Справа № 2-4317/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

12 липня  2010 року                                     м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Халілової Е.С., за участю представника позивача Бугрова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розділ земельної ділянки між співвласниками,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2  звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, у якому просить припинити право сумісної власності ОСОБА_3 і її на земельну ділянку, загальною площею 0,0589 га за адресою: АДРЕСА_1, а також виділити їй частку у загальній земельній ділянці.

У судовому  засіданні  представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов позивача визнав, також згоден на поділ землі.

Вислухавши учасників судового засідання,  вивчивши матеріали наявної справи,  суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

              Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки, площею 0,0589 га  за адресою  АДРЕСА_1, що підтверджено державним актом  № 539877 серія ЯЖ, виданого на підставі  рішення  40 сесій V скликання Сімферопольської міської ради  від 16.10.2008 року № 645.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (пільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно із ст. 89 ЗК України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників жилого будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2005 року належить ? частка у домоволодінні АДРЕСА_1. Інша ? частки в цьому домоволодінні належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2005 року. За таких обставин суд вважає рівним право власності сторін на спірну земельну ділянку по ? часки на кожного.

Задля вирішення технічних питань щодо предмету спору у справі було призначено і проведено судова будівельно-технічна експертиза від 01.06.2010 року № 31-0348.

З’ясувавши обставини справи, суд вважає за можливе провести розподіл земельної ділянки, у варіанті, якій запропоновано зазначеною експертизою, а саме: ОСОБА_2 виділити земельну ділянку, зайняту побудовами 129,8 м2 і земельну ділянку під двором і садом – 164,7 м2. Всього у власність ОСОБА_2 виділити 294,5 м2, що відповідає ідеальній частці.

ОСОБА_3 виділити земельну ділянку, зайняту будовами у розмірі 64,9м2 і земельну  ділянку під двором і садом – 229,6 м2. Всього у власність  ОСОБА_3 виділити також 294,5 м2., що відповідає ідеальній частці (додаток № 3).

Для можливості обслуговування частини житлового будинку  літ. «К», що знаходиться у власності ОСОБА_2, відносно  ділянки, що передається  у власність ОСОБА_3  встановити земельний  сервітут, наступного змісту – можливість установки будівельних лісів для ремонту і обслуговування частини житлового будинку літ. «К» (на додатку № 3 показано білим кольором). Розмір сервітуту  29,9 х1,0 м.

Відповідно до ст. 402 ЦК України, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Відповідно до ст. 404 ЦК України, особа має право вимагати від власника (володільця сусідньої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Оскільки позивач не вимагає повернення понесених судових витрат, суд залишає їх на неї.

    На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 88, 89 ЗК  України, ст. ст. 402,404 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0589 га за адресою: АДРЕСА_1.

Провести поділ зазначеної земельної ділянки між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виділивши ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у власність земельні ділянки розмірами по 294,5 м2 кожному, відповідно із варіантом зазначеним в судовій експертизі № 31-0348 від 01.06.2010 року.

Встановити земельний сервітут розміром 29,9 х 1,0 м задля можливості установки будівельних лісів для ремонту і обслуговування частини житлового будинку літ. «К».

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення може бути також оскаржене в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: