Судове рішення #10102875

Справа № 2-2442/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 липня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Бжассо Н.В.

при секретарі             Марінгос І.О.

за участю адвоката    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,  третя особа  на стороні позивача ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної  внаслідок дорожньо – транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11055 грн. 92 коп.; моральної шкоди в розмірі 1700 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 127 грн. 56 коп. та ІТЗ у розмірі 30 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

    Як зазначає позивач, 18.02.2006 року, о 15.00 год. на вул. Маршала Жукова в м. Одесі відбулася дорожня – транспортна пригода за участю автомобіля  „Митцубісі Паджеро”, держномер НОМЕР_1, під його – позивача керуванням та автомобіля „ЗІЛ”, держномер  НОМЕР_2, належного відповідачці ОСОБА_4, під керуванням відповідача ОСОБА_3

    Відповідно до постанови судді Овідіопольського  районного суду Одеської області Кочко В.К. від 19.03.2007 року, ОСОБА_3 був визнаний винним у порушенні п. 10.9 Правил дорожнього руху та притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 124 КУоАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 грн.

    Як вказує позивач, добровільно вирішити питання щодо відшкодування завданої шкоди вони з ОСОБА_3 не змогли, тому він на підставі договору № 35/07 від 20.02.2007 року,  замовив  в Приватному підприємстві „Бюро оцінки” незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, завданих його автомобілю внаслідок ДТП,  згідно з наданого висновку, вартість відновлювального ремонту  становила   10 423 грн., вартість матеріального збитку завданого внаслідок ДТП становила 7 724 грн.05 коп., окрім того послуги експерта становили 450 грн.,  комісія про прийняття платежу 4 грн. 50 коп.; виклик телеграфом зацікавлених осіб 28 грн. 08 коп.; розбірка та збірка передньої частини автомобілю 150 грн., що в сумі становить 11055 грн. 92 коп.

    Окрім того, позивач зазначає, що йому була завдана моральна шкода яку він оцінює в 1700 грн. та просить стягнути її відшкодування.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

    Відповідач по справі ОСОБА_3 заявлений позов не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_2 не є власником автомобілю „Мітцубісі Паджеро”, таким чином він не має права вимагати відшкодування шкоди майну, йому неналежному. Право такої вимоги має ОСОБА_5, яка є власницею автівки. Зі звітом про оцінку вартості матеріальних збитків, яку провів позивач, за власною ініціативою, відповідач не згодний, оскільки вони з власницею автомобіля „ЗІЛ” ОСОБА_4 не були присутні при обстеженні, телеграми про виклик на обстеження, вони не отримували. Окрім зазначеного, акт огляду транспортного засобу від 23.02.2007 року, який доданий до звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, не збігається з відомостями, які викладені  в протоколі огляду місця ДТП, який був складений працівниками ДАІ на місці ДТП  18.02.2007 року,  при експертному досліджені були  включені зайві запчастини, які ніби –то були пошкодженні саме при ДТП, що фактично не відповідає дійсності та первинним матеріалам ДТП, у зв’язку з чим він - відповідач з результатами оцінки не згодний, вважає їх помилковими, не обґрунтованими та не об’єктивними.    

    Відповідач ОСОБА_4 заявлений позов також не визнала, суду пояснила, що вона дійсно є власницею автомобілю „ЗІЛ”, але своїми діями жодної шкоди майну позивача не завдала, при цьому підтримала доводи відповідача ОСОБА_3

    Третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 суду пояснила, що позов ОСОБА_2 вона підтримує та не заперечує, щоб відшкодування завданої шкоди автомобілю отримав, саме він, не дивлячись на те, що вона є власником автомобіля, який постраждав, внаслідок ДТП.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

    Як встановлено в ході розгляду справи, 18 лютого 2007 року о 15.00 годині, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки „ЗІЛ”, державний номер НОМЕР_2 який належить ОСОБА_4, по вул. Маршала Жукова  в м. Одесі під час руху  заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно, не скористався допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого, здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки „Мітцубісі Пажеро” державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, належного ОСОБА_5 В результаті наїзду автомобіль марки „Мітцубісі пажеро” отримав механічні пошкодження.

    Постановою судді Овідіопільського районного суду одеської області від 19.03.2007 року, ОСОБА_3 було визнано винним у порушенні п. 10.9 Правил дорожнього руху, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст .124 КУоАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. у дохід держави.

    З метою встановлення обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, судом була призначена повторна судова авто - товарознавча експертиза по визначенню вартості відновлювального ремонту та суми матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля марки „Мітцубісі Пажеро”, держномер НОМЕР_1, проведення експертизи було доручено ОНДІСЕ.

    Згідно висновку експертного дослідження ОНДІСЕ № 4155 від 25.07.2008 року – вартість відновлювального ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу складових що замінюються та втрати товарної вартості) автомобіля „Митцубісі Паджеро”, держномер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП визначається рівною 6916 грн. 32 коп.; сума матеріальної шкоди (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових що замінюються та втрати товарної вартості) автомобіля „Митцубісі Паджеро”, держномер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП визначається рівною  4 487 грн. 61 коп.

    Судом встановлено, що згідно листа Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ Україна” № 497 від 26.10.2007 року, транспортний засіб „Мітцубісі Пажеро” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 18.02.2007 року не був застрахований КАСКО у ВАТ „Страхова компанія „ПЗУ Україна”.

    Відомості щодо страхування цівільно – правової відповідальності автомобіля „ЗІЛ” суду надані не були.

    Вирішуючи питання, що особи яка має право на отримання відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди, суд виходить зі змісту  ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України які передбачають підстави відшкодування майнової і моральної шкоди.  

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної  небезпеки,   визначені  ст. 1187 ЦК України.  

Аналіз  зазначених  правових   норм дає суду підстави для висновку, що  позивач, як потерпіла особа, якій завдано збитків та завдано моральної шкоди внаслідок порушення його прав, мав право на звернення до суду за захистом своїх прав.  

Згідно з ч. 4 постанови Пленуму   Верховного Суду України від  27  березня  1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” -  під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо.

Судом встановлено, що на момент ДТП, ОСОБА_2 керував автомобілем  „Мітцубісі Пажеро” на підставі доручення, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 01.02.2007 року, реєстровий номер 687, серед наданих ОСОБА_2  зазначеною довіреністю повноважень, встановлено право бути представником власниці автомобілю в судових органах з усіх питань, пов’язаних з дорожньо – транспортними подіями та одержувати належні власниці автомобіля кошти. Під час розгляду справи позивачем була надана довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 27.01.2010 року, на право керування та розпорядження вищезазначеним автомобілем, з включенням повноваження бути представником власниці автомобіля в судових органах з усіх питань пов’язаних з дорожньо – транспортними подіями.  

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 мав право на звернення до суду з зазначеним позовом. Стосовно вимоги позивача щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю в наслідок ДТП, саме йому, а не власниці автівки, суд керуючись положеннями ст. 241 ЦК України, яка регулює питання вчинення право чинів з перевищенням повноважень, з урахуванням згоди власниці автомобіля ОСОБА_5, наданої в ході слухання справи щодо отримання відшкодування саме позивачем ОСОБА_2, вважає, що виплата відшкодування має сплачуватися останньому, у розмірі встановленому судовою експертизою, з урахуванням коефіцієнту зносу.  

Згідно ст. 1187 ч.2 ЦК України – шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою яка на відповідної правової засаді володіє  транспортним засобом.

    Вирішуючи питання відповідальності відповідачки ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що відносно неї відсутні підстави відповідальності за завдану внаслідок ДТП шкоду, тому остання підлягають звільненню від цивільно  - правової відповідальності.  

    Щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що аварією було порушено життєвий уклад позивача тому вимога щодо стягнення моральної шкоди підлягає  задоволенню, оскільки заявлений розмір відповідає  тяжкості завданих незручностей.  Суд також вважає необхідним стягнути на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

    Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1187, 237, 241, 244 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212 – 216 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4 487 (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 61 копійка.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1700 (тисячу сімсот) грн..

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 62,32 грн. та ІТЗ у розмірі 30 грн.

    В іншій частині позову відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі протягом 10 днів з дння його проголошення заяви про апеляційне оскарження з подальшою подачею протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація