Справа  №2-457/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    24 березня   2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого                             Льон С.М.

при секретарі                                      Гуменюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»  від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірним збільшення розміру процентів за кредитним договором ,-

   ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк» від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ КБ «Приватбанк» про  визнання рішення відповідача з приводу змін умов кредитного договору №KGMDG40000004761 від 22 лютого 2008року та кредитного договору №KGMDG50000004761 від 22 лютого 2008року щодо підняття з 1 лютого 2009року відсоткової ставки до 30% неправомірним, тобто таким, що суперечить  умовам договору та діючому законодавству, зобов’язання ПАТ КБ «Приватбанк» залишити відсоткову ставку по вищевказаним кредитним договорам в розмірі 15%  річних шляхом надання відповідного графіку погашення кредиту, зобов’язання відповідача анулювати нараховану пеню за кредитними договорами починаючи з 01.02.2009року. Вказав, що  22 лютого 2008року між ним та ЗАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитні договори №KGMDG40000004761, відповідно до якого ним отримано кошти в розмірі – 106050гривень на придбання квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі – продажу №535 від 22.02.2008року та №KGMDG50000004761, згідно якого він отримав кошти в розмірі 21210гривень на споживчі цілі. Виконання договору №KGMDG40000004761 від 22.02.2008року забезпечується  іпотечним договором  та договором поруки укладеного з ОСОБА_2. 14.01.2009року ним від банку отримано лист від 25.12.2008року, згідно якого повідомлялось, що починаючи з 01.02.2009року  розмір відсоткової ставки  за кредитними договорами підвищується до 30 відсотків. В обґрунтування підвищення відсоткової ставки банк посилався на зміну коньюнктури ринку грошових ресурсів  в Україні, а саме – зміну курсу долара США по відношенню до гривні, встановленого НБУ, зміну облікової ставки НБУ та зміну розміру відрахувань у страховий фонд або зміну середньозваженої ставки по кредитах банків України  у відповідній валюті, з метою виконання зобов’язань перед вкладниками. Зазначив, що відповідно до  Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку №661-VІ від 12.12.2008року, який набрав чинності  09.01.2009року, Цивільний кодекс України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшеним банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства мають зворотну дію  у часі, коли вони пом’якшують або скасовують цивільну відповідальність. Таким чином,  вбачається, що ст. 1056-1 ЦК України пом’якшує цивільну відповідальність, а тому має зворотну дію по відношенню до кредитних договорів укладених між позивачем та банком, що в свою чергу виключає можливість збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку.

    В судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні  вимоги не визнав та пояснив, що  у відповідності з ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог зазначеного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватись залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках.  Такі випадки, а також порядок підвищення процентних ставок та їх граничний розмір були визначені сторонами при укладенні спірних кредитних договорів. Згідно п. 8.9 договору про іпотечний кредит №KGMDG40000004761 від 22.02.2008року, сторони домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за  користування кредитом у разі будь-якої із наступних обставин, а саме – здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами або кредитами та інше. Сторони також погодили, що при настанні будь-якої з обставин переліченої в п. 8.9. договору, кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки за договором в наступному порядку -  не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової ставки, із зазначенням  її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана в договорі, або іншою адресою, яку позичальник письмово повідомить кредитору при  зміні адреси. Такий новий розмір відсоткової ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні кредитора до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. Так, підвищення за кредитними договорами укладеними між позивачем і відповідачем є поточні коливання відсоткових ставок за вкладами або кредитами. Відсоткова ставка по кредитам станом на 22.02.2008року  складала  15.9%, а станом на  25.12.2008року – 21.5%, а тому банк мав всі підстави підвищувати відсоткові ставки по спірним кредитним договорам. Крім того, зазначив, що позивач фактично погодив встановлення відсоткової ставки на рівні 30 відсотків, так як відповідно до п. 8.9 договору  про іпотечний кредит сторони погодили, що факт неподання  позичальником на зазначену у договорі адресу кредитора у строк не пізніше ніж за сім календарних днів до дати початку дії нової відсоткової ставки письмового повідомлення про його незгоду із такою новою ставкою, вважається згодою позичальника на встановлення кредитором такого нового розміру відсоткової ставки.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2008року між сторонами укладено кредитний договір № KGMDG 40000004761, як основний кредит та № KGMDG 50000004761, як кредит на початковий внесок, згідно п. 7.1 договору №  KGMDG50000004761 від 22.08.2008року. Відповідно до кредитного договору №KGMDG40000004761 від 22.02.2008року, позивач отримав кошти  в сумі 106050грн., на умовах  повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, під 15 відсотків річних, на придбання  у власність окремої квартири, з метою постійного проживання за договором купівлі – продажу №535 від 22.02.2008року, розташованої за адресою – АДРЕСА_1 та області, згідно п. 1.1 - 1-4 вищевказаного  договору.  Виконання договору № KGMDG  40000004761 від 22.02.2008року  забезпечувалось іпотекою нерухомого майна та договором поруки укладеного з ОСОБА_2. Згідно п.8.9 кредитного договору № KGMDG  40000004761 від 22.08.2008року, сторони визначили, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених цим пунктом, зокрема здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та кредитами, або зміни у грошовій кредитній політиці НБУ, підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті. Крім того, сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених цим пунктом Договору,  кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки за Договором в наступному порядку – не пізніше 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення  нової відсоткової ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного  рекомендованого листа, за адресою позичальника вказаною в договорі або за іншою адресою позичальника про яку останній письмово повідомив Кредитора при її зміні. Так, встановлено, що у відповідності до розпорядження  №Э.40.0.0.0/1-20 від 25.12.2008року про зміни відсоткових ставок по діючим кредитам, у зв’язку із змінами на світовому фінансовому ринку, підвищення дохідності по активам, виданим в гривнях бізнесу «Іпотечне кредитування» та «Авто в кредит», підвищено відсоткові ставки до 30 відсотків. На підставі даного розпорядження 08.01.2009року, згідно штампу, ОСОБА_1 направлено лист, який даним отримано 14.01.2009року, про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № KGMDG40000004761 від 22.02.2008року з 15 відсотків до 30 відсотків. Позивачем в свою чергу, листом від 16.01.2009року, що направлявся на адресу відповідача,  не погоджено підвищення відсоткової ставки за кредитним договором з посиланням на  Закон України «Про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та  кредитного договору в односторонньому порядку», яким внесено зміни до ч.2, 3 ст. 1056-1 ЦК України,  встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, згідно даного листа. Однак, судом не встановлено і позивачем не надано жодних доказів з приводу направлення та отримання відповідачем даного листа, що піддає сумніву дійсне його направлення.

Згідно ст. 1056-1 ЦК україни, розмір  процентів  та  порядок  їх  сплати  за   договором визначаються  в  договорі залежно від кредитного ризику,  наданого  забезпечення,  попиту і пропозицій,  які  склалися  на  кредитному  ринку,  строку користування кредитом,  розміру облікової ставки та інших факторів.
          Встановлений  договором  розмір  процентів  не  може  бути збільшений  банком,  іншою  фінансовою установою в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.  

Дані зміни в вищевказану статтю були внесені   Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку №661-VІ від 12.12.2008року, який набрав чинності  09.01.2009року.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного  законодавства  регулюють  відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності.
          Акт  цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім  випадків,  коли  він   пом'якшує   або   скасовує   цивільну  відповідальність особи.
          Якщо цивільні  відносини  виникли  раніше  і  регулювалися актом цивільного законодавства,  який втратив чинність,  новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків,  що  виникли з моменту набрання ним чинності.

          З врахуванням викладеного суд вважає вимоги позивача безпідставними, так як при укладенні кредитного договору №KGMDG40000004761 від 22.02.2008року сторони погодили обставини за яких підвищується відсоткова ставка за кредитом та порядок її застосування. Відповідно до Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку №661-VІ від 12.12.2008року, який набрав чинності 09.01.2009року, законодавець дійсно забороняє підвищення відсоткових ставок за кредитними договорами та вказує, що умова договору в даному випадку є нікчемною, однак договір між сторонами укладався за довго до вищевказаних змін на підставі діючого на той час законодавства. Посилання позивача на ст. 5 ЦК України, щодо дії вищевказаного закону в часі є безпідставною оскільки останній не встановлює жодної відповідальності сторін за кредитними договорами, а лише визначає умови їх укладення. Крім того, повідомлення позивачу про підвищення відсоткової ставки за кредитом було направлено 08.01.2009року, тобто до набрання Законом чинності.

Враховуючи, що судом залишено без задоволення основна вимога позивача з приводу  визнання рішення ЗАТ КБ «Приватбанк» про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором недійсним інші вимоги також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

             Відмовити в задоволенні позову  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»  від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірним збільшення розміру процентів за кредитним договором.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 8.50гривень.

    На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційну скарга протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Ленінський районний суд м. Кіровограда до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя                                                                                         Льон С.М.