Р І Ш Е Н Н Я

                ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

16 червня 2010 року      Соснівський районний суду м.Черкаси в складі:

головуючого судді          Кальчук А.П.

при секретарі                   Антоновій Н.А.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 10 жовтня 2005 року вона працювала майстром виробничого навчання в ПТУ №8. 27.08.2009р. вона була звільнена з роботи за скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

    Вважає своє звільнення незаконним, так як при звільненні не було отримано попередньої згоди на її звільнення від виборного органу первинної профспілкової організації; їй не було запропоновано іншої роботи; не були дотримані строки проведення звільнення; письмово вона не була повідомлена про нараховані їй суми. Відповідач являється правонаступником ПТУ №8 і тому повинен нести відповідальність за незаконне звільнення. Також вважала, що незаконним звільненням їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона перебуває у вимушеному прогулі, втратила нормальні життєві зв»язки, стала нервовою, погіршилися відносини в сім»ї.

    Просила визнати незаконним її звільнення з посади з 27.08.2009р., поновити її на роботі з 28.08.2009р. у Черкаському вищому професійному училищі імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.08.2009р. до дня поновлення на роботі, стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3000 грн.

    В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, просила стягнути 17910 грн. 55 коп. Решту позовних вимог підтримала повністю.

    Представник відповідача - Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка – проти задоволення позову заперечував, просив в позові відмовити. Пояснив, що звільнення було проведено відповідно до діючого законодавства, про наступне звільнення позивачка була належним чином повідомлена, працевлаштувати її не було можливості, так як групу швачок не було набрано на 2009-2010 роки, попередньої згоди профспілкової організації на звільнення при скороченні штату не потрібно.

Заслухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі наказу №81-к від 10.10.2005 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду майстра виробничого навчання в групу операторів швацького устаткування на період декретної відпустки.

    Наказом №82 від 24.04.2007 року їй було присвоєно педагогічне звання «Майстер виробничого навчання другої категорії».

    Наказом №108-к від 19.08.2009 року «Про скорочення працівників» позивачка була звільнена з роботи за ст.. 40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату з 27.08.2009 року у зв»язку з припиненням юридичної особи – Професійно-технічного училища №8 м. Черкаси.

    Звільнення проводилось відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.06.2009р. №483 «Про припинення юридичної особи «Професійно-технічного училища №8 м. Черкаси» та наказу Головного управління освіти та науки від 10.06.2009 року №222.

    На виконання вказаних наказів Директором ПТУ №8     17.06.2009 року був виданий наказ №20-к від 17.06.2009 року «Про наступне звільнення працівників», яким всі 54 працівники ПТУ №8 були попереджені про наступне звільнення з 27.08.2009 року. З наказом про наступне звільнення всі працівники були ознайомлені під розписку.

    Як вбачається з наказу Міністерства освіти та науки України №483 від 04.06.2009р. було наказано припинити юридичну особу ПТУ №8 м. Черкас – шляхом приєднання до Черкаського вищого ПТУ ім.. Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка, передати контингент учнів припиненої юридичної особи – ПТУ №8 м. Черкаси для завершення навчання за обраними професіями та відповідні обсяги державного замовлення до Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка.

    Таким чином суд вважає, що в даному випадку були підстави для звільнення працівників ПТУ №8 за п. 1 ст. 40 КЗпП, так як було ліквідовано ПТУ №8.

    В той же час при звільненні з роботи ОСОБА_1 були допущені порушення вимог законодавства про працю.

    Так, профспілковий орган на момент звільнення не був виключений з реєстру, не припинив свою діяльність, а тому адміністрація повинна була звернутись до профспілкового комітету  з поданням стосовно звільнення конкретного працівника ОСОБА_1, тим більше, що вона являлась членом профспілкового комітету.

    Відповідач не надав суду доказів того, що інші працівники реорганізованого ПТУ, крім позивачки, також були звільнені в зв»язку з скороченням штату. В судовому засіданні відповідач пояснив, що всіх працівників, крім ОСОБА_1 змогли забезпечити роботою, а її одну звільнили, не запропонувавши іншої роботи.

В зв»язку з цим суд вважає, що при звільненні ОСОБА_1 були порушені вимоги статті 252 КЗпП України.

    Відповідачем не було надано доказів того, що після проведення скорочення штатів шляхом реорганізації (приєднання) не було можливості надати іншу роботу позивачці, їй не була запропонована будь-яка інша робота. Також не розглядалось питання про переваги позивачки перед іншими працівниками стосовно залишення її на роботі.

    Посилання відповідача на те, що профспілкова організація ПТУ №8 була ліквідована і припинила свою діяльність одночасно з ліквідацією ПТУ№8, не відповідає дійсності. Згідно з довідкою з ЄДРПОУ первинна профспілкова організація ПТУ №8 була виключена з реєстру лише 22.02.2010 року, а ПТУ №8 – 16.03.2010р.

    Таким чином, на день звільнення позивачки існувало і ПТУ №8 і його первинна профспілкова організація, а тому адміністрація повинна була узгодити звільнення ОСОБА_1 з профспілковим комітетом, так як вона являлась членом профкому.

    За таких обставин суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням норм законодавства, і тому звільнення необхідно визнати незаконним.

    В зв»язку з тим, що на даний час посади, з якої була звільнена ОСОБА_1 не існує, то суд вважає, що поновити її на роботі немає можливості.

Згідно абзацу 3 п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав, але поновити його неможливо внаслідок скорочення його посади, суд визнає звільнення неправильним і зобов»язує власника виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визнає працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв»язку зі скороченням штату.

Таким чином, вважаючи встановленим, що звільнення ОСОБА_1 незаконне, суд, з метою поновлення її трудових прав, за умови скорочення її посади, вважає за необхідне стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та визнати ОСОБА_1 звільненою за ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв»язку зі скороченням штату, зобов»язавши відповідача внести відповідні зміни до трудової книжки позивачки про її звільнення за ч. 1 ст. 40 КЗпП України та провести з нею розрахунок в строки, вказані в ст.. 116 КЗпП України.

Згідно з довідкою ПТУ №8 - №294 від 27.08.2009р. середньоденний заробіток позивачки складав 59 грн. 18 коп., а її заробіток з 01.02.2009р. по 31.07.2009р. за 6 місяців складав 10 710 грн. 82 коп., тобто середньомісячний заробіток за останні 6 місяців склав 1 785 грн. 13 коп. Тому суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача компенсація за вимушений прогул за період з 28.08.2009р. по 16.06.2010р., що складає 17131,41 грн.

Також підлягає стягненню моральна шкода, яка полягає в незаконному звільненні позивачки без згоди профспілкового комітету, без пропонування іншої роботи, що спричинило їй моральні страждання та призвело до втрати нормальних життєвих зв»язків. Моральну шкоду суд оцінює в 1000 грн.

    На підставі ст.ст. 40 п. 1, 42, 43, 49-2, 49-4, 116, 235, 252 КЗпП України, керуючись ст..ст. 3, 5, 8, 10, 11, 15, 88, 193, 208, 209, 213-215, 218, 367 ЦПК України,-

                                В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

    Визнати незаконним та скасувати наказ №108-к від 19.08.2009 про звільнення ОСОБА_1 з 27 серпня 2009 року в зв»язку з припиненням юридичної особи – ПТУ №8.

    Вважати ОСОБА_1 звільненою за ст.. 40 ч. 1 КЗпП України з 16 червня 2010 року.

    Зобов»язати відповідача внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення з посади майстра виробничого навчання ПТУ №8 з 16 червня 2010 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв»язку зі скороченням штату.

    Стягнути з Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка на користь ОСОБА_1 компенсацію за вимушений прогул, починаючи з 29.08.2009р. по 16.06.2010р. в сумі 17131,41 грн.

Стягнути з Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнути з Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка судовий збір на користь держави в сумі 171,31 грн.

Стягнути з державного комунального підприємства «Черкасиінвестбуд» на користь УДК в м.Черкаси витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Головуючий: