Справа №2п-40-2010 р.

  УХВАЛА  

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 липня 2010 року                                                                                                                                                м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Чохонелідзе Л.М.,   при секретарі – Юрчук Л.М.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії матеріали цивільної справи за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,    

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що суд не брав до уваги клопотання про відкладення справи та зупинення провадження, що заочне рішення суду є незаконним та необґрунтованим, був позбавлений можливості взяти участь у змагальному процесі та довести безпідставність позову.

При розгляді заяви про перегляд заочного рішення відповідач або представник відповідача в судове засідання не з’явилися хоча відповідач був повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечував щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у судове засідання не з’явився хоча повістку відповідач отримав, про що свідчать розписка про вручення судової повістки, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилання відповідача на те, що був у відряджені або на лікарняному не підтверджується доказами, в матеріалах справи знаходяться сумнівні ксерокопії, тому судом при ухваленні заочного рішення вказані причини неявки визнані неповажними, що передбачено Законодавством України.

Посилання представника відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізовувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі безпідставні.

Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити, як при попередньому судовому засіданні, так і в стадії судового розгляду справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Крім того, відповідач і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. 231 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.  

Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

СУДДЯ:                                                                                              Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ