УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Кривобокової Н.М. ,
суддів: Гриновецького Б.М. , Томенчука Б.М. ,
з участю: прокурора Гуцуляка В.К.,
потерпілого ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши 09 серпня 2007 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_2 на вирок Надвірнянського районного суду від 10 травня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с Пасічна, участок Постоята Надвірнянського району, неодруженого, несудимого, громадянина України, засуджено за ст. 296 ч.2 КК України на 1 рік 3 місяці обмеження волі; за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено - 1 рік 6 місяців обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд залишено без змін.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Надвірнянської ЦРЛ 722 грн. 45 коп.3а лікування ОСОБА_1
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що 05 липня 2006 року, близько 23 год. в с Пасічна Надвірнянського району він з особою, кримінальну справу відносно якого виділено в окреме провадження, у зв'язку з розшуком, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно наніс удари головою в обличчя ОСОБА_1, а пізніше удари ногами по тілу, спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації вчинених злочинів, просить вирок скасувати у зв'язку з призначенням ОСОБА_2 м'якого покарання, а справу направити на новий судовий розгляд, або постановити свій вирок.
Справа №11-299/2007р. Головуючий у І інстанції Мужик І.І.
Категорія ст. ст. 296 ч.2, 121 ч.2 КК України Доповідач: Кривобокова Н.М.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним в зв'язку з невірністю кваліфікації його дій. Мотивує тим, що потерпілому один удар наносив тільки він, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 121 ч.1 КК України. Просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В запереченні на апеляції потерпілий вважає вирок законним та обгрунтованим і просить суворо не карати ОСОБА_2
В засіданні апеляційного суду прокурор в доповненні до апеляції вказав, що суд при постановлені вироку, застосовуючи ст. 69 КК України, належним чином не обґрунтував свого рішення з цього приводу в мотивувальній частині. Просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_2 пояснив, що потерпілому наносив удар тільки він, оскільки останній його образив. Судом не враховані всі пом'якшуючі вину обставини, те, що він являється єдиним годувальником, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, взявши кредит. Просив пом'якшити покарання.
Заслухавши доповідь судді Кривобокової Н.М. , міркування прокурора Гуцуляка В.К., який підтримав внесені доповнення до апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який просив скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, думку потерпілого ОСОБА_1 про законність та обґрунтованість вироку суду і просив суворо не карати засудженого ОСОБА_2, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 3а ст. ст. 296 ч.2, 121 ч.2 К України з кваліфікуючою ознакою - вчинення групою осіб відповідає встановленим судом обставинам справи.
Із показань потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що 05.07.2006 року близько 23 год. ОСОБА_2 безпричинно наніс йому удар в голову, проїжджаючи по дорозі на мотоциклі разом з ОСОБА_3 Зупинивши мотоцикл, ОСОБА_2 вдруге вдарив його в голову, а потім разом з ОСОБА_3 почали наносити йому удари ногами по тілу.
Свідок ОСОБА_4 ствердила, що 05.07.2006 року близько 23 год. ОСОБА_2, проїжджаючи по дорозі на мотоциклі разом з ОСОБА_3 мимо неї та ОСОБА_1, ударив рукою по голові останнього. Потім, зупинивши мотоцикл, ОСОБА_2 вдарив головою в обличчя потерпілого та разом з ОСОБА_3 нанесли декілька ударів по тілу ОСОБА_1 Вона, обороняючи потерпілого, відштовхнула ОСОБА_2 і ОСОБА_1 втік.
Ці вказані потерпілим та свідком обставини об'єктивно підтверджуються даними висновку експерта №1546/1397-Е від 18.08.2006 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження: закрита травма живота з розривом селезінки та внутрішньою кровотечею, яка утворилась від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути, як руки, так і голова і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення (а.с. 42-43).
Доводи ОСОБА_2 в апеляції про те, що він один наносив потерпілому удари апеляційний суд визнає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами, визнати які недостовірними немає підстав.
За таких доказів суд прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість засудженого ОСОБА_2, кваліфікувавши його дії за ст. ст. 296 ч.2, 121 ч.2 КК України.
Покликання прокурора на м'якість призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання не заслуговують на увагу.
Призначаючи покарання засудженому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, що до кримінальної відповідальності не притягався, позитивні характеристики, його молодий вік, думку
потерпілого суворо не карати. До обставин пом'якшуючих покарання суд врахував щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, повне відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди потерпілому, а тому визначив покарання, яке є достатнім для його виправлення та перевиховання.
При постановленні вироку суд, застосовуючи ст. 69 КК України, належним чином обґрунтував своє рішення з цього приводу в мотивувальній частині, вказавши всі пом'якшуючі вину обставини.
В засіданні апеляційного суду потерпілий підтвердив свою позицію суворо не карати ОСОБА_2
За наведених обставин апеляційних підстав для зміни чи скасування вироку суду колегія суддів не встановила.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_23алишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 10 травня 2007 року відносно ОСОБА_2, - без зміни.