Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-4086/10                                                                    Головуючий у 1 інстанції: Пантилус О.П.          

                                                                                                                      Суддя-доповідач: Онищенка Е.А.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                    08 липня 2010 року                                                                            м. Запоріжжя

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

              Головуючого:     Онищенка Е.А.

                  Суддів:         Подліянової Г.С.

                                                Маловічко С.В.

                При секретарі:       Волчановій І.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в  Приазовському районі Запорізької області  на постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року   у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Приазовському районі Запорізької області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  Посилаючись на зазначені обставини просила, поновити строк позовної давності за даним позовом, як пропущений з поважних причин, визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення права на 30% підвищення пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, зобов'язати УПФУ у Приазовському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і по теперішній час, з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком, та з урахуванням індексації інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення, а також з нарахуванням 3% річних від простроченої суми. Зобов'язати відповідача виплачувати пенсію у подальшому, з дати винесення рішення суду з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком. Витребувати в УПФУ у Приазовському районі Запорізької області довідку про розмір виконаних доплат, згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час. А також просила зобов'язати відповідача визначити конкретну суму заборгованості, яка утворилася внаслідок недоплати щомісячної надбавки до пенсії 30% та проіндексувати щомісячні суми боргу за весь час прострочення, а також з нарахуванням 3 % річних від простроченої суми, з 09.07.2007 року по 31.12.2007рік та з 22.05.2008 року по теперішній час.

Постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року  позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Приазовському районі Запорізької області у вигляді не донарахування і не виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період   з 30 листопада 2008 року по 17 грудня 2009 року.

Зобов'язано УПФУ в Приазовському районі Запорізької області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 30 листопада 2008   року по 17 грудня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, і яка розраховується відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФУ в Приазовському районі Запорізької області посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

      Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга УПФУ в Приазовському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.

   Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18   КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та пенсійним посвідченням (а.с.4-5).

            У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

            Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

             Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.

Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

             Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з грудня 2008 року по 30 листопада 2009 року.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема посилання апелянта на те, що суд незаконно поновив строк позовної даності є безпідставними, оскільки за рішенням суду у поновленні строку позовної давності відмовлено, та позов задоволено частково.    

    За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в  Приазовському районі Запорізької області   відхилити.

Постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року   у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

              Судді: