УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року серпня 14 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М. Г.,
суддів- Сахнюка В.Г., Ященка В.А.,
з участю прокурора - Ярощука Ю.А.,
засуджених - ОСОБА_1,
ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок С. -Будського районного суду Сумської області від 30 травня 2007 року,
яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу в сумі 510грн.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу в сумі 510грн.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за вчинення злочину за наступних обставин.
27 лютого 2006 року ОСОБА_1, працюючи на посаді інженера лісового господарства С. -Будського Агролісгоспу, будучи посадовою особою та в складі комісії при прийомі-передачі обходу №9, з метою приховання недостачі лісопродукції в ході обходу, дав вказівку майстру лісу С. -Будського Агролісгоспу ОСОБА_2 який є посадовою та матеріально-відповідальною особою, скласти неправдивий рапорт про рух лісопродукції за лютий 2006 року, який останній склав, підвищивши дані про наявність лісопродукції на 140, 1м. куб на суму 7813грн. 40коп., підробивши таким чином офіційний документ. Вказаний підроблений рапорт був затверджений ОСОБА_1 та переданий в бухгалтерію.
Крім того, приблизно 16 жовтня 2006 року, ОСОБА_2, за пропозицією ОСОБА_1, який згідно наказу директора С. -Будського Агролісгоспу №122 від 12.09.2006р. призначений головою комісії по прийому-передачі обходу №9, з метою запобігти небажаним мірам з боку директора
Справа № 11-564 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції Дубінчина Т.М.
Категорія ст. 366 ч. 1 КК України Доповідач Сахнюк В.Г.
Агролісгоспу, склав завідомо неправдивий акт прийому-передачі лісопродукції від
09.10.2006р., відобразивши неправдиві відомості про наявність деревини, підвищивши дані на 19, 2м. куб пиловочника хвойного на суму 3456грн. Вказаний завідомо неправдивий акт був підписаний ОСОБА_1 та переданий в бухгалтерію.
Всього, незаконними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, була прихована недостача на загальну суму 11269 грн. 40 коп.
В апеляції прокурор ОСОБА_3., який затвердив обвинувальний висновок, прохає вирок змінити, застосувати ст. 69 КК України щодо не застосування додаткової міри покарання обом засудженим.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію прокурора ОСОБА_3., думку засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які заперечили проти апеляції прокурора і вважають вирок суду законним та обґрунтованим і прохають застосувати до них амністію, а також перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені та належно оцінені і апелянтом не оскаржуються.
Дійшовши до обгрунтованого висновку про доведеність вини засуджених, суд вірно кваліфікував їх дії за ч. 1 ст. 366 КК України.
Міра покарання кожному із засуджених призначена з урахуванням суспільної небезпечності скоєного злочину, даних про особу винних, обставин, що пом'якшують їм покарання.
Доводи прокурора про помилку суду при призначенні покарання, не застосувавши додаткової міри покарання, без застосування ст. 69 КК України є безпідставними.
Так, із змісту санкції ч. 1 ст. 366 КК України вбачається, що додаткова міра покарання у виді позбавленні права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність є обов'язкова при призначенні основного покарання у вигляді обмеження волі і є необов'язковою при призначенні покарання у вигляді штрафу.
За таких обставин апеляція задоволенню не підлягає, оскільки суд призначив покарання у відповідності до закону.
При апеляційному розгляді засуджені заявили письмове клопотання про звільнення їх від покарання в зв'язку з Законом України "Про амністію".
Колегія суддів вказане клопотання вважає обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки засуджені скоїли злочини невеликої тяжкості, мають на утриманні неповнолітніх дітей, тобто підпадають під дію п. б ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 р.
Виходячи з вказаного і керуючись ст. ст. 362, 365, 266, 377 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Вирок С-Будського районного суду від 30.05.2007 р. стосовно ОСОБА_1та ОСОБА_2залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
На підставі ст. 1 "б" Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити.