Справа № 2 – а-633\2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Петушкова С. А. ,

при секретарі – Безкоровайній А. І. ,

з участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, та управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області – Звєрєвої К. Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, з участю співвідповідача, - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,   з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Міністерства Внутрішніх Справ в Кіровоградській області про призначення пенсії, стягнення пенсії за минулий час, з проведенням компенсації грошових доходів в зв’язку із порушенням термінів їх виплати, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить зобов"язати Пенсійний фонд України управління в м.Олександрії Кіровоградської області:

- призначити ОСОБА_3 пенсію довічно у розмірі 53% щомісячно;

- виплатити ОСОБА_3 пенсію за минулий час /з врахуванням надбавок, доплат/ з проведенням компенсації втрати грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів виплати, починаючи з 29.06.2005 року;

Свої вимоги мотивує наступним.

25.12.2009р. він звернувся з заявою до Управління пенсійного фонду України в м.Олександрія Кіровоградської області про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

5.01.2010р. йому було повідомлено, що він не має право на пенсію у зв"язку з тим, що як чоловік не досяг пенсійного віку 60 років.

Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України він проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме з 18.08.1981 року по 06.03.1998 року, про що підтверджується трудовою книжкою.

Вислуга років на день звільнення з ОВС в календарному обчисленні складає 16 років 6 місяців 18 днів.

Крім того, мається і інший трудовий стаж:

-     з 13.05.1979 р. по 29.05.1981 року служба в лавах Радянської Армії, тобто 2 роки 16
днів;

-     з 05.08.1998р. по теперішній час інший трудовий стаж складає більше 10 років.
Відповідно  до   ст.12   п.   „б" ЗУ  „Про   пенсійне   забезпечення   осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб", він має право на пенсію за вислугу років у зв’язку з наявністю у нього страхового стажу більше як 25 років і як зазначено в Законі, щоб не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становила служба в органах внутрішніх справ, що і має місце, про що підтверджується його трудовою книжкою

Відповідно до п. «б" ст. 13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб", виплачується пенсія у розмірі 50% і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1% відповідних сум грошового забезпечення.  Отже, він має страховий стаж 28 років, а тому відповідно до вищезазначеного Закону відповідач повинен був, починаючи з 29.06.2005 року виплачувати йому пенсію у розмірі 53%.

Після того, як йому виповнилось 45 років, тобто 29.06.2005 року, він відразу ж звернувся до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області, а потім до Управління Міністерства внутрішніх справ України, однак йому у виплаті пенсії незаконно та безпідставно було відмовлено, про що підтверджується відповідями від 11.02.2006р. та від 10.03.2006р.

В зв"язку з незаконною відмовою, позивач вимушений звертатись до суду про захист своїх прав та інтересів, а саме зобов"язати відповідача вчинити певну дію: призначити пенсію довічно, стягнути пенсію за минулий час /з врахуванням надбавок, доплат/ з проведенням компенсації втрати грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів виплати. Рішенням Олександрійського міськрайсуда від 08.12.2009р. у задоволенні його вимог було відмовлено.

Однак, в мотивуючій частини рішення зазначено, що він має право на пенсію відповідно до ЗУ „Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" та ст. 12 п. б ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Отже, на підставі ст. 46 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він має право вимагати виплати пенсії за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Тому враховуючи те, що відповіддю пенсійного фонду від 05.01.2010р. зазначено, що він має право на пенсію тільки при досягненні віку 60 років, він вимушений звернутись з заявою до суду про захист своїх законних прав та інтересів.

При розгляді даної справи суд повинен відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005року №4 повинен керуватись положенням Закону від 09.04.1992р. „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ПКМУ від 17.07.1992р., ПКМУ від 17.06.1992г. № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплата пенсії і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", та іншими нормативно-правовими актами з питань пенсійного забезпечення..

Крім того, як зазначено у постанові, на підставі цього Закону починаючи з 06.08.2002р., незалежно від підстав та часу звільнення їм може бути призначена пенсія за умови, що цим особам виповнилося 45 років і що вони мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в державній пожежній охороні.

Представник відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, позов не визнала, просить в його задоволенні відмовити з наступних підстав. П озивач просить призначити пенсію у розмірі 53 % грошового забезпечення і виплачувати пенсію у розмірі 53 % грошового забезпечення довічно на

Згідно п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із цим Законом подаються цими особами до Головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи МВС тобто, управління ПФУ в м. Олександрії є неналежним відповідачем.

По-друге, позивач звертався до управління ПФУ в м. Олександрії із заявою про призначення йому пенсії на підставі ЗУ „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", проте отримав відмову на підставі ст. 26 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Наголошуємо на тому, що його позовні вимоги грунтуються на підставі ст. 12 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Таким чином, вирішення питання призначення пенсії згідно ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" не належить до компетенції ПФУ.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме з 18. 08. 1981 року по 6. 03. 1998 року. Вислуга років на день звільнення з ОВС в календарному обчисленні складає 16 років 6 місяців 18 днів, про що підтверджується його трудовою книжкою. Крім того, як вбачається з трудової книжки у позивача зазначено і інший трудовий стаж:

з 13.05.1979 р. по 29.05.1981 року служба в лавах Радянської Армії, тобто 2 роки 16

днів; з 05.08.1998р. по теперішній час інший трудовий стаж складає більше 10 років.

Вислуга років на день звільнення з ОВС в календарному обчисленні складає 16 років 6 місяців 18 днів, про що підтверджується його трудовою книжкою.

У позивача ОСОБА_3 страховий стаж складає 28 років, про що підтверджується його трудовою книжкою, та даними індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК5.

Відповідно до п. „б" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-„д1 статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні.

На час звільнення з органів МВС України, позивач 45-річного віку не досяг.

В роз'ясненнях викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 15 04.2005 р. "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вказано, що на підставі Закону № 2262-12 /в редакції Закону від 4 липня 2002 року за №51-4 , який набув чинності 6.08.2002 року для військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію, згідно з цим Законом, раніше звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення може бути призначена пенсія при наявності загального трудового стажу 25 календарних років, з яких не менше 12,5 років та 6 місяців складає служба в збройних силах та органах внутрішніх справ та досягнення 45 річного віку. Оскільки на час звернення до суду позивачеві виповнилося 45 років, його загальний трудовий стаж становить 28 років, з яких служба в збройних силах та органах внутрішніх справ складає більше як 12,5 років, то він є особою, яка має право на пенсію з підстав передбачених п. б ст. 12 Закону №2262-12.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою — дата їх відправлення. Згідно з ст. 66 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", рішення про відмову в призначенні пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Позивач звернувся до УПФУ в м. Олександрії 25. 12. 2010 року, відмову отримав 5. 01. 2010 року. До суду звернувся 2. 02. 2010 року.

Таким чином, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, зобов’язавши співвідповідача призначити позивачеві пенсію з 25. 12. 2009 року.

При визначенні виду пенсії, суд виходить із того, що позивач не визначився із видом пенсії, однак мотивування свого права на пенсію обґрунтовує на нормах ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому суд вважає необхідним на підставі ст. 11 ч. 2 КАС, вийти за межі позовних вимог з метою повного та всебічного захисту прав позивача, та призначити йому пенсію в порядку ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В задоволенні інших вимог позивачеві слід відмовити.

Згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», від 18. 02. 2010 року, який набрав чинності 10. 03. 2010 року, змінено ч. 1 ст. 15 ЦПК, за якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Згідно із п. 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення, вказаного Закону, після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 12, 48 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р., № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплата пенсії і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", ст. ст. 17, 18, 158-163, 167 КАС, ст. 15 ЦПК, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області     призначити ОСОБА_3 пенсію на підставі ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 53% щомісячно, з 25. 12. 2009 року.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_3 – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду, або апеляційну скаргу на неї, може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: