№ 66

 ПОСТАНОВА

про обрання запобіжного заходу

16 березня 2007 року                                                                                                          місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі ГАБАРИНШІЙ О.Б., за участю помічника військового прокурора Дарницького гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2., обвинуваченого ОСОБА_1., його захисника - адвоката ОСОБА_3., розглянувши подання старшого слідчого військової прокуратури Дарницького гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

З подання старшого слідчого військової прокуратури Дарницького гарнізону, яке підтримане військовим прокурором Дарницького гарнізону вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс громадянину ОСОБА_5. удар ножем в ліву частину живота, чим заподіяв колоте-різане проникаюче поєднане поранення грудної клітини та живота з раною в ділянці передньо - бокової поверхні грудної клітини зліва, пошкодження лівого куполу діафрагми, межреберної артерії, шлунка та селезінки, що супроводжувалось внутрішньою кровотечею, тобто тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 слідчим слідчого відділу Дніпровського районного управління ГУ УМВС України в місті Києві щодо ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та того ж дня його затримано в порядку ст.115 КПК України і пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

24 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 постановою військового місцевого суду Київського гарнізону обрано запобіжний захід у виді взяття під варту з утриманням його на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку по місту Києву та Київській області.

Старший слідчий військової прокуратури Дарницького гарнізону в поданні посилається на те, що 2-х місячного строку не достатньо для виконання необхідних слідчих дій (отримати висновки судової медико - криміналістичної, судово - криміналістичної, судово-почеркознавчої, судово-імунологічної, судової психолого-психіатричної експертиз, пред'явити ОСОБА_1У нове обвинувачення, допитати його в якості обвинуваченого, та виконати вимоги ст.ст.217-218 КПК України), просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою до 3-х місяців.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, в судовому засіданні просили залишити подання старшого слідчого без задоволення та обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд або нагляду командування військової частини А-2215, в якій останній проходить службу. При цьому, обвинувачений посилався на те, що він змінив свої покази по справі лише частково і має постійне місце проживання.

Захисник у судовому посилався на те, що ОСОБА_1 на час вчинення злочину був у тверезому стані, однак не міг контролювати свої дії, наміру заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження не мав, не перешкоджає встановленню істини у справі, постійно проживає в одній квартирі з дружиною і неповнолітньою донькою, які знаходиться на його утриманні, шлюб з дружиною розірвав лише з метою залишення на черзі у військовій частині для отримання житла, за місцем служби характеризується позитивно.

Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне подання старшого слідчого задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою. При цьому, прокурор як на підстави для задоволення подання, крім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 послався також і на те, що останній з метою уникнути відповідальності за скоєне знищив знаряддя злочину, дає суперечливі покази, після вчинення протиправних дій висловлював погрози колишній дружині щодо здійснення суїциду та написав передсмертну записку, з дружиною розлучений, постійного місця проживання не має, а тому, знаходячись на волі може намагатися ухилитися від ц слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків та продовжити займатися злочинною діяльністю.

 Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи подання старшого слідчого, заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що в розпорядженні старшого слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак тяжкого злочину, вчиненого саме ОСОБА_1, зокрема, рапорт помічника оперативного чергового Днпровського РУ ГУ УМВС України в місті Києві від ІНФОРМАЦІЯ_1 про злочин, протокол огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснення самого ОСОБА_1., а також свідка ОСОБА_6

Як вбачається зі справи, з моменту обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у справі слідчим проведено допити свідків, призначено судова медико -криміналістична, судово - криміналістична, судово-почеркознавча, судово-імунологічна і судова психолого-психіатрична експертизи.

Отже, суд вважає, що у строк, передбачений ч.1 ст.156 КПК України, росзслідування даної справи неможливо.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 може намагатися ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі та продовжити займатися злочинною діяльністю, про що вказують наступні обставини: тяжкість інкримінованого ОСОБА_1.У злочину, характер стосунків обвинуваченого з потерпілим, з метою уникнення відповідальності за скоєне ОСОБА_1 знищив знаряддя злочину, дає суперечливі покази, не має постійного місця проживання, а тому, беручи до уваги також і те, що стосовно ОСОБА_1 порушена справа про тяжкий злочин, суд не вбачає підстав для заміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на інший, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, в тому числі, підписка про невиїзд чи нагляд командування частини, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України та його належну поведінку.

Отже, суд, вважає, що у строк, передбачений ч.1 ст.156 КПК України, розслідування даної справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на більш м'який, на даному етапі провадження у справі не має, а тому строк тримання під вартою ОСОБА_1 у даному конкретному випадку слід продовжити.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 14, 148, 150, 155, п.1 ч.2 ст.156, 158, 165 - 165-3 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання старшого слідчого військової прокуратури Дарницького гарнізону про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2, з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку по місту Києву та Київській області - до трьох місяців.

На постанову може бути подана апеляція, внесене прокурором подання до військового апеляцыйного суду Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом  трьох діб з дня її винесення.