Справа № 2-641/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року                              

Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого -               Іванюк І.Д.

                при секретарі с/з -         Кукундіній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів», третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої премії та коштів на лікування -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та уточненнями до нього про поновлення на роботі на посаді начальника служби організації перевезень в державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Львів», стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі 3280,21 грн. щомісячно, невиплаченої премії у розмірі 3705,00 грн. та коштів на лікування у розмірі 4371,50 грн. Свої вимоги мотивує тим, що наказом № 73/к від 04.09.1998 р. він був призначений на посаду начальника служби організації перевезень у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Львів». Всупереч положенню «Про преміювання та заохочення працівників ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», наказом генерального директора № 212 від 22.08.2006р. йому призначена премія до «Дня авіації України» у заниженому розмірі 25 % посадового окладу,  а наказом №269 від 26.09.2007р. йому призначена премія у заниженому розмірі 50 % посадового окладу. Окрім того наказом № 7/дс від 27.09.2007р. його було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення посадових обов’язків, в результаті чого йому не виплачували премію з вересня 2007р. по серпень 2008 р., що становить за 2007р. - 1113грн. та за 2008р. - 1456,5 грн. Наказом № 80 від 03.03.2008р. передбачено виведення структурного підрозділу «Служби організації перевезень» із перехідної структури ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» і створення «Служби організації пасажирських перевезень» і «Служби організації вантажних перевезень» та у зв’язку з цим 11.06.2008р. його попереджено про звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України і надано перелік вакансій до штатного розкладу. Станом на 17.06.2008р. він надіслав генеральному директору ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» заяви про перевід його на одну із вакантних керівних посад начальника служби авіаційної безпеки, начальника юридичного відділу і начальника відділу з контрольно-ревізійної роботи, на що 22.07.2008р. отримав відповідь про те, що його кандидатура не відповідає кваліфікаційним вимогам до цих посад. Наказом № 187/к від 22.08.2008р. його звільнено з роботи згідно п.1 ст.40 КЗпП України – у зв’язку із скороченням штатів. Вважає наказ про звільнення незаконним, оскільки зміни в організації виробництва відбулись лише з метою його подальшого скорочення та внаслідок такого йому не запропоновано зайняти вакантні посади начальника служби авіаційної безпеки, начальника юридичного відділу і начальника відділу з контрольно-ревізійної роботи. Внаслідок незаконного звільнення у нього загострились хронічні захворювання і у період з 04.04.2008р. по 10.06.2008р., з 23.06.2008р. по 02.08.2008р. та з 06.12.2009р. і надалі він знаходився на лікуванні та витратив на таке кошти у сумі  4371,57 грн., які він просив також стягнути із відповідача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з аналогічних підстав, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача на підставі довіреності від 11.01.2010р. (а.с. 1 т. 2) та водночас представник третьої особи на стороні відповідача на підставі довіреності від 20.02.2009р. (а.с.158 т.2) у судовому засіданні проти позову заперечила, з приводу стягнення невиплаченої ОСОБА_2 премії пояснила, що згідно положення «Про преміювання та заохочення працівників ДП «МА «Львів» від 31.08.2006р. № 68 та додатку № 9 до колективного договору на 2007-2008 р.р. (затвердженого 27.04.2007р.) керівництво підприємства має право зменшувати або позбавляти повністю премії окремих працівників, якщо вони винні у виробничих порушеннях.   26.07.2006р.   під час огляду виконання робіт з ремонту сектора пасажирського павільйону було встановлено факт розпивання спиртних напоїв на робочому місці деякими членами зміни СОП, що було відображено комерційним директором підприємства - ОСОБА_4 у   доповідній записці від 27.07.2006р. Наказом генерального директора підприємства від 18.08.2006р. №5/дс «Про притягнення до юридичної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення на працівників СОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7» ОСОБА_2, як керівнику СОП було оголошене попередження про необхідність посилення трудової дисципліни. З нагоди святкування «Дня авіації України» генеральний директор видав наказ №212 від 22.08.2006р. «Про виплату премії працівникам ДП «МА «Львів», та у зв’язку із наявністю наказу №5/дс 18.08.2006р., якого ОСОБА_2 не оскаржував, позивачу було виплачено премію у розмірі 25 %. 23.08.2007 р. наказом генерального директора № 249 з нагоди професійного свята «Дня авіації України» ОСОБА_2 було виплачено премію у розмірі 100 % посадового окладу, між тим вже 26.09.2007р. за результатами розгляду доповідної записки начальника аеровокзального комплексу ОСОБА_8 з приводу чисельних скарг клієнтів вантажного складу на дії ОСОБА_2 наказом генерального директора № 269 від 26.09.2007р. «Про виплату премії працівника ДП «МА «Львів» йому було зменшено премію на 50%. На підставі доповідних записок заступника генерального директора з питань розвитку – ОСОБА_9 та в.о. заступника генерального директора з авіаційної безпеки – ОСОБА_10 від 12.09.2009р. наказом генерального директора від 27.09.2007р. № 7/дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» до позивача була застосована догана, з наказом він був ознайомлений. Згідно п. 2 розділу VI колективного договору протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення на працівників не розповсюджуються, а тому до нього не застосовувалось преміювання у період з 27.09.2007р. та по час звільнення 22.08.2008р. Також просила відмовити ОСОБА_2 у позові у цій частині у зв’язку із пропуском строку позовної давності. З приводу звільнення ОСОБА_2 пояснила суду, що позивач був прийнятий на посаду начальника служби організації перевезень ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» у порядку переведення з ДАП «Львівські авіалінії» згідно наказу генерального директора підприємства № 5/к від 02.08.2004р. У зв’язку із приростом пасажирських перевезень у 2007р. на 52, % та вантажних на 38 % відбулись зміни в організації виробництва ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» та наказом генерального директора підприємства від 03.03.2008р. було проведено реорганізацію структурного підрозділу служби організації перевезень і виведено його із структури ДП «МА «Львів» та натомість введено службу організації пасажирських перевезень (СОПП) і службу організації вантажних перевезень (СОВП). У зв’язку з цим посада, яку займав ОСОБА_2 була скорочена. 11.06.2008р. ОСОБА_2 було повідомлено про подальше вивільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України та запропоновано обрати іншу вакантну посаду на підприємстві. Після цього ОСОБА_2 звернувся до генерального директора підприємства із заявами про прийняття його на вакантні посади начальника відділу контрольно-ревізійної роботи, начальника служби авіаційної безпеки та начальника юридичного відділу. Між тим, у прийнятті на вказані вакантні посади ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки він не відповідав вимогам на їх зайняття. Від зайняття інших вакантних посад ОСОБА_2 відмовився, після чого наказом генерального директора № 187/к від 18.08.2008р. він був звільнений з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України та про його звільнення було повідомлено державну службу зайнятості. ОСОБА_2 з метою з’ясування питання щодо законності його звільнення та ненарахування премії звертався до Львівської транспортної прокуратури, між тим за результатами проведеної спільно із Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області перевірки від 18.08.2008р. було прийнято висновки про відповідність дій керівництва аеропорту вимогам чинного КЗпП України. З приводу відшкодування коштів на лікування заперечила, оскільки такі захворювання виникли у позивача до звільнення та не пов’язані із таким.

Заслухавши пояснення сторін /їх представників, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд відмовляє у позові  з наступних мотивів та передбачених законом підстав.  

Зокрема, п. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Ст. 42 КЗпП України вказує, що при скороченні чисельності штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ст. 43 -1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу без згоди  виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового    представника) допускається у випадках звільнення   працівника,   який   не   є   членом   первинної профспілкової  організації,  що  діє  на підприємстві, в установі, організації

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на  залишення  на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в  організації  виробництва  і праці власник або уповноважений ним орган  пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі,  організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням  його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Згідно ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Ст. 233 КЗпП України зазначає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» є самостійною юридичною особою та його керівником являється ОСОБА_3 (згідно довідки № 4332 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 130). Згідно статуту ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» в редакції від 2005 р., яка була чинною на час винесення спірних наказів, Генеральний директор підприємства був уповноважений самостійно вирішувати питання діяльності підприємства, в тому числі затверджувати штатний розпис, встановлювати показники, розмір та строки преміювання співробітників, приймати, звільняти працівників підприємства відповідно до штатного розкладу.

Наказом № 48/к від 16.07.1990р.ОСОБА_2 прийнятий на роботу на посаду заступника служби організації перевезень Львівського об’єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації м. Львова, наказом №18/к від 30.03.1998р. призначений начальником служби організації перевезень ДАП «Львівські авіалінії». Наказом в.о. генерального директора ДП «МА «Львів» - ОСОБА_12 за № 5/к від 02.08.2004 р. прийнятий переводом з ДАП «Львівські авіалінії» начальником служби організації перевезень ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» (а.с.19-20 т. 1, а.с. 3 т.2, а.с. 8 т. 2).

Згідно додатку № 9 до колективного договору ДП «МА «Львів» на 2007-2008 р.р. (затвердженого 27.04.2007р. (а.с. 50-52 т.2 ) та положення «Про преміювання та заохочення працівників ДП «МА «Львів» № 68 від 31.08.2006р. (а.с. 121-124 т.1) преміювання здійснюється за результатами виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності підприємства за місяць та наростаючим підсумком з початку року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення на працівників не розповсюджуються Виплата премії оформляється наказом по підприємству за рішенням Генерального директора. Керівництво підприємства має право зменшувати або позбавляти повністю премії окремих працівників, якщо вони винні у виробничих порушеннях. Позбавлення та зменшення розміру премії оформляється наказом Генерального директора на підставі доповідних начальників служб, відділів.

З доповідної записки комерційного директора ДП «МА «Львів» - ОСОБА_4 від 27.07.2006р. (матеріали наглядного провадження) вбачається, що 26.07.2006р.   під час огляду виконання робіт з ремонту сектора пасажирського павільйону було встановлено факт розпивання спиртних напоїв на робочому місці деякими членами зміни СОП. Наказом генерального директора підприємства від 18.08.2006р. №5/дс «Про притягнення до юридичної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення на працівників СОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7» ОСОБА_2, як керівнику СОП було оголошене попередження про необхідність посилення трудової дисципліни, який був доведений до відома позивача і якого він не оскаржував. У зв’язку із оголошеним попередженням генеральним директором ДП «МА «Львів» з нагоди святкування «Дня авіації України» було видано наказ №212 від 22.08.2006р. «Про виплату премії працівникам ДП «МА «Львів», у якому позивачу призначено премію у розмірі 25 %.

23.08.2007 р. наказом генерального директора № 249 з нагоди професійного свята «Дня авіації України» ОСОБА_2 було виплачено премію у розмірі 100 % посадового окладу, між тим за результатами розгляду доповідної записки начальника аеровокзального комплексу ОСОБА_8 з приводу чисельних скарг клієнтів вантажного складу на дії ОСОБА_2 (а.с. 20 т. 1) 26.09.2007р. наказом генерального директора № 269 від 26.09.2007р. «Про виплату премії працівника ДП «МА «Львів» йому було зменшено премію на 50% (матеріали наглядного провадження). На підставі доповідних записок заступника генерального директора з питань розвитку – ОСОБА_9 (а.с. 26 т. 1) та в.о. заступника генерального директора з авіаційної безпеки – ОСОБА_10 від 12.09.2009р. (а.с. 22 т. 1), наказом генерального директора від 27.09.2007р. № 7/дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» до позивача була застосована догана, з наказом він був ознайомлений (а.с. 23,24 т. 1). Вказаних наказів ОСОБА_2 не оспорював, а отже підстави для стягнення зазначених ним премій відсутні. Окрім того, будучи ознайомленими із вказаними наказами пропустив строк звернення до суду з даного приводу. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у позові у цій частині.

Згідно наказу генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» від 03.03.2008р. № 80 «Про внесення змін до перехідної організаційної структури ДП «МА «Львів», затв. наказом Генерального директора від 22.02.2008р. № 79» у зв’язку із збільшенням обсягу пасажирських та вантажних перевезень станом на лютий 2008 р. (а.с. 88, 89, 91, 93 т. 2) було проведено вдосконалення виробництва та виведено структурний підрозділ службу організації перевезень та введено службу організації пасажирських перевезень (СОПП) та службу організації вантажних перевезень (СОВП), у зв’язку з чим передбачалось скорочення штатів працівників. Були затверджені нові штатні розклади відповідних служб (а.с. 28, 29 т. 1), згідно яких, у порівняні із штатним розписом служби організації перевезень (СОП) від 01.01.2008р. (а.с. 109-110  т.2 ), загальна чисельність працівників зменшилась із 89 до 85, було скорочено ряд посад,  в тому числі і посаду начальника служби перевезень.

04.03.2008р. Генеральним директором підприємства було скеровано подання до профспілкового органу ДП «МА «Львів» щодо скорочення ряду посад та надання згоди на звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України ряду працівників, в тому числі і ОСОБА_2 (а.с. 102 т.2 ), на що головою профспілки була видана довідка, що 28.08.2006р. ОСОБА_2 написав заяву про виключення його із членів профспілкового органу ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» з 01.08.2006р. (а.с. 6 т.1) та був виключений із членів такої (а.с. 103 т. 2).

Згідно попередження від 11.06.2008р. (а.с. 27 т. 1) ОСОБА_2 (з дотриманням двомісячного строку) був повідомлений про подальше звільнення з посади за скороченням штатів працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України та ознайомлений із вакансіями до штатного розпису (а.с. 74-75 т. 1, 94 т. 2), про що міститься його підпис та чого він не заперечував у судовому засіданні. В той же час, ОСОБА_2 написав заяву про переведення його на вакантні посади начальника відділу контрольно-ревізійної роботи, начальника служби авіаційної безпеки та начальника юридичного відділу (а.с. 34-36 т. 1).

Листами Генерального директора ДП «МА «Львів» від 15.07.2008р. за № 1.1.44-2531, №1.1.44-2532, №1.1.44-2533 (а.с. 31-33 т. 1, 98-100 т.2) ОСОБА_2 повідомлено, що його кандидатура не відповідає кваліфікаційним вимогам до зазначених посад та запропоновано обрати іншу посаду відповідно до його кваліфікації.

Згідно «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» випуск № 1, затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29 грудня 2004 року, начальник юридичного відділу (код 1231 24157) (а.с. 177 т.2)повинен відповідати кваліфікаційним вимогам: повна вища освіта відповідного напряму підготовки та стаж роботи за фахом не менше 2 років. Згідно вказаного Довідника (код 1231 23849) (а.с.  т.2) та посадової інструкції начальника відділу з контрольно-ревізійної роботи ДП «МА «Львів» (а.с. 179-181,182-183 т.2) начальник відділу повинен відповідати кваліфікаційним вимогам: повна вища освіта відповідного напрямку підготовки, післядипломна освіта у галузі управління, стаж бухгалтерської або фінансової роботи за професією для магістра або спеціаліста – не менше 2-ох років, бакалавра – не менше 3-ох років. Згідно «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», випуск № 68, «Авіаційний транспорт», затвердженого Наказом міністерства транспорту України № 488 від 17.07.2002 р. (а.с. 176 т.2) начальник з авіаційної безпеки повинен відповідати кваліфікаційним вимогам: повна вища освіта відповідного напрямку підготовки, післядипломна освіта у галузі управління і забезпечення авіаційної безпеки, стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня у структурі забезпечення авіаційної безпеки – не менше 3 років. Окрім того, відповідно до п. 8.1 наказу державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.03.2005 р. № 188 (а.с. 174-175 т.2) повинен бути віком на день прийняття від 18 (від 21-для виконання функцій, пов’язаних із застосуванням зброї) до 50 років і бути придатним за станом здоров’я для виконання функцій з забезпеченням безпеки авіації.

Із поданих ОСОБА_2 документів про освіту вбачається, що позивач закінчив повний курс Львівського політехнічного інституту ордена Леніна за спеціальністю автомобільний транспорт та йому присвоєно кваліфікацію інженера-механіка (диплом серії НОМЕР_1 (а.с. 114 т.1). Згідно посвідчення  від  27.05.1986 р. (а.с. 118 т. 1) позивач підвищував свою кваліфікацію у Інституті підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів автомобільної промисловості в галузі економіки і планування. Згідно сертифікату НОМЕР_2 (а.с. 116-117 т.1) ОСОБА_2 успішно пройшов початкове навчання по перевезенню небезпечних вантажів. З копії особової справи (а.с. 2-6 т.2) та копії трудової книжки (а.с.16-19 т. 1) вбачається, що ОСОБА_2 досвіду роботи за обраними ним спеціальностями не мав, доказів здобуття вищої освіти у цих галузях не надав. Таким чином, кваліфікаційним вимогам до обраних посад ОСОБА_2 не відповідав, від зайняття інших вакантних посад він відмовився, оскільки такі посади за рангом нижчі від займаної ним посади та із нижчим посадовим окладом, що ствердив і у судовому засіданні.

Із врахуванням відмови ОСОБА_2 від переведення на іншу роботу у ДП «МА «Львів», яка відповідатиме його кваліфікації, генеральний директор видав наказ по особовому складу № 187/к від 18.08.2008р. (а.с. 45 т.1), яким ОСОБА_2 був звільнений з роботи з 22.08.2008 р. по скороченню штатів працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України та про що було повідомлено Львівський міський центр зайнятості (а.с. 118 т. 1, а.с. 212-214 т. 2).

Беручи до уваги наведене та враховуючи той факт, що всупереч вимог ст.ст. 59-60 ЦПК України позивачем будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження того, що він був звільнений з роботи незаконно не надано і навпаки із матеріалів справи вбачається, що адміністрацією підприємства дотримано всіх норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, а тому суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є підставою для відмови у позові у цій частині. За таких обставин до задоволення також не підлягає і вимога позивача про стягнення коштів на його лікування.

Враховуючи наведене, згідно вимог ч. 3 ст. 81 ЦПК України з позивача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

  Керуючись ст.ст. 10, 14, 60,174, 212-215 ЦПК України, п. 1 ст. 40, 43-1, 49-2, ч.  2 ст. 97, ст.ст.  232-233, 235 КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

                       В позові ОСОБА_2 до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів», третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої премії та коштів на лікування відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розглядусправи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:

З оригіналом згідно:

Суддя:                                                                                                                                                            І.Д.Іванюк