УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2007р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шайди СМ. ,
суддів Гриновецького Б.М. , Томенчука Б.М. ,
за участю: прокурора Чемеринського Л.,
захисника ОСОБА_1,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 ,
розглянувши 06 серпня 2007р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, що приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції на вирок Галицького районного суду від 04 червня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яблуниця і жителя с. Поляниця Яремчанської міської ради, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з середньою освітою, українця, громадянина України, працював сільським головою с. Поляниця, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 367 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 ч.2 КК України до штрафу 1000 (одна тисяча) грн. За ст. 190 ч.4 К України ОСОБА_2 виправдано.
На підставі ст. 74 ч.4 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнено.
На підставі ст. 88 ч.3 КК України ОСОБА_2 визнано таким, що немає судимості.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Ворохта, жителя с Татарів Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого інженером землевпорядником Поляницької сільської ради, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 367 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 ч.2 КК України до штрафу 1000 (одна тисяча) грн.
Справа № 11-326/2007р. Головуючий у І інстанції Вилка С. С.
Категорія ст. 367 ч.1 КК України Доповідач Шайда С. М.
На підставі ст. 74 ч.4 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнено.
На підставі ст. 88 ч.3 КК України ОСОБА_3 визнано таким, що немає судимості.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку і жительку АДРЕСА_1, з вищою освітою, одружену, працює начальником Яремчанського управління земельних ресурсів, раніше не судиму, -
засуджено за ст. 367 ч.1 КК України із застосуванням ч.2 ст. 69 КК України до штрафу в
сумі 1000 (одна тисяча) грн.
На підставі ст. 74 ч.4 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання
звільнено.
На підставі ст. 88 ч.3 КК України ОСОБА_4 визнано такою, що немає судимості.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку та жительку с. Поляниця Яремчанської міської ради, не одружену, працюючу спеціалістом Полянської сільської ради - бухгалтером, раніше не судиму, громадянку України, - засуджено за ст. 367 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 ч.2 КК України до 1000 (одна тисяча) грн. штрафу.
На підставі ч.4 ст. 74 КК України ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнено.
За ч.4 ст. 190 КК України ОСОБА_5 виправдано за відсутністю складу злочину.
На підставі ч.3 ст. 88 КК України ОСОБА_5 визнано такою, що немає судимості.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку і жительку АДРЕСА_2, українку, громадянку України, раніше не судиму, -засуджено за ст. 367 ч.1 КК України із застосуванням ч.2 ст. 69 КК України до штрафу 1000 (одна тисяча) грн.
За ст. 190 ч.4 КК України ОСОБА_6 виправдано за відсутністю в її діях складу злочину.
На підставі ст. 74 ч.4 КК України ОСОБА_6 від призначеного покарання звільнено.
Відповідно до ч.3 ст. 88 КК України ОСОБА_6 визнано такою, що немає судимості.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнані винуватими в тому, що вчинили службову недбалість, тобто неналежним чином виконували свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило діями ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 Поляницькій сільській раді істотну шкоду у вигляді підриву її авторитету, як органу місцевого самоврядування, а діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відповідно підірвано авторитет Яремчанського міського управління земельних ресурсів та Яремчанського відділення державного казначейства, чим і спричинено їм істотну шкоду.
Злочин вказаними особами вчинено за таких обставин.
ОСОБА_2, будучи з 1999 року обраним сільським головою села Поляниця, що на території Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на протязі 2002-2003р.р. внаслідок неналежного виконання своїх функціональних обов'язків, знаючи, що на землі
Поляницької сільської ради загальною площею 46.142 га, які відповідно рішеннями виконкому Пляницької сільської ради №4 від 14.02.2002 року; №32 від 12.09.2002 року; №36 від 10.10.2002 року; №40 від 15.11.2002р.; №6 від 13.02.2003р.; №27 від 10.07.2003р. були вилучені з користування Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу за його згодою і в установленому законом порядку не були відведені в межі села Поляниця, допустив те, що заяви громадян про виділення їм земельних ділянок для будівництва житлових будинків виносились на розгляд виконкому Поляницької сільської ради і були надані для індивідуального будівництва.
Крім цього, при проведенні тендеру на будівництво загальноосвітньої школи І-ІП ступенів в с Поляниця, були порушені вимоги Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а саме, оголошення про проведення тендеру не було опубліковано у „Віснику державних закупівель".
ОСОБА_3 , будучи спеціалістом 1-ої категорії Яремчанського міського управління земельних ресурсів, і будучи закріпленим за Поляницької сільською радою, внаслідок неналежного виконання своїх функціональних обов'язків, знаючи про те, що землі Поляницької сільської ради в загальній кількості 46.142 га не були відведені у межі села Поляниця, виготовив проекти рішень виконкому про виділення земельних ділянок громадянам для індивідуального будівництва.
ОСОБА_4 , працюючи начальником Яремчанського міського управління земельних ресурсів і будучи посадовою особою, внаслідок неналежного їх виконання, не переконавшись в тому, що землі с. Поляниця в кількості 46.142 га в належному порядку, передбаченому законом відведені в межі села Поляниця, погоджувала матеріали технічної документації, видавала та реєструвала державні акти на землю, а також аналогічно склала та видала громадянам висновки про погодження та передачу у приватну власність громадянам земельні ділянки загальною кількістю 0, 75 га.
ОСОБА_5, будучи бухгалтером Поляницької сільської ради і секретарем тендерного комітету, допустила проведення тендеру по підряду на будівництво школи в с.Поляниця без опублікування оголошення у „Віснику державних закупівель".
ОСОБА_6 , будучи начальником відділення державного казначейства в м. Яремче, неналежно виконуючи свої посадові обов'язки, не переконавшись у законності проведення тендеру на будівництво школи в с. Поляниця, і по платіжному дорученню №54 від 02.02.2005 року гроші в сумі 505000 грн. з рахунку Поляницької сільської ради були перераховані на рахунок УПП „Сантехбудмеханізація", яка була визнана переможцем тендеру по будівництву школи.
В доповненнях до апеляції, поданих апелянтом 01 серпня 2007 року, ставиться питання про скасування вироку суду, постановления вироку апеляційною інстанцією у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, однобічністю судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання, тяжкості злочинів та особам засуджених.
Апелянт просить подані доповнення прийняти до розгляду апеляційним судом в порядку ст. 355 КПК України як доповнення і зміни до апеляції, поданій ним 06.06.2007р. (а.с. 275-276 т. 11).
Заслухавши доповідь судді, клопотання прокурора про прийняття до розгляду подані доповнення, думку засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_1, які висловились за те, щоб клопотання прокурора відхилити, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши клопотання прокурора про прийняття доповнень до апеляції до розгляду їх по суті, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора до задоволення не підлягає і в прийнятті поданих ним доповнень до апеляції слід відмовити з таких підстав.
У відповідності до ст. 355 ч.2 КПК України, внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.
Із змісту поданих прокурором доповнень до апеляції, поданої ще 06.06.2007р., вбачається, що це не доповнення, а фактично зміни до апеляції, які подано поза межами апеляційного оскарження вироку суду і якими суттєво погіршується становище засуджених. Зокрема, обґрунтовується засудження вказаних осіб за законом про більш тяжкий злочин, що істотно збільшує обсяг обвинувачення, обґрунтовується також посилення виду і міри покарання навіть стосовно того покарання, яке призначене судом в межах санкції статті, за якою засуджені визнані винуватими.
З матеріалів справи вбачається (а.с. 277 т.11), що 8.06.2007р. судом надсилалось повідомлення прокурору, що приймав участь у розгляді справи про те, що він може ознайомитись з виготовленим протоколом судового засідання та вироком суду у зручний для нього час.
Однак даних про те, що прокурор скористався наданою можливістю, у справі немає.
Покликання прокурора у поданих доповненнях на показання свідків, а також їх перелік не співпадають із показаннями свідків, допитаних безпосередньо судом, що свідчить про те, що текст т.з. доповнень передруковано із обвинувального висновку.
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що такі доповнення і зміни до апеляції, подані після майже двох місячного строку з часу проголошення вироку, не можуть бути прийняті до розгляду апеляційним судом по суті, проте підлягають до долучення їх до справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 355 ч.2 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
У прийнятті поданих прокурором, що приймав участь в розгляді справи, доповнень і змін до апеляції на вирок Галицького районного суду від 04.06.2007 року відносно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 -відмовити.