СПРАВА №64

 ПОСТАНОВА

про обрання запобіжного заходу

14 березня 2007 року                                                                                                         місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА СМ., при секретарі ДІРЕНКО Н.В., за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції САНДУЛА І.М., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2., розглянувши подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

З подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України, яке підтримане заступником військового прокурора Центрального регіону України вбачається, що ОСОБА_1., являючись уповноваженим представником приватно-виробничого підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1", в квітні-грудні 2000 року, під виглядом оренди майна вивіз з військових частин А-4157, А-2136, А- 2791 та переробив на металобрухт 82 алюмінієвих резервуари різних модифікацій загальною вартістю 385321 грн. 07 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим слідчим військової прокуратури Центрального регіону України щодо ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ст. 190 ч.4 КК України.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 переховувався від слідства і місцезнаходження його не було відоме, ІНФОРМАЦІЯ_2 було оголошено його розшук.

12 серпня 2003 року військовим місцевим судом Київського гарнізону було винесено постанову про затримання і доставку ОСОБА_1 до суду для розгляду питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

18 січня 2007 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.115 КПК України.

19 січня 2007 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України і того ж дня щодо нього постановою військового місцевого суду Київського гарнізону обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

6 лютого 2007 року заступником військового прокурора Центрального регіону України строк слідства по даній справі продовжено до чотирьох місяців.

Слідчий в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України в поданні посилається на те, що 2-х місячного строку не достатньо для виконання необхідних слідчих дій (отримати: висновки судових почеркознавчих експертиз, висновок судової товарознавчої експертизи, матеріали доручень, допитати свідків, провести очні ставки між свідками і обвинуваченим, відпрацювати факти можливої його причетності до вчинення інших злочинів, пред'явити ОСОБА_1 нове обвинувачення, виконати слідчі дії, пов'язані з закінченням розслідування кримінальної справи), просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою до 3-х місяців.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, в судовому засіданні просили залишити подання слідчого без задоволення та обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. При цьому, обвинувачений послався на те, що він від органів досудового слідства не переховувався, на даний час допомагає слідству у розслідуванні даної справи і в подальшому перешкоджати не буде. Також ОСОБА_1 зазначив, що він хворіє, в зв'язку з чим потребує медичного огляду і лікування.

Захисник в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, в період його розшуку працював в різних містах на території України, від слідства не переховувався, має на утриманні дружину і неповнолітню дитину, хворіє на тяжку хворобу, а в умовах слідчого ізолятора немає можливості надати йому медичний догляд.

Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне подання слідчого задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою. При цьому, прокурор як на підстави для задоволення подання, крім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 послався також і на те, що обвинувачений був раніше судимий, у зв'язку з даною справою на протязі трьох років переховувався від слідства і суду, проживав в різних містах, не має постійного місця роботи,

 має закордонний паспорт, який використовував з липня 2001 року у зв'язку з відсутністю у нього паспорта громадянина України, в зв'язку з чим може намагатися ухилитися від слідства і суду та, знаходячись на волі, продовжити займатися злочинною діяльністю.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи подання слідчого, заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що в розпорядженні слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак особливо тяжкого злочину, вчиненого саме ОСОБА_1, які місться в матеріалах справи.

Як вбачається зі справи, з моменту обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у справі слідчим шляхом відпрацьовані числені запити з приводу отримання документів, що мають істотне значення для справи, надані доручення військовим прокурорам Херсонського, Харківського і Дівпропетровського гарнізонів, проведено допити свідків та призначені екпертизи.

Отже, суд вважає, що у строк, передбачений ч.1 ст.156 КПК України, росзслідування даної справи неможливо.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 буде намагатися ухилитися від слідства і суду та продовжити займатися злочинною діяльність, про що вказують наступні обставини: тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на протязі трьох років переховувався від слідства і суду, не має постійного місця проживання і місця роботи, має закордонний паспорт, який використовував з липня 2001 року у зв'язку з відсутністю паспорта громадянина України, а тому, беручи до уваги також і те, що стосовно ОСОБА_1 порушена справа про особливо тяжкий злочин, суд не вбачає підстав для заміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на інший, оскільки відсутні підстави вважати що інші (менш суворі) запобіжні заходи, зокрема, підписка про невиїзд, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, та його належну поведінку.

Що ж стосується посилання обвинуваченого і його захисника, що в умовах слідчого ізолятора немає можливості надати ОСОБА_1 медичного догляду у зв'язку з його хворобою, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки в судовому засіданні ні обвинуваченим, ні його захисником не надано будь-яких ґрунтовних доказів того, що стан здоров'я обвинуваченого потребує такого медичного догляду, якого неможливо забезпечити в умовах слідчого ізолятора.

Отже суд, вважає, що у строк, передбачений ч.1 ст.156 КПК України, розслідування даної справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на більш м'який, на даному етапі провадження у справі не має, а тому строк тримання під вартою ОСОБА_1 у даному конкретному випадку слід продовжити.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 14, 148, 150, 155, п.1 ч.2 ст.156, 158, 165 - 165-3 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Новомосковськ, Дніпропетровської області, з утриманням в слідчому ізоляторі НОМЕР_1 Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві - до трьох місяців.

На постанову може бути подана апеляція, внесене прокурором подання до військового апеляційного суду Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом трьох діб з дня її винесення.