АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 3481/ 10 Головуючий у 1-й інстанції: Кухар С.В.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Белименко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
16 липня 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди.
Зазначали, що 23 січня 2009 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, відповідач ОСОБА_5, перебуваючи в стані сп'яніння, умисно пошкодив лопатою лобове скло та механізм склоочисника автомобіля УАЗ-3962, номер державної реєстрації НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2. Під час цього правопорушення позивач ОСОБА_4 знаходився в кабіні автомобіля і отримав тілесні ушкодження у вигляді ерозії роговиці лівого ока, що підтверджується копією листа №01-12/84 від 28.01.2009 Комунальної установи «Міська поліклініка імені 8 Березня». Обставини скоєння цього правопорушення зафіксовано 23 січня 2009 року Комунарським РВ ЗМУ ГУМВСУ в Запорізькій області. Майнова шкода, завдана відповідачем ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_3 дорівнює 923 грн.76 коп., що підтверджується актом виконаних ремонтних робіт №17/12 та квитанцією №17/12 від 24 лютого 2009 року. Майнова шкода, завдана відповідачем ОСОБА_5 ушкодженням здоров'я позивачу ОСОБА_4 складає 13 грн. 69 коп. і підтверджується чеком № 4139 від 24 січня 2009 на придбання софрадексу й тиотриазоліну згідно листа призначення лікаря від 24 січня 2009 року. Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача їм спричинена і моральна шкода, яку вони оцінюють у 2 000 грн. кожен. Оскількив добровільному порядку відшкодувати шкоду ОСОБА_5 не бажає, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду наданим доказам, просять рішення Комуранського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення їх позовів у повному обсязі.
Заслухавши суддю–доповідача, вислухавши доводи представника апелянтів, заперечення відповідача та його представника, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 307,пунктом 3 частини 1 статті 309 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог у разі невідповідності висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2009 року на автомобілі КАЗ-3962 за реєстраційним номером НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, було пошкоджено лобове скло та механізм склоочисника. Вартість відновлювального ремонту пошкоджених деталей дорівнює 923 грн. 76 коп., що підтверджується рахунком № 17/12 від 24 лютого 2009 року та квитанцією про оплату рахунку від 24 лютого 2009 року ( а. с. 37-39 ).
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 923 грн. 76 коп., суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів вини відповідача у спричиненні йому вказаної шкоди.
Проте цей висновок спростовується наданими доказами.
Так, з пояснень ОСОБА_5, з постанови за справою про адміністративне порушення, інших документів, які містяться у відмовному матеріалі Комунарського РВ ЗТУ вбачається, що відповідач визнавав факт нанесення ним удару лопатою по лобовому склу належного ОСОБА_3 автомобіля, внаслідок чого скло тріснуло. Вказані пояснення підписані власноруч ОСОБА_5 і узгоджуються з іншими доказами, які містяться в матеріалах цивільної справи ( а. с. відмовного матеріалу від 31 січня 2009 року за № ЖРЗПЗ 759 ).
Крім того, ці обставини відповідач частково підтвердив і в судовому засіданні апеляційного суду ).
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 923 грн. 76 коп. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 923 грн. 76 коп. та судових витрат.
Відповідно до положень статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки ОСОБА_3 не довів той факт, що йому діями відповідача спричинена моральна шкода, а ОСОБА_4 не надав переконливих доказів про те, що винними діями відповідача йому спричинена матеріальна та моральна шкода, суд першої інстанції правильно залишив їх вимоги в цій частині без задоволення. При цьому в рішенні навів відповідні доводи з посиланням на норми матеріального і процесуального права.
В цій частині рішення відповідає фактичним обставинам справи, положенням матеріального права, тому скасуванню не підлягає.
Наявність в матеріалах справи довідки про те, що 26 січня 2009 року ОСОБА_4 звертався до поліклініки за медичною допомогою з приводу травми ока, не може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок ОСОБА_5, оскільки відсутні докази щодо заподіяння даної травми саме відповідачем.
Задовольнити вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 на його користь витрат, понесених ним по оплаті послуг фахівця, також не можуть бути задоволені, оскільки особа, яка представляла інтереси позивача в суді, була допущена до участі у справі не в якості фахівця, а в якості представника, про що свідчать журнали судових засідань.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, і рішення слід скасувати тільки в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 923 грн. 76 коп., в іншій частині судове рішення відповідає наданим доказам та вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2010 року в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 923 грн. 76 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 76 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: