Судове рішення #10101810

                                                                                                                        Справа № 2а-168/10/1111

       

                                                                                       

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 травня  2010 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого                                       Льон С.М.

при секретарі                                      Гуменюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про  оскарження неправомірної бездіяльності і зобов’язання виконати певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

 

    Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  про визнання протиправною бездіяльність щодо задоволення вимог позивача з приводу  визначення розмірів державної пенсії і додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю з застосуванням розмірів прожиткового мінімуму 498гривень, зобов’язання  призначити позивачу з 22.05.2008року пенсію по інвалідності, згідно ст. 54 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі неменше восьми мінімальних пенсій за віком з застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який діяв станом на  01.07.2008року та 01.10.2008року, а також додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком, встановити підвищення до пенсії як інваліду війни  у розмірі 350відсотків від мінімальної пенсії за віком, та зобов’язання відповідача систематично, своєчасно  індексувати і збільшувати пенсії позивачу, згідно ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказав, що є інвалідом ІІ - групи  з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, тобто має статус постраждалого 1 - категорії, передбачений п.1 ст. 14 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 від 28.02.1991року. Вказаний статус підтверджується експертним висновком Дніпропетровської міжвідомчої експертної комісії від 14.11.1996року, витягом з акту МСЕК від 02.04.1999року. 14.08.2009року звернувся до відповідача з заявою  про перерахунок пенсії  з застосуванням нового розміру прожиткового мінімуму, який є базою для мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст. 49, 50 ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008року  скасовано постанову Кабінету Міністрів України «Про  підвищення  розмірів пенсій та інших  соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів» №1 від 03.01.2002року, яка визначала  розмір мінімальної пенсії за віком в розмірі 19.91гривень. Однак, відповідач в порушення вищевказаних норм продовжує  нараховувати позивачу  державну пенсія виходячи з 19.91грн. та додаткової пенсії  в меншому розмірі ніж  75 відсотків, що порушує права позивача та змушує звернутись до суду.

    В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в заяві та доповненнях.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, надав заперечення відповідно до яких позовні вимоги не визнав та пояснив,  що   позивач  перебуває на обліку в управлінні і отримує пенсію по інвалідності  ІІ - групи у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії позивачу призначені у відповідності  до діючого пенсійного законодавства, а тому жодних прав позивача не порушено.  

Заслухавши пояснення позивач та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

      Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії  особам,  віднесеним  до  категорій  1,  2,   3,    4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б)  додаткової  пенсії  за  шкоду,  заподіяну  здоров'ю,  яка  призначається після виникнення права на державну пенсію.

             Статтею 50 вищевказаного Закону визначено, що, особам,  віднесеним  до  категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема  інвалідам ІІІ групи у розмірі  50процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю  незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

             Частиною 4 ст. 54 вищевказаного Закону, визначено підстави та умови  призначення державних пенсі особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності – шість мінімальних пенсій за віком.

             Тобто, вихідним критерієм  обрахунку державної та додаткової пенсі виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003року, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  визначеного законом.    

В судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом ІІ - групи, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК №87/2 від 02.04.1999року, витягом  до довідки серії МСЕ №075975 від 02.04.1999року. Крім того, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 травня 2002року, оскільки приймав участь в ліквідації останньої і має статус постраждалого 1 – категорії. З експертного висновку  Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 14.11.1996року за №4613 встановлено причинний зв’язок між захворюванням позивача, а як наслідок встановлення інвалідності, та виконанням робіт по ліквідації  наслідків  аварії на ЧАЕС. Також, з’ясовано, що позивач  одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 вищевказаного Закону №796 та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 Закону №796, розрахунок яких, в порушення вищевказаних норм, відповідачем проведено виходячи  з встановленого Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення  розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 від 03.01.2002року  з розміру – 19.91грн.  

Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді з приводу відмови  нарахування ОСОБА_1 державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, які встановлювались в Законах про Державний бюджет України на відповідний рік є обґрунтованими. Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку державної та додаткової пенсій відносяться до компетенції управлінь Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов’язати відповідача призначити та виплатити позивачу державну пенсію та пенсію, виплату яких передбачено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796 від 28 лютого 1991року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Вимоги позивача з приводу зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді систематично, своєчасно індексувати і збільшувати пенсії, згідно ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягає, так як судом відповідно до ст. 2 КАС України  поновлюються порушені права, а не ті,  які  можуть бути порушені в майбутньому.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003року,   ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 2, 71, ст.158 -163, 186 КАС України, суд, -

 

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про  оскарження неправомірної бездіяльності і зобов’язання виконати певні дії задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді з приводу відмови  нарахування ОСОБА_1 державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, які встановлювались в Законах про Державний бюджет України на відповідний рік.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  призначити та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію та пенсію, виплату яких передбачено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796 від 28 лютого 1991року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, з 22 травня 2008року.

    Судові витрати в сумі 3.40гривень віднести за рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

 

Суддя                                                                                                                                               Льон С.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація