справа  №2-1750/10                                                                                                                                                                

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 липня 2010 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:  

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

при секретарі – Покровській С.Л.,

за участю:

скаржник – ОСОБА_1,

представника скаржника – ОСОБА_1,

представник відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області -  Чехоніної Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллічівську   Одеської області справу за скаргою  ОСОБА_1 на дії бездіяльність та рішення органів виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В

     ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою про визнання незаконною та скасування постанови департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції України від 12 лютого 2010 року в частині передачі відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області в відділ примусового виконання рішення департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України зведеного виконавчого провадження  в склад якого входять виконавчі листи  від 29 травня 2009 року по справі № 2-1130 та зобов’язати відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції України повернути в п’ятиденний строк в відділ виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області зазначене виконавче провадження для подальшого прийняття рішення до виконання.

У судовому засіданні  скаржник та представник скаржника доводи скарги підтримали, і наполягали на їх задоволенні.

    Представник відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області заперечувала проти задоволення скарги.

    В обґрунтування скарги представник скаржника зазначив, що на підставі рішення Іллічівського міського суду від 19 травня 2009 року до відділу виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області скаржником було надано заяву про відкриття провадження та виконавчі листи від 29 травня 2009 року

    Постановою державного виконавця Колечко Д.М. від 04 червня 2009 року будо відкрито виконавче провадження. Рішення суду частково було виконано та скаржнику 13 липня 2009 року було повернуто 34454,5 гривень.

    28 вересня 2009 року старшим державним виконавцем Притуляком В.М. в Іллічівський міський суд була направлена заява про зміну способу та порядку виконання та ухвалою суду від 29 грудня 2009 року в задоволені вказаної заяви було відмовлено.

      10 лютого 2010 року скаржник був повідомлений, що о 10-00 годині 17 лютого 2010 року по місцю розташування відділення філіалу ВАТ КБ «Надра» відбудуться виконавчі дії.

17 лютого 2010 рок виконавчі дії не відбулися, а скаржнику в усній формі було пояснено, що виконавче провадження по якійсь постанові передано в вищий орган виконавчої служби. Скаржнику 09 квітня 2010 року була надана постанова департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції України з якої вбачалось, що виконавче провадження передано до департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в м. Києві

Заявник вважає, що постанова прийнята с порушенням ст. 20, 20-1,27,49 Закон України «Про виконавче провадження».

    Заслухавши пояснення скаржника, представника скаржника, та пояснення представника відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

    Судом встановлено, що на підставі  рішення Іллічівського міського суду від 19 травня 2009 року до відділу виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області скаржником було надано заяву про відкриття провадження та виконавчі листи від 29 травня 2009 року (а.с.8)

    Постановою державного виконавця Колечко .Д.М. від 04 червня 2009 року будо відкрито виконавче провадження. Рішення суду частково було виконано та скаржнику 13 липня 2009 року було повернуто 34454,5 гривень.

    28 вересня 2009 року старшим державним виконавцем Притуляком В.М. в Іллічівський міський суд була направлена заява про зміну способу та порядку виконання та ухвалою суду від 29 грудня 2009 року в задоволені вказаної заяви було відмовлено.

    10 лютого 2010 року скаржник був повідомлений, що о 10-00 годині 17 лютого 2010 року по місцю розташування відділення філіалу ВАТ КБ «Надра» відбудуться виконавчі дії (а.с. 9).

    17 лютого 2010 рок виконавчі дії не відбулися, а скаржнику в усній формі було пояснено, що виконавче провадження по якійсь постанові передано в вищий орган виконавчої служби. Скаржнику 09 квітня 2010 року була надана постанова департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції України з якої вбачалось, що виконавче провадження передано до департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції України в м. Києві (а.с.14-16).        

    Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. При здійснення виконавчого провадження він також має право : безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища; звертатись до суду з поданням про розшук боржника-фізичної особи або дитини чи про постановления вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб; при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників- фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати. Опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення.

    Згідно ст.ст. 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа та виносить про це відповідну постанову.

    Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» місце виконання рішення виконавчі дії  провадяться державним виконавцем  за місцем проживання, перебування роботи боржника або за  місцем знаходження його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцем знаходження його діючого органу або майна.

    Згідно ч. 5 ст.20 закону України «Про виконавче провадження» у разі коли у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому Законом, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, якщо стягував авансує витрати та організацію і проведення виконавчих дій. У разі коли стягував не здійснить авансування таких витрат, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів. У разі їх недостатності для повного задоволення вимог стягувача, направляє виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

    Відповідно до ст. 20-1 вищезазначеного закону відділ примусового виконання рішень  департаменту виконавчої служби зобов’язаний проводити виконавче провадження, тільки в випадках передбачених п.1,п.2 вказаної статті .

    Згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» якщо виконавче провадження по одному й тому боржнику відкрито в декількох органах державної виконавчої служби то виконання вимог цієї статті забезпечується в порядку встановленому Міністерством юстиції України, тобто об’єднання вказаних проваджень відбувається на підставі п .4.1 «Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження із одного органу державної виконавчої служби до другої»  за наявністю відповідної письмової заяви стягувача, але не боржника, як це вказується в оскаржуваній постанові.

    Згідно ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду в порядку, встановленому законом.

    Керуючись ст.ст. 383-385 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

      Скаргу ОСОБА_1 на дії бездіяльність та рішення органів виконавчої служби -задовольнити.

    Визнати незаконною та скасувати постанову департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12 лютого 2010 року № 1497-0-32-10-25 в частині передачі відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області в відділ примусового виконання рішення департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зведеного виконавчого провадження  в склад якого входять:  виконавчий листи  від 29 травня 2009 року по справі № 2-1130 про стягнення з боржника грошових коштів у розмірі 60000гривнь та банківського золота 4,5 униці; виконавчий листи  від 29 травня 2009 року по справі № 2-1130 про стягнення з боржника грошових коштів у розмірі 30 гривень; виконавчий листи  від 29 травня 2009 року по справі № 2-1130 про стягнення з боржника грошових коштів у розмірі 600 гривень.

    Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України..

    Суддя                                  Пушкарський Д.В.