Справа № 2-2407/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 р.                                 м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Хінєвіч О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа Сімферопольська міська рада про визнання права власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку у розмірі 6/100 частин по АДРЕСА_1 та визнати за нею право отримання державного акту на цю частину земельної ділянки.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що їй належить на праві власності 6/100 частин у зазначеному домоволодінні, але земля під нею не оформлена. Зазначена обставина перешкоджає їй у користуванні своєю частиною земельної ділянки.

Відповідачі у судовому засіданні із позовом погодились, суду поясняють, що їм також необхідно визнання права власності на землю, задля її подальшому поділу.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з’явився, просив справу розглядати за їх відсутності.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 являється власницею 9/200 частин будинку АДРЕСА_1 це її право власності зареєстроване у СМБРТІ.  

Також судом встановлено, що Сімферопольською міською радою рішень про виділ земельної ділянки під спірним домоволодінням не приймалося, даних про реєстрацію такого рішення в СМБРТІ не мається.

Таким чином співвласниками до наявного часу не було оформлено жодної документації на право користування чи власності зазначеної земельною ділянкою.

Порядок набуття права на земельну ділянку встановлений главою 19 ЗК України. До повноважень суду не входить, і являється компетенцією органів місцевого самоврядування, виділення земельних ділянок, визначення їх розміру та цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

За ст. 126 ЗК України, таке право посвідчується державними актами. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону. Порядок та умови отримання державного акту на землю визначені відповідним законодавством.

Такі ж засади набуття права власності чи користування земельною ділянкою закріплені в ст. 22 ЗК України 1990 року.

Відповідно до положень ст. 3 ЦПК України, особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як йдеться з матеріалів справи, право позивачки на отримання державного акту ніким не оспорювалося і не порушено, у зв’язку із чин не потребує судового захисту. Відповідно до закону та у встановленому порядку позивачка має право на отримання державного акту на землю під належним їй нерухомому майні, при наявності на те відповідних підстав.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, визнання позову відповідачами, який суперечить закону не є підставою для його задоволення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: