А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 11 – 540/10 Категорія: кримінальна
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Спринчук В.В.
Доповідач: Суржок А.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Старинця Ю.В.
суддів: Суржок А.В., Сілакова С.М.
за участю прокурора Фінца Д.Г.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 24 червня 2010 року кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Вінницького районного суду від 11 лютого 2010 року, яким засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с. Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, в силу ст. 98 КК не судимого;
- за ч.1 ст. 309 КК до 1 року 11 місяців позбавлення волі;
- за ст.124 КК до 2 років обмеження волі.
На підставі ст. ст. 70, 72 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 1 року 11 місяців позбавлення волі.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду 08.03.08 біля 15 год., ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в АДРЕСА_1, під час сварки, яка виникла з ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин з останнім, умисно, при здійсненні необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання потерпілого, який наніс йому два удари руками в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження, захищаючись від нападу вдарив рукою в обличчя потерпілого, який від нанесеного удару впав на підлогу, після чого наніс біля трьох ударів правою ногою в область голови, чим заподіяв тілесні ушкодження, які згідно СМЕ № 238 від 28.03.08 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Після чого потерпілого було доставлено в реанімаційне відділення МКЛ-2 м. Вінниці, де ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Крім того, 08.03.08 ОСОБА_2, неподалік зупинки громадського транспорту в с. Вінницькі Хутори, Вінницького району по вул. Кайдашихи, знайшов згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою 23,92 г у висушеному стані, яку підібрав, придбавши таким чином наркотичний засіб та умисно, незаконно зберігав в кишені куртки, в яку був одягнений, до ІНФОРМАЦІЯ_2 коли приблизно о 14.30 год. в АДРЕСА_2, працівниками міліції в ході проведення поверхневого огляду його одягу, в кишені куртки було виявлено та вилучено вказаний наркотичний засіб, який ОСОБА_2 зберігав для власного вживання, без мети збуту.
В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставиться питання про скасування вироку суду в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 124 КК, з направленням справи на новий судовий розгляд, в зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справ та неправильним застосуванням кримінального закону, що призвело до надто м’якого вироку.
Апелянт вважає, що дії ОСОБА_2 за ст. 124 КК судом не вірно кваліфіковані. ОСОБА_2, намагаючись протистояти насильницьким діям ОСОБА_3 і нанісши удар кулаком в обличчя потерпілому, від чого той упав на підлогу, не припинив свої дії, а продовжив його побиття не маючи на те підстав, при відсутності нападу наніс йому ногами від 3-х до 5-ти ударів у голову. Тому в діях ОСОБА_2 на думку прокурора є склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора Фінца Д.Г., який підтримав доводи апеляції, з мотивів наведених в ній, пояснення засудженого ОСОБА_2, який пояснив, що лише захищався від насильницьких дій свого брата і не бажав настання його смерті, та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 365 КПК, апеляційний суд не перевіряє вірність засудження ОСОБА_2 за ст. 309 ч.1 КК, оскільки вирок суду першої інстанції в цій частині ніким не оскаржується.
Відповідно до ст. ст. 369, 371 КПК, в зв’язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Обґрунтованими є доводи прокурора про порушення судом вимог закону при перекваліфікації дій підсудного з ч. 2 ст. 121 КК на ст. 124 КК
Так, судом не вірно кваліфіковано дії ОСОБА_4 за ст.124 КК, оскільки він не перевищував межі необхідної оборони, а наніс спочатку перший удар кулаком, намагаючись протистояти насильницьким діям ОСОБА_3, який двічі вдарив підсудного в голову, а після того як потерпілий упав на підлогу і припинив свої дії, ОСОБА_2 не маючи на те законних підстав наніс ногами від 3 до 5 ударів у голову ОСОБА_3
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт підтвердив свій висновок і пояснив, що не виключається можливість нанесення вказаних тілесних ушкоджень при зазначених обставинах.
Отже, підсудний ОСОБА_2 наносячи удари ногами взутими в туфлі в життєво важливі органи – в голову потерпілого повинен був та мав передбачити настання такого результату своїх дій.
Таким чином, ОСОБА_2 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження. Зазначене підтверджується показаннями свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, які показали, що ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння після того, як потерпілий опинився на підлозі, ОСОБА_2 наніс йому біля трьох ударів в обличчя ногами, взутими в туфлі. Свої показання зазначені свідки підтвердили під час відтворення обстановки та обставин події і в судовому засіданні.
Суд, не дослідивши належним чином зібрані досудовим слідством докази та не давши їм належної правової оцінки у їх сукупності, передчасно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК.
Крім того, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ст. 124 КК, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, суд сформулював обвинувачення, визнане судом доведеним, яке описує відсутність будь якого складу злочину в діях ОСОБА_2, в тому числі і за ст. 124 КК. Суд написав, що ОСОБА_2: «…при здійсненні необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання потерпілого» заподіяв останньому тілесні ушкодження від яких він помер. Таке формулювання обвинувачення, що ОСОБА_2 здійснював необхідну оборону, не дає складу злочину.
При новому розгляді кримінальної справи, якщо судом буде доведена винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, то призначене йому судом покарання слід вважати м’яким.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Вінницького районного суду від 11 лютого 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині його засудження за ст. 124 КК України скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
В своїй решті частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 11 місяців вирок суду залишити без змін.
Судді: