторонньої зміни тарифів та інших умов обслуговування, позивач зазначив, що згідно п.5.3 кредитного договору Банк має право проводити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування карткового рахунку, про що інформує клієнта шляхом надання виписки по картковому рахунку. Відповідач мав можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку та змінами Умов та правил надання банківських послуг шляхом отримання інформації через Інтернет. Пунктом 3.2. Умов договору передбачено право Банка у будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Оскільки відповідач активно користувалася кредитними коштами, до певного часу виконувала свої зобов`язання за кредитом, свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнала свої зобов`язання за Договором, а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем - АТ КБ «Приватбанк» заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором без номеру від 11 лютого 2008 року, укладеним відповідно до ст.ст. 634, 1066 ЦК України в формі приєднання позичальником до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» та «Тарифами Банку», які були надані відповідачу у письмовій формі, шляхом подання позичальником відповідної анкети-заяви (а.с. 1-2).

Водночас, до матеріалів позовної заяви додана засвідчена представником позивача копія анкети-заяви від 22 березня 2008 року, відповідно до якої ОСОБА_1 погодилась на те, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між нею та банком договір про надання послуг, одночасно засвідчивши про своє ознайомлення із цими Умовами та Правилами і тарифами, що були надані у письмовому вигляді (а.с. 24). Крім того, позивачем наданий розрахунок заборгованості відповідача за договором б/н від 11 лютого 2008 року, відповідно до якого у відповідача станом на 21 березня 2021 року існує заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 48181 грн. (а.с. 20-21).

При цьому, будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів укладання 11 лютого 2008 року кредитного договору з відповідачем суду не подано.

На відсутність доказів укладання 11 лютого 2008 року кредитного договору чи підписання відповідачем анкети-заяви від 11 лютого 2008 року, звернуто увагу позивача в ухвалі суду від 24 червня 2021 року про залишення позовної заяви без руху та запропоновано позивачу надати відповідні докази.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем подано письмові заперечення, у яких він продовжує наполягати на тому, що ним до позовної заяви додано анкету позичальника, підписану 11 лютого 2008 року, що не відповідає матеріалам справи.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з відповідачем 22 березня 2008 року, позивачем не заявлялися.

Виписка по картковому рахунку є підтвердженням руху коштів, проте також не містить відомостей про умови кредитування (а.с.47-67).

В анкеті-заяві відповідача, підписаній 22 березня 2008 року міститься відмітка банку про те, що 11 лютого 2008 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано картку № НОМЕР_1 , а також наявний підпис клієнта про отримання цієї картки. Згідно довідки банку, 10 лютого 2008 року на ім`я відповідача було відкрито картку № НОМЕР_1 з терміном дії до лютого 2012 року (а.с.22). Проте, жодних відомостей стосовно того, на якій підставі та на яких умовах відкрито цей картковий рахунок, матеріали справи не містять.

Надана позивачем довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» (а.с.25), підписана відповідачем 22 березня 2008 року, не є доказом обставин, на які посилається позивач, оскільки відсутні підстави вважати, що вказана довідка є складовою договору від 11 лютого 2008 року.

Таким чином, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує факт укладення кредитного договору 11 лютого 2008 року, його зміст, істотні умови.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У даному випадку, позивач за допомогою належних та допустимих доказів не довів факт укладення кредитного договору між сторонами. Судом встановлено факт користування відповідачем грошовими коштами, який сам по собі не може беззаперечно свідчити про існування кредитних правовідносин та їх зміст.

Позивачем не виконано процесуальний обов`язок доведення обставин, на які він посилався як на підставу позовних вимог. При цьому, судом вживалися заходи з метою сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, ухвалою суду від 24 червня 2021 року запропоновано подати докази. Крім того, ухвалою суду від 02 серпня 2021 року, явку представника позивача визнано обов`язковою. Під час судового засідання, на питання суду про те, чим підтверджується факт укладення з відповідачем 11 лютого 2008 кредитного договору, представник відповідача не зміг надати відповіді.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що аргументи позивача, наведені в позові, не обґрунтовані та не підтверджені належними, допустимими й достовірними доказами, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 18 серпня 2021 року .

Суддя Оладенко О.С.