Судове рішення #1010215
УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

„10" серпня 2007 р.                                                                                 м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів:

Бідочко Н.П.,  Шишка А.І.,  Меленко О.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.  Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,  відшкодування матеріальної і моральної шкоди,  зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  Липчанської сільської ради про визнання недійсним рішення цієї ради від 11 грудня 1996 р. та державного акту про право приватної власності на землю,  виданого на ім"я ОСОБА_1,  повернення земельної ділянки площею 0, 18 га,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 02 лютого 2005 р. та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 01 червня 2005 р., -

 

встановила:

 

В серпні 1997 р. ОСОБА_1 пред"явив позов до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,  відшкодування матеріальної і моральної шкоди. ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1,  Липчанської сільської ради про визнання недійсним рішення від 11.12.1996 р. та державного акту про право приватної власності на землю,  виданого на ім"я ОСОБА_1,  повернення земельної ділянки площею 0, 19 га.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Іршавського районного суду від 02 лютого 2005 р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Визнано рішення Липчанської сільської ради від 11.12.1996 р. про передачу у приватну власність ОСОБА_1 0, 19 га землі для обслуговування житлового будинку недійсним.

Визнано недійсним державний акт про право приватної власності на землю 3-ЗК № 010690,  виданий на ім"я ОСОБА_1 в частині 0, 19 га.

 

Справа №33-ц-482кс/07 р.                                        Головуючий у І інстанції Даруда І.А.

Категорія 33                                                                Доповідач Бідочко Н.П.

 

Зобов"язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 0, 19 га самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 01 червня 2005 р. рішення Іршавського районного суду від 02 лютого 2005 р. змінено. Зустрічний позов задоволено частково.

Визнано рішення Липчанської сільської ради від 11 грудня 1996 р. про передачу у приватну власність ОСОБА_1 0, 10 га землі для обслуговування житлового будинку незаконним.

Визнано недійсним державний акт про право приватної власності на землю ІП-ЗК № 010690,  виданий на ім"я ОСОБА_1 в частині 0, 10 га.

Зобов"язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 0, 10 самовільно зайнятої земельної ділянки.

В решті рішення залишено без зміни.

Посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права,  ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення,  а справу направити на новий Апеляційний розгляд.

Колегія суддів вважає,  що підстави для перегляду оскаржуваних судових рішень відсутні.

Змінюючи рішення місцевого суду та визнаючи рішення Липчанської сільської ради і державний акт на право приватної власності на землю,  виданий ОСОБА_1 в частині 0, 10 га недійсними,  Апеляційний суд прийшов до правильного висновку про те,  що фактичний розмір його земельної ділянки є більшим на 0, 10 га. Судом враховано,  що згідно висновку експерта №150 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0, 29 га,  а згідно проведених обмірів її розмір становить 0, 395 га.

Відповідно до ч.2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  355 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається із матеріалів справи,  що судові рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч.1  ст.  338 ЦПК України підстави для обов"язкового його скасування.

Отже,  колегія суддів вважає,  що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись  ст.  ст.  332,  336 ЦПК України,  колегія суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області, -

 

 

ухвалила:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іршавського районного суду від 02 лютого 2005 року,  ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 01 червня 2005 року,  залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація