Справа № 2а-1326/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

25 травня 2010 року                                 м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Хінєвіч О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Житомирській області і інспектор ДПС Максимчук Юрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

Відповідно до поштового штемпеля на конверті, 25.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову АМ № 057015 від 16.12.2009 року інспектора ДПС роти ДПС м. Житомир Максимчука Ю.О. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України. Також позивач просив закрити провадження у справі за адміністративним правопорушенням щодо нього та стягнути моральну шкоду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.12.2009 року їхав на своєму а/м Опель д/н НОМЕР_1 в с. Іванівка Житомирської області зі швидкістю біля 60 км/г в голові колони. Їх обігнав автомобіль, якій значно перевищував швидкість руху колони. Через декілька метрів він був зупинений співробітником ДАІ, якій показав йому прилад "Беркут", на якому малося відображення швидкості 84 км/г. Але будь-яких доказів в підтвердження тому, що це була його швидкість йому не пред’явили, та уклали протокол, та інспектор виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Він впевнений, що не перевищував швидкість, оскільки в такому разі уся колона, що рухалась за ним її перевищувала. До того ж він вважає, що то була швидкість автомобілю, що обігнав колону, але не був зупинений ДАІ. Також не визначено, на якій відстані від посту було зафіксовано цю швидкість, тобто в межах населеного пункту чи ще до нього.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причина неявки суду не відома, повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, ця обставина не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою від 16.12.2009 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255 грн. за перевищення встановленої швидкості руху. Швидкість руху, як це зазначено у протоколі від цієї ж дати, вимірювалась засобом «Беркут» № 0512188.

Проте, суду не надано технічної документації в підтвердження технічних даних цього пристрою, що обґрунтовано викликає сумнів щодо дальності та чутливості його дії, а, відповідно, і місця фіксації швидкості автомобіля відносно дорожнього знаку, що обмежує швидкість (населеного пункту).

Також суду не надано підтвердження в тому, що саме швидкість автомобіля під керуванням позивача була зафіксована зазначеним пристроєм, оскільки, як зазначає позивач, разом з ним рухалися ще декілька автомобілів, а тривалість зберігання інформації про зафіксовану швидкість на пристрою суду не доведено.  

Зазначені обставини не були спростовані відповідачами, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа), яка вирішує справу про адміністративне правопорушення має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, основаному на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законами та право обізнаністю.    

Крім цього, за статтею 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний вияснити, зокрема, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його скоєнні, чи воно підлягає адміністративній відповідальності, а також вияснити інші обставини, що мають значення для привільного вирішення справи.

Судовим розглядом встановлено, що зазначені вище вимоги закону дотримані не були. Підчас укладання протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не надана оцінка поясненням водія, не спростовані його посилання щодо розміщення посту відносно дорожнього знаку, а також щодо рівня відчутності  та  дальності дії приладу на момент фіксування швидкості автомобіля позивача.  

За таких обставин судом не вбачається достатніх доказів порушення ОСОБА_1 п. 12.4. ПДР України, про порушення якого зазначено у адміністративному матеріалі, тому, відповідно, відсутні і підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України.

У зв’язку із цим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасування, а справа – закриттю.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено спричинення йому такої діями відповідачів, та її розміри.

Повний текст постанови виготовлено 27.05.2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 252, 280, 289, 293 КпАП України, ст. ст. 8, 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АМ № 057015 від 16.12.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України в виді штрафу в розмірі 255 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена також у порядку, встановленому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: