Справа № 2а-3302/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
при секретарі Сердюк Д.О.,
з участю представника позивача Волохова Д.А.,
представника відповідача Ступака С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» (далі – ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі – ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0008371520/0 від 17.05.2010 року щодо донарахування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість на загальну суму 20477,02 грн. Свої вимоги мотивує тим, що в декларації ПДВ за вересень місяць 2008 р. платником податку ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» було визначено суму до сплати в розмірі 40 954,02 гривень та 30.10.2008 року подано до АТ «Імексбанк» платіжне доручення № 816 на вказану суму з призначенням платежу «*;101; Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за вересень 2008 р. Перераховано до бюджету повністю;». Але, всупереч вимог діючого законодавства, ДПІ у місті Чернігові самовільно змінило призначення платежу та зарахувало кошти, що надійшли за вересень 2008 року в погашення податкових зобов'язань з того самого платежу.
В судовому засіданні представник позивача надав письмову заяву про зміну позовних вимог та просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008371520/1 від 15.06.2010 року в зв’язку з втратою чинності податкового повідомлення-рішення № 0008371520/0 від 17.05.2010 року після його апеляційного оскарження. Змінені вимоги представник позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та пояснив, що ДПІ у м. Чернігові виконувала п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 р. за N 377/8976 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Тобто, визначаючи призначення платежу платник повинен враховувати положення п. 7.7 ст. 7 Закону. Отже, податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до чинного законодавства і ніяким чином не порушує права платника, а відтак є правомірним.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконання функції забезпечення своєчасності надходження податків до бюджетів ДПІ у м. Чернігові були здійснені перевірки своєчасності сплати ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Так, перевіркою, що проводилася 11.05.2010 року, ДПІ у м. Чернігові виявлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме з затримкою більш як на 90 календарних днів. За результатами перевірки складено акт № 789, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0008371520/0 від 17.05.2010 року про визначення позивачу податкового зобов'язанні в вигляді штрафу в розмірі 20477,02 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до ДПІ у м. Чернігові, в якій просив скасувати спірне повідомлення-рішення.
Рішенням ДПІ у м. Чернігові про результати розгляду скарги від 11.06.2010 року № 7513/10/25-008 скарга позивача залишена без задоволення а податкове повідомлення-рішення без змін.
На підставі рішення ДПІ у м. Чернігові від 11.06.2010 року № 7513/10/25-008, прийнятого за розглядом первинної скарги, та відповідно до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01р. № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758), ДПІ у м. Чернігові прийняло та направило позивачу податкове повідомлення-рішення 0008371520/1 від 15.06.2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем платіжним дорученням № 816 від 30.10.2008 року сплачено суму податку на додану вартість за вересень 2008 року в сумі 40954,46 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2008 року.
За вказаним платіжним дорученням відповідачем змінено призначення платежу та зараховано кошти в погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за інший період.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові - задовольнити в повному обсязі.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 0008371520/1 від 15.06.2010 року щодо донарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість на загальну суму 20477,02 грн. - визнання протиправним та скасувати.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то з дня отримання нею копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 19 липня 2010 р.
Суддя: Сорочко Є.О.