Справа № 2а-620
2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої – судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - НЕМОЛОВСЬКІЙ-ХМАРІ З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_3 до Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області, інспектора ВДПС ДАІ м.Львова БІЖА Володимира Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області, інспектора ВДПС ДАІ м.Львова Біжа В.Ю. про скасування постанови про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04 квітня 2010 року в 03 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ 2109 д.н.з НОМЕР_1 по пр. Свободи у м.Львові, був зупинений інспектором ВДПС ДАІ м.Львова Біжом В.Ю., який склав протокол та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 250 грн. за порушення вимог дорожнього знаку "Рух заборонено у святкові та вихідні дні". Вважає зазначену постанову незаконною, просить таку скасувати, оскільки проживає на АДРЕСА_1, про що повідомив працівників ДАІ, тому, щоб дістатись до вказаної адреси змушений проїжджати через центральну частину міста.
У судовому засіданні позивач підтримав позов, дав пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а також про наслідки неявки, тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами у відповідності із вимогами ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з протоколу серії ВС № 16331 та постанови про адміністративне правопорушення серії ВС № 241573 від 04 квітня 2010 року, ОСОБА_3, керуючи 04 квітня 2010 року автомобілем марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Свободи у м.Львові, порушив вимоги дорожнього знаку "Рух заборонено у святкові та вихідні дні", у зв’язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 250 грн.
Згідно дорожнього знаку 3.1 "Рух заборонено" визначено, що знак є заборонним і забороняється рух усіх транспортних засобів. Однак згідно 3 розділу Правил дорожнього руху є виключення на які не поширюється дія знаку 3.1-3.8, 3.11, а саме на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, у розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в"їжджати до позначеної зони та виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Як вбачається з копії договору № 1/2009 про оренду житлового приміщення, позивач орендує у ОСОБА_4 АДРЕСА_1 (а.с.5-6).
Суд вважає вимоги позивача про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності обґрунтованими, оскільки порушення ним вимог дорожнього знаку "Рух заборонено у вихідні та святкові дні" зумовлене місцем проживання останнього на пр. Свободи у м.Львові.
За наведених обставин суд бере до уваги той факт, що позивач належить до категорії осіб, зазначених у правилах дорожнього руху, на котрих не поширюється вимога цього знаку та вважає накладене на нього працівниками ДАІ стягнення неправомірним.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що представником відповідача не представлено достатньо доказів, які б спростовували доводи позивача, а тому із врахуванням встановлених судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. т. 7-12, 86, 160, 161-162, 167 КАС України, на підставі ст. т. 287-289, 293, 294 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов НЕЦКАРА Ю.І. з а д о в о л ь н и т и .
Постанову ВС № 241573 від 04 квітня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 250 грн. скасувати, а провадження у справі закрити з а к р и т и .
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ
Оригінал постанови.