Судове рішення #10095044

справа № 2 - 2576/10            

Р І Ш Е Н Н Я

І М « Я  М     У К Р А Ї Н И

9 липня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі

    головуючого судді     Лобарчук  О О.

при секретарі     Крютченко  Н. А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом     ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит про стягнення недоплаченої щомісячної  соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області (далі УПФУ) про стягнення недоплаченої щомісячної  соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В обґрунтуванні позовних вимог позивачкою зазначено, що вона має статут «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана її пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Законів України   «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет Украйни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  в частині зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну допомогу за період з   09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з   22 травня 2008 року по 31.12.2008 року  , стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по сплаті  державного мита 8 грн.50 коп.  та  оплати за ІТЗ – 37 грн., усього 45 грн.50 коп.  .

            У судове засідання представник УПФУ також не з’явилася, просила розглядати справу без участі її. Від відповідача надійшло заперечення проти позову в якому він посилається на те, що  дійсно згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 мінімальної пенсії за віком. Разом з цим статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених  зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.  Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  вводяться з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Комітетом  Верховної Ради України по питаннях бюджету.  В 2006-2007 роках Урядом не вводився порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Згідно зі ст.. 71 Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік зупинено дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього закону, якою встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового забезпечення, або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій згідно до статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( окрім тих, на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту») в розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни. Оскільки позивач інвалідом не являється, тому підвищення до пенсії у 2007  році не отримував.

         З 01.01.2008 по 21.05.2008 року підвищення до пенсії дітям війни ( окрім тих, на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту») виплачувалась у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28.12.2007 ( п.41 розділу 11).

          З 22.05.2008 року Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 гривні, з 1 липня 2008 року - 48,20 та з 1 жовтня 2008 року - 49,80 гривні.

            Крім того, звертає увагу суду на те, що на цей час відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статі 28 Закону України № 1058-IY “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України № 2195-IY “Про соціальний захист дітей війни”. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, що зазначено в  Ухвалі Конституційного Суду України № 27-у/2009 від 19 травня 2009 року. Тобто, визначення підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статі 28 Закону України № 1058-IY “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є невірним. Таким чином, вважає, що всі нарахування позивачу проведені вірно та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для виплати підвищень дітям війни На підставі вищевикладеного, просить відмовити позивачу в задоволенні позову. (а.с.9).

    Суд, дослідивши докази у їх сукупності та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на   засадах   відносності  та  припустимості  доказів,  доходить висновку  вважати  позов обґрунтованим  та  таким, що  підлягає частковому  задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_1   має правовий статус «дитина вiйни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1  (а.с.5).

    Вiдповiдно до статті 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» вiд 18 листопада 2004 року, що набрав чинностi 01 сiчня 2006 року, дiтям вiйни пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсі, пiдвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмально пенсiї за вiком.

    Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рiк» дiя статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» зупинена. Потім рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статтi 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рiк», якими була зупинена дiя статтi 6 Закону Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни», визнанi такими, що не вiдповiдають Конституцi.  Тобто, за перiод з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року  ОСОБА_1  має  право на отримання підвищення до пенсії  на пiдставi ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни»  .

    Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» вiд 28 грудня 2007 року внесено змiни до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», зокрема статтею 6 вказаного Закону пiсля внесения змiн передбачалось, що дiтям вiйни до пенсiї або щомiсячного довiчного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замiсть пенсiї, виплачусться пiдвищення у розмiрi надбавки, встановленої для учасників вiйни. Рiшенням Конституцiйного Суду України № 10-рп/2008 вiд 22 травня 2008 року положення пункту 28 роздiлу II «Внесення змiн до деяких законоданчих актiв України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України» вiд 28 грудня 2007 року щодо внесення змiн до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визнані такими, що не вiдповiдають Конституцiї України. Тобто, за перiод з 22 травня до 31 грудня 2008 року  ОСОБА_1   має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей війни»  .

          Згідно до ч.1 ст.88 ЦПК України «стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати», тобто і в цей частині позовні вимоги підлягають задоволенню, але за рахунок держави.

    Керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 55, 92, 152 Конституції України, ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", ст. 58 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік",  ст. ст. 1, 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в ред. від 09.07.2007р.), ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, ст. ст. 1, 5, 28, розд. ХV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, на підставі ст.ст.3,8,15, 82, 88, 118, 119  ЦПК України

ВИРИШИВ :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю .

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області здiйснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії  у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсi за вiком як дитинi вiйни   з 9 липня   2007 року по 31 грудня 2007 року,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня  2008 року ,  з урахування фактично сплачених сум .

    Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок держави понесені нею судові витрати - по сплаті  державного мита 8 грн.50 коп.  та  оплати за ІТЗ 37 грн., усього 45 грн. 50 коп.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду  Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження,  і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

рішення надруковане в нарадчій кімнаті

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація