Справа № 2-354/10

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    15 липня 2010 року.    Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 та Царичанське державна нотаріальна контора, про визнання права власності,

                                                        В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом до Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 та Царичанська державна нотаріальна контора, в якому з посиланням на ст. ст. 16, 328, 1223, 1225, 1235, 1245, 1258, 1261 та 1268 ЦК України просить визнати за ним  право на земельну ділянку площею 3,5994 га, розташовану на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, що залишилась після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    На обгрунтування позовних вимог зазначив, що 25 грудня 2003 року мати склала заповіт, яким заповіла йому право на земельну частку згідно сертифікату серії НОМЕР_1. На підставі цього сертифікату вона отримала Державний акт на право власності на вказану вище земельну ділянку серії НОМЕР_2.

    На момент смерті матері він проживав з нею і вважається таким, що прийняв спадщину. Окрім нього мається ще один спадкоємець – його рідний брат ОСОБА_2, який проживає в м. Нижній Новгород Російської Федерації і який заяву про прийняття спадщини не подавав.

    Царичанська державна нотаріальна контора відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що в заповіті вказано, що померла заповіла йому право на земельну частку згідно сертифікату, а на момент смерті матері уже в наявності був Державний акт на право власності на землю. Це і змусило його звернутися до суду.

    В судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява з проханням справу розглядати у відсутності представника відповідача, позовні вимоги відповідач визнав.

    Треті особи в судове засідання не з’явились, від них надійшли заяви з проханням справу розглядати у їх відсутності, з позовними вимогами погоджуються.

    Вислухавши пояснення позивача, перевіривши справу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Згідно вимог  ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

    Усі обставини, викладені позивачем у позовній заяві і підтримані в судовому засіданні, визнані відповідачем та третіми особами, що підтверджується заявами, а тому суд приходить до висновку, що ці обставини доказуванню не підлягають.

    Дійсно в заповіті ОСОБА_3, посвідченому 25 грудня 2003 року, зазначено, що вона на випадок смерті робить заповітне розпорядження, згідно якого право на земельну частку (пай) по сертифікату серії НОМЕР_1, виданому КСП „Україна” с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області на підставі рішення Царичанської райдержадміністрації від 11 листопада 1996 року за № 726-р заповідається ОСОБА_1, тобто позивачу (а. с. 6)

    З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 вбачається, що  ОСОБА_3 є власником вказаної земельної ділянки площею 3.5994 і цей акт видано 06 липня 2004 року (а. с. 9).

    ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 5).

    Таким чином, Державний акт на право власності на земельну ділянку видано при житті ОСОБА_3 і цей акт видано на земельну ділянку, на яку померлій було видано сертифікат.

    За вказаних обставин суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на вказану земельну ділянку, оскільки ніхто проти цього не заперечує, згідно довідки Бабайківської сільської ради ОСОБА_3 на день смерті проживала разом з ОСОБА_1, а тому він відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину (а. с. 8). Його рідний брат ОСОБА_2 не претендує на землю, про що він повідомив суд заявою.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                                             В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 та Царичанська державна нотаріальна контора, про визнання права власності задовольнити у повному обсязі.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,5994 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 06 липня 2004 року, розташовану на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, що залишилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд або шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження рішення з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення апеляційної скарги через районний суд.

    Головуючий                                                                   В.І.Ритов.