Справа № 11-572 2007р.                            Головуючий у 1-й інстанції - Левченко Т.О.

Категорія -  ст.  129 ч. 1 КК                       Доповідач - Пархоменко О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року серпня 16 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Лугового М. Г.,

суддів                                                - Пархоменко О.М. ,  Голуба М. В.,

з участю

прокурора     - Шульги Л.О.,

адвоката        - ОСОБА_11.,

засудженого   - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу

за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду міста

Суми від 6 червня 2007р.

яким,  -                                          ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  мешканець АДРЕСА_1раніше не судимий,

засуджений за  ст. 219 ч.1 КК України із застосуванням  ст. 69 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 600 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на відшкодування моральної шкоди по 200 грн. кожному.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати,  пов"язані з проведенням експертизи у розмірі 91 грн. 53 коп.

Як зазначено у вироці ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння такого злочину.

14 березня 2007 року близько 16 години ОСОБА_1,  перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння,  знаходячись за місцем проживання у АДРЕСА_1на грунті особистих неприязних стосунків розпочав сварку із сином ОСОБА_2та його дружиною ОСОБА_3

У ході зазначеної сварки ОСОБА_2висловлювався нецензурною лайкою,  гнав із квартири потерпілих,  взявши на кухні ніж погрожував їх вбити. Потерпілі ОСОБА_2та ОСОБА_3  сприйняли погрозу вбивством реально.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати,  справу закрити за відсутності в його діях складу злочину.

Свої вимоги мотивує тим,  що між ним та сином і його дружиною склалися неприязні стосунки. Він був проти того,  щоб син і невістка проживали у його квартирі. 14 березня 2007 року сталася чергова сварка,  в процесі якої вони його побили. Ножем він нікому не погрожував.

Заслухавши доповідь судді,  адвоката і засудженого,  які підтримали доводи апеляції,  крім того засуджений просив суд застосувати до нього Закон України "Про амністію" від 2007 року,  висновок прокурора про залишення вироку суду без зміни,  а апеляції без задоволення,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в погрозі вбивством сину ОСОБА_2та його дружині ОСОБА_3 ,  при цьому потерпілі реально побоювались здійснення цієї погрози,  відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами,  аналіз яких дано у вироку,  зокрема,  сам засуджений не заперечував факт сварки 14 березня 2007 року між ним та сином і невісткою у квартирі за місцем проживання. Причиною сварки явилося те,  що він категорично заперечує проти проживання у його квартирі невістки. Погрожував потерпілим тільки словесно,  щоб вони залишили його квартиру. Потерпілі ОСОБА_3  та ОСОБА_2суду пояснили,  що 14 березня 2007 року в ході сварки,  яку затіяв батько і який перебував у стані алкогольного сп"яніння ОСОБА_1 схопивши на кухні ніж,  став кричати про те,  що їх уб"є,  піднявши ніж лезом на них. Злякавшись погроз,  засудженого закрили на кухні,  проте він вибив скло у дверях. Кричав,  що вб"є їх і вони не будуть жити у квартирі. ОСОБА_1 був дуже розлюченим і агресивним.  Злякавшись,  що він реалізує свої погрози,  викликали працівників міліції. Приїзду яких чекали у ванній кімнаті,  боючись засудженого.

Посяненнями працівників міліції,  свідків по справі ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  які прибувши за викликом до АДРЕСА_1  бачили засудженого,  який висловлював погрози фізичної розправи на адресу свого сина та його дружини. При цьому кричав,  що "їх уб"є,  навіть якщо відсидить". З місця події був вилучений ніж.

Поясненнями свідків ОСОБА_8,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10. ,  протоколом огляду місця події,  відповідно до якого з місця події був вилучений кухонний ніж,  яким ОСОБА_1 погрожував потерпілим.

Дії ОСОБА_1 за ч.1  ст. 219 КК України кваліфіковані правильно,  а призначене йому покарання відповідає положенням  ст. 65 КК України.

При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дані про особу винного та обставини,  що пом"якшують та обтяжують покарання. Беручи до уваги наявність декількох обставин,  що пом"якшують покарання,  суд,  умотивувавши своє рішення,  винайшов за можливе застосувати до ОСОБА_1ст. 69 КК України,  перейшовши до іншого,  більш м"якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції  ст. 129 ч.1 КК України.

Колегія суддів установила,  що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості,  передбачений ч.1  ст. 219 КК України 14 березня 2007 року. ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  що підтверджується посвідченнями учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  серія А № 374 від 26.02.2004р. (а.с. 207),  а тому він підпадає під дію  ст. 1 Закону України від 19 квітня 2007р. "Про амністію".

На підставі викладеного ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності згідно  ст. 6 Закону України "Про амністію". Сам засуджений ОСОБА_1звернувся до апеляційного суду із заявою про його звільнення від призначеного покарання за амністією.

Керуючись  ст.  ст.  362,  366,  377 КПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Вирок Зарічного районного суду міста Суми від 6 червня 2007 року відносно ОСОБА_1залишити без зміни,  а апеляцію засудженого - без задоволення.

На підставі  ст. 1 п. "ж",   ст. 6 Закону України від 19 квітня 2007 року "Про амністію" ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання.