Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4295/10 Головуючий у 1 інстанції: Яковлева М.С.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
При секретарі: Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області на постанову Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної допомоги «Дітям війни»,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної допомоги «Дітям війни».
В позові зазначено, що позивач має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак впродовж 2006 року по цей час зазначена допомога позивачу не виплачувалась. Таким чином, вважає, що зазначені дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству. Також стверджує, що про порушення своїх прав стало відомо із засобів масової інформації, тому вважає, що строк позовної давності пропущений з поважних причин.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд поновити строк для звернення до суду з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року визнати противоправною бездіяльність відповідача та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни за вказаний період у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Відновлено пропущений строк для звернення до суду за періоди з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.08.31.08.2009 року.
Визнано протиправними дії Управляння ПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати позивачу надбавки до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року.
Зобов’язано Управляння ПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з відрахуванням отриманих позивачем сум підвищення у вказаний період.
В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 розд. П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, позивач має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та пенсійним посвідченням (а.с.8-9).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: