Справа № 2 – 1256 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      09 липня 2010 року                         Глухівський міськрайонний     суд  Сумської області  в складі: головуючого судді  Васяновича В.М.,                                        при  секретарі  Воскобойник Н.І.,            

                               з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Глухівське автотранспортне підприємство 15939»                             - про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -  

В С Т АН О В И В:

    01 червня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 22 грудня 2008 року працювала заступником головного бухгалтера у ВАТ «Глухівське АТП-15939», а 23 квітня 2010 року її було звільнено з роботи за ст. 40 п.1 КЗпП України у зв’язку з скороченням штату. Також мотивує позов тим, що у день звільнення відповідач не провів з нею розрахунку, тому посилаючись на ст.ст. 116, 117 КЗпП України, позивачка просить стягнути з відповідача 2514,49 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати, 2235 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні     (за 42 робочі дні), а також 1000 грн. моральної шкоди, так як вона втратила нормальні життєві зв’язки, має неповнолітню дитину, яка навчається на платній основі у Глухівському націо-нальному державному педагогічному університеті, а невиплата заробітної плати поставила її сім’ю у скрутне матеріальне становище.  

    В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві.

    Представник відповідача ВАТ «Глухівське АТП-15939» в суд не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Також відповідач подав заперечення проти позову, у якому визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2514,49 грн., але заперечує проти інших позовних вимог, бо вина підприємства у несвоєчасній виплаті зарплати відсутня, оскільки у касі підприємства і на розрахункових рахунках відсутні кошти, а на всі ліквідні засоби накладено арешт податковим органом.

    Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

Так, судом встановлено, що 22 грудня 2008 року  ОСОБА_1 була прийнята на роботу заступником головного бухгалтера ВАТ «АТП-15939», а 23 квітня 2010 року її звільнено з роботи на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України (у зв’язку з скороченням штату).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Однак, судом установлено, що при звільненні позивачки з роботи відповідач не виплатив їй заробітну плату в сумі 2514,49  грн., чого не заперечує й сам відповідач, а тому вказану суму необхідно стягнути з нього на користь позивачки.

Також у відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору підприємство, установа, організація зобов’язані виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.    

Як убачається з матеріалів справи, заробітна плата позивачки за останні два повні місяці перед звільненням складала: за лютий 2010 року – 1117,5 грн., за березень 2010 року –      1117,5 грн., а її середньоденний заробіток, обрахований відповідно до Порядку обчислення     середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.95 р., складає    53,21 грн.                                                       Враховуючи, що з дня звільнення позивачки з роботи і до дня винесення рішення суду минув  51 робочий день, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складатиме  2713,71 грн. (51 х 53,21 грн. = 2713,71).

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності його вини у несвоєчасному розрахунку із позивачем, оскільки сама по собі відсутність коштів та важке матеріальне становище підприємства не виключає відповідальності роботодавця за несвоє-часний розрахунок із працівником при звільненні. Крім того, з наданих суду документів, вба-чається, що арешт на майно відповідача був накладений лише 13 травня 2010 року, а до цього часу ним не вжито жодних заходів щодо виплати звільненим працівникам заробітної плати.         За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки 2713,71 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.                  

Також суд вважає, що внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати та затримки розрахунку при звільненні позивачка зазнала моральних страждань, бо її сім’я опинилася у важкому матеріальному становищі, у неї на утриманні знаходиться неповнолітня донька, яка навчається на платній основі у Глухівському національному державному педагогічному університеті, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, тобто позивачу була заподіяна моральна шкода, яку, виходячи з глибини та обсягу цих страждань, суд оцінює в  600 грн. і які необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.        

    З матеріалів справи вбачається, що позивачка понесла 100 грн. витрат на правову допомогу, які відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на її користь.  

Крім того, оскільки за даною категорією справи позивачка була звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави 59,5 грн. судового збору (державного мита), з яких  51 грн. за вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) та 8,5 грн. за вимоги немайнового характеру (стягнення моральної шкоди), а також 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 116,117,237-1 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» за № 100 від 08 лютого 1995 року, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Глухівське АТП 15939» на користь ОСОБА_1 2514,49 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати, 2713,71 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 600 грн. моральної шкоди та 100 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути  5928,2 грн.

    Стягнути з ВАТ «Глухівське АТП 15939» на користь держави 59,5 грн. судового збору (державного мита) та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць підлягає негайному виконанню.    

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів після його проголошення.                                

На рішення суду може бути подано    апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.        

      Суддя