АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4827/10 Головуючий у 1 інстанції: Лінник Г.О.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.
суддів: Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
при секретарі Волчановій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі м. Запоріжжя на постанову Пологівського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі м. Запоріжжя про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому зазначав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Просив визнати протиправною відмову відповідача здійснити їй щомісячну виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни», зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 рік.
Постановою Пологівського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Пологівському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити нарахунок та виплату позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі УПФУ в Пологівському районі м. Запоріжжя посилаючись на незаконність та необгрунтованість постанови суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 309-311 ЦПК України, для зміни чи скасування судового рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у її пенсійному посвідченні (а.с.7).
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни щодо визначення розміру підвищення до пенсії. Рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України, підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18.11.2004.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального Права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволені частково, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній справі адміністративній справі залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі м. Запоріжжя відхилити.
Постанову Пологівського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді :