ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 538/10

    В И Р О К

Іменем України

13 липня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                           Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько О.С.

    за участю прокурора                     Гринь О.В.

    потерпілого                             ОСОБА_1

             підсудного                             ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

                               ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня,  не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, ніде не працює,  судимого

   21 березня 2003 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. ч. 3, 4 і 5 ст. 185, 69, 70 КК України (далі - КК) на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

   29 січня 2004 року Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 5 років 7 місяців позбавлення волі. Звільненого 10 лютого 2006 року на підставі постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 3 лютого 2006 року умовно-достроково на невідбутий строк  1 рік 9 місяців 9 днів;

   11 вересня 2007 року Октябрським районним  судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК. На підставі ч. 4 ст. 309 КК звільнено від кримінальної відповідальності;

   5 жовтня 2009 року цим же судом за ч. 1 ст. 309 КК до штрафу в розмірі 850 грн.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

    в с т а н о в и в :

    1 березня 2010 року приблизно о 19-й год. підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_1, шляхом обману та зловживання довірою, повторно заволодів мобiльним телефоном «Siemens AL21» вартістю 329 грн. з картою оператора мобільного зв’язку МТС вартістю 15 грн. та коштами на рахунку в сумі 10 грн., попросивши його у потерпілого ОСОБА_1, якому він належить, нібито для здійснення по ньому телефонного дзвінка, а отримавши привласнив та з місця скоєння злочину зник. Внаслідок протиправного заволодіння мобільним телефоном потерпілому було завдано збитку на загальну суму 354 грн.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин, зазначивши, що причиною скоєння злочину явилось те, що він перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Потерпілий ОСОБА_1 в суді також підтвердив факт викрадення у нього мобільного телефону підсудним за вказаних вище обставин та заподіяння йому матеріальної шкоди на вказану суму. Він зазначив також, що підсудним збитки йому повністю відшкодовано, а тому він не має претензій матеріального характеру до нього, цивільний позов по справі не заявляє і на його суворому покаранні не наполягає, просить застосувати найбільш м’яке із можливих покарань до нього.  

    Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

    Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він повторно шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чужим майном, тобто вчинив шахрайство.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також добровільне відшкодування завданого збитку.  

          Обставиною, яка  обтяжує покарання  підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що вчинений підсудним злочин являється злочином середньої тяжкості.

          Суд також враховує особу підсудного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності та має непогашену і не зняту в установленому законом порядку судимість, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи (а. с. 81), наявність обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді  штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання та соціальної реабілітації.

    Цивільний позов по справі не заявлений.

    Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 81 КПК України.

    Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

              ОСОБА_2  за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

          Речовий доказ – мобільний телефон, який зберігається в кімнаті речових доказів Октябрського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області, повернути потерпілому.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                                 А.Г.Савченко