Справа № 2-453/10

                                                РІШЕННЯ

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 червня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Сватаненка В.І.

за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,

представників: позивача – Халдай І.В., відповідача – ТОВ «Цивільжитлобуд» - Фатєєвої Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю „Цивільжитлобуд”, третя особа - Одеська міська рада – «Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, стягнення збитків», -  

                          ВСТАНОВИВ:

Предметом спору є нежила будівля з надвірними спорудами, загальною площею 124,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

12.09.2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, стягнення збитків, який у подальшому був уточнений, по якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної нежилої будівлі, укладений 8.06.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного нежилого приміщення, укладений 30.01.2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ „Цивільжитлобуд”, а також просить суд стягнути з останнього на свою користь збитки у розмірі 573444 грн., посилаючись на те, що зазначена нежила будівля є власністю територіальної громади, позивач управляє вказаною комунальною власністю територіальної громади, а ОСОБА_3 не будучи власником вказаного нерухомого майна продала його ОСОБА_4, який не міг стати його власником та також у подальшому продав будівлю ТОВ, яке знесло нежилу будівлю, чим заподіяло шкоду позивачу як власнику.

Представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити у повному обсязі, пояснивши, що за вимогами первісного позову позивач просив суд визнати вказані договори купівлі-продажу недійсними та витребувати нежилі будівлі від ТОВ, але дізнавшись, що дані будівлі знесені ТОВ, то позивач вважає, що такі неправомірні дії відповідача завдали збитків територіальній громаді, у зв’язку з чим позивачем були уточнені позовні вимоги, за якими замість витребування майна позивач просить стягнути на його користь матеріальні збитки.

Представник ОСОБА_3 позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши, що ОСОБА_3 ставши власником будівлі за рішенням суду на законних підставах продала її ОСОБА_4

Представник ОСОБА_4 позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_4 на законних підставах купив будівлю та став її власником, у зв’язку з чим мав право відчужити будівлю ТОВ.

Представник ТОВ позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши, що ТОВ на законних підставах набуло право власності на вказану будівлю, отримало необхідні дозволи на проведення будівництва для чого було проведено знесення купленої будівлі, а в же після зазначених обставин, позивачу по справі було видано свідоцтво про власність, яке у подальшому було зареєстровано, тобто на момент становлення ТОВ власником будівлі та її знесення, позивач власником не був, у зв’язку з чим його права як власника не порушені, відповідно йому також не могло бути заподіяно шкоду через знесення будівлі.

Представник ОМР позов підтримав, не заперечував проти його задоволення, пояснивши, що спірна будівля є власністю територіальної громади м. Одеси.

Суд, вислухавши думку, пояснення та доводи учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами справи, наданими та витребуваними доказами, ознайомившись з матеріалами цивільної справи № 2-2562/08р., вважає позов не підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

5.08.2002 року між ОСОБА_3 та КП «ЖЕО Київського району» був укладений договір оренди будинку, площею 101,8 кв.м. строком на 10 років, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв згідно акту приймання-передачі у платне користування не жиле одноповерхове приміщення АДРЕСА_1. Згідно до умов вказаного договору, ОСОБА_3, як орендар, мала право проводити поліпшення та переобладнання орендованого об’єкту та у разі виконання покращень, в результаті яких створюється нова річ, у неї виникло право власності на цю річ. ОСОБА_3 умови договору, в тому числі і обов’язки виконувались сумлінно: об’єкт оренди утримувався у належному технічному стані, проводився поточний ремонт та зроблений капітальний ремонт ( а.с.24-25, справа № 2-2562/08).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 7.02.2006 року вказаний договір оренди був визнаний дійсним та за ОСОБА_3 визнано право власності на нежитловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 124,8 кв.м., жилою площею – 101,0 кв.м., та складається з п’яти кімнат, жилою площею - 17,2 кв.м., 11,7 кв.м., 17,2 кв.м., 19,6 кв.м., 35,3 кв.м., кухні – 5,2 кв.м., двох коридорів – 5,2 кв.м. та 7,4 кв.м., туалету – 1,9 кв.м., умивальної – 1,7 кв.м., санвузлу – 2,4 кв.м. (а.с.9-10).

Будучи власником вказаного об’єкту нерухомості, ОСОБА_3 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 8.06.2006 року продала вказаний будинок ОСОБА_4 (а.с.11-12).

Рішенням виконкому ОМР № 193 від 15.03.2007 року було надано Управлінню капітального будівництва ОМР дозвіл на подальше проектування та будівництво житлових будинків у том числі  (а.с.51).

5.06.2007 року між УКБ ОМР та ТОВ «Цивільжитлобуд» було укладено договір про спільну діяльність щодо відповідного будівництва будинку (а.с.52-55).

20.08.2007 року УКБ ОМР отримало дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до проектної документації, виконання яких проводить ТОВ «Цивільжитлобуд» (а.с.57).

Відповідно до вказаних обставин та документів, ТОВ «Цивільжитлобуд» проводить будівельні роботи на законних підставах.

З акту обстеження вказаного будинку від 11.09.2007 року, затвердженого УКБ ОМР, вбачається, що технічний стан будинку за зазначеною адресою незадовільний, знаходиться у стадії руйнування, потребує проведення капітального ремонту (а.с.39).

У подальшому ТОВ «Цивільжитлобуд» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 30.01.2008 року стало власником спірної будівлі, придбавши її у ОСОБА_4 (а.с.13-14).

У зв’язку з тим, що придбана будівля ТОВ знаходилась у незадовільному стані, новий власник, отримавши усі необхідні дозволи та погодження, здійснив знесення спірної будівлі, про що був складений акт від 12.02.2008 року (а.с.100).

 На момент знесення будівлі ТОВ було добросовісним набувачем цього майна, право власності якого було зареєстровано у КП «ОМБТІ і РОН» 7.02.2008 року.

14.02.2008 року ВК ОМР прийняв рішення про реєстрацію об’єктів комунальної власності м. Одеси (а.с.91-92), на підставі якого Територіальна громада м. Одеси в особі ОМР 8.05.2008 року отримала свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 (а.с.7), яке було зареєстровано у КП «ОМБТІ і РОН» 29.05.2008 року (а.с.8).

Згідно ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, тобто право власності на вказану будівлю у територіальної громади м. Одеси виникло 29.05.2008 року.

На момент реєстрації за територіальною громадою права власності на зазначену будівлю у КП «ОМБТІ і РОН» зазначена будівля вже не існувала.

12.09.2008 року ПУКВ ОМР звернулось до суду з дійсним позовом про визнання договорів недійсними та стягнення збитків, оскільки будівля була знесена.

Територіальна громада м. Одеси не набула права власності на будівлю, яка була у лютому 2008 року знесена, а тому у позивача - ПУКВ ОМР відсутні підстави для звернення до суду за захистом порушеного права власності щодо будівлі.

Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки протиправність поведінки завдання шкоди є однією із підстав відповідальності, шкода, завдана правомірними діями за загальним правилом не відшкодовується.

Таким чином, слід зробити висновок про те, що на час державної реєстрації нерухомого майна позивач не був власником будівлі, яке було знесене ТОВ «Цивільжитлобуд», який був законним власником будівлі та проводив будівельні роботи на законних підставах, за наявності усіх необхідних дозвільних документів, з належним чином оформленим землекористування, під наглядом компетентних державних органів.

ЦК України передбачені підстави для визнання правочину недійсним ( глава 16).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною  (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України (зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Конкретні підстави для визнання правочину недійсним викладені в параграфі 2 глави 16 ЦК України, однак позивач ні в первісному позові ні в уточненому позові не посилався на визначені законом конкретні підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Проаналізувавши надані письмові докази та вислухавши доводи сторін, суд підстав для визнання оскаржених договорів купівлі-продажу недійсними не вбачає, оскільки вони є дійсними з моменту їх укладання та нотаріального посвідчення.

Як правову підставу для стягнення шкоди, позивач посилається на ст.1166 ЦК України.

 Однак судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали право відчужувати будівлю, у зв’язку з чим ТОВ є добросовісним набувачем та законним власником, який має право на свій розсуд розпоряджатись своїм нерухомим майном, відповідно відсутні ознаки навмисного спричинення шкоди позивачу.  

ТОВ законно стало власником, тому мало право знести зазначену будівлю, через що дії ТОВ є правомірними, а вимоги позивача необґрунтовані, безпідставні, не підтвердженими ніякими належними письмовими доказами, у зв’язку з чим не підлягаючими задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 215, 331, 1166 ЦК України, суд, -

                        ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю „Цивільжитлобуд”, третя особа Одеська міська рада – «Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, стягнення збитків» - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя: