УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого – Машкаринця М. М.,
суддів – Дорчинець С. Г., Дідика В.М.,
з участю прокурора – Міцовди К.Д.,
підсудних – ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на постанову Тячівського районного суду закарпатської області від 9.03.2010 року, згідно якої кримінальна справ про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з початковою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого:
-22.09.2004 р. Тячівським районним судом на 3 р. позбавлення волі за ст. 185 ч. 3 КК України та звільненим від відбування покарання з випробуванням якщо він на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину;
-2.03.2005 року Тячівським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення вол із звільненням від відбування покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину;
-6.11.2006 року Тячівським районним судом за ст. 296 ч. 1 КК України на 2 (два) роки обмеження волі, та звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 2-х років іспитового строку не вчинить нового строку, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Даленєрєчєнск, Приморського краю РФ., мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
-6.11.2006 року Тячівським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину;
-8.02.2007 року Тячівським районним судом закарпатської області за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі та звільненим від відбування покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 року і 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину;
-27.11.2007 року Тячівським районним судом закарпатської області за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно до відбуття йому призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі; а ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 27.03.2008 року звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину, -
у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 296 ч. 2, 186 ч. 2, 152 ч. 3, 153 ч. 2 КК України
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що в ніч з 28.03. на 29.03.2009 року за попередньою змовою між собою шляхом злому вхідних дверей проникли в будинок АДРЕСА_3, належного ОСОБА_3 звідки таємно викрали телевізор «Томпсон» вартістю 1500 грн., тюнер до супутникової антени вартістю 250 грн., пилосос «Астор» вартістю 360 грн. та бензопилу «Дружба» вартістю 1050 грн., чим причинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3160 грн.;
-5.04.2009 року приблизно в 1 год. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в під’їзді АДРЕСА_4, будучи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушили громадський порядок, проявили явну неповагу до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, безпричинно в присутності сторонніх осіб, пристали до ОСОБА_4 розпочали бійку з ним, оскільки останній зробив їм зауваження про дотримання належної поведінки, та нанесли ОСОБА_4 удари руками по обличчю, причинили йому побої;
-5.04.2009 року приблизно в 1 годину ночі, будучи в стані алкогольного сп’яніння в АДРЕСА_5, схопили ОСОБА_5, силою потягли в поле неподалік залізничної колії, де із застосуванням фізичного насильства, що виразилось в нанесенні їй ударів в область голови та тулубу, зґвалтували її природним способом, а також задовольнили свою статеву пристрасть і неприродним способом;
-крім цього, після зґвалтування ОСОБА_5, відкрито викрали шляхом насильного зняття з пальців останньої 2 срібні обручки, вартістю всього 137 грн. 50 коп., причинивши їй на цю суму матеріальну шкоду.
Своєю постановою суд виділив з кримінальної справи епізоди обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. ст. 186 ч. 2, 152 ч. 3, 153 ч. 2 КК України, тобто щодо пограбування ними потерпілої ОСОБА_5 та зґвалтування її як природним, так і неприродним способом. Своє рішення суд мотивує тим, що в судовому засіданні суд не має можливості більш ретельно дослідити показання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_5 щодо її зґвалтування та пограбування, які вину свою у вчиненому не визнали, а ОСОБА_5 змінює свої показання. Суд при цьому вказав, що таку перевірку можна провести лише, повернувши в цій частині кримінальну справу на додаткове розслідування. А виділення в цій частині кримінальної справи в окреме провадження не заважає суду розглянути справу щодо підсудних в окремому провадженні.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду від 9.03.2010 року як безпідставної. При цьому апелянт вказує, що суд не вказав чому він позбавлений можливості в судовому засіданні усунути недоліки досудового слідства, не вказав, які саме обставини мають бути з’ясовані, які саме дії мають бути виконані при цьому. Крім того, суд неналежно оцінив ту обставину, що версія участі у вчиненні злочинів ОСОБА_6 перевірялась і по результатам було прийнято рішення. Апелянт також посилається на те, що виділ кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. ст. 186 ч. 2, 152 ч. 3, 153 ч. 3 КК України може негативно відбитися на всебічності, повноті та об’єктивності дослідження та вирішення справи по суті. Просить повернути справу до того ж суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просить скасувати постанову суду, підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просять постанову суду залишити без зміни, а апеляцію відхилити, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція прокурора є підставною і підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового розслідування не може бути усунута в судовому засіданні.
І недопустимим є повернення кримінальної справи на додаткове розслідування в тому випадку. Коли суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового розслідування шляхом більш ретельних допитів підсудного, потерпілого, свідків, допиту нових свідків. Проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, дачі судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України, а вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу.
Як вбачається з кримінальної справи, протоколу судового розслідування, при розгляді кримінальної справи по суті суд ці вимоги закону не виконав.
Судом не прийняті міри до перевірки показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_5 щодо обставин зґвалтування та пограбування її. При таки обставинах рішення суду про повернення кримінальної справи в цій частині на додаткове розслідування є безпідставним, необгрунтованим і передчасним.
Крім того, відповідно до ст. 26 КПК України об’єднання та виділення справ спрямоване на забезпечення всебічного, повного і об’єктивного дослідження і вирішення справи. В порушення цих вимог закону суд виділив з кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за сукупністю ст. ст. 185 ч. 3, 296 ч. 2, 152 ч. 3, 153 ч. 2 та 186 ч. 2 КК України матеріали про обвинувачення підсудних за ст. ст. 152 ч. 3, 153 ч. 2, 186 ч. 2 КК України в окреме провадження, чим порушив вимоги закону про всебічність, повноту і об’єктивність дослідження всіх доказів та про прийняття правильного рішення щодо особи винних та їх покарання за вчинене; підстав і кончої потреби виділення з кримінальної справи матеріалів щодо обвинувачення підсудних за сукупністю ст. ст. 152 ч. 3, 153 ч. 2, 186 ч. 2 КК України у суду не було.
Тому доводи апелянта про безпідставність повернення кримінальної справи в частині обвинувачення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. ст. 186 ч.2, 152 ч. 3, 153 ч. 2 КК України на додаткове розслідування, з виділенням матеріалів в окреме провадження, є обґрунтованим, а постанова суду є безпідставною, передчасною, тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
апеляцію прокурора задовольнити, постанову тячівського районного суду Закарпатської області від 9.03.2010 року про повернення кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 152 ч. 3, 153 ч. 2, 186 ч. 2 КК України на додаткове розслідування з виділенням матеріалів в окреме провадження – скасувати, а справу направити в той же суд першої інстанції на новий судовий розгляд в тому ж складі суду.
Судді:
головуючий – Машкаринець М. М.,
судді – Дорчинець С.Г., Дідик В.М.,
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С.Г. Дорчинець