Копія

Справа № 1- 1    

                                                                                       2010 р.  

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 липня 2010 року  Долинський  районний  суд  Кіровоградської області  в  складі :

головуючого  судді                                                                     Бондарчука  Р.А.,

при  секретарі                                                                              Олійник  Г.М.,

з  участю  прокурора                                                                   Поліщука С.О.,

захисника – адвоката                                                                   ОСОБА_1,

законного представника підсудної                                             ОСОБА_2,

представників потерпілої :

законного представника                                                              ОСОБА_3,

адвоката                                                                                         ОСОБА_4,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м. Долинська  справу  по  обвинуваченню   ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки  с. Першотравневе, Долинського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, освіта повна загальна середня, студентки  3 курсу  національного педагогічного університету ім.. Драгоманова  м. Київ, проживаючої  АДРЕСА_1, не  одруженої, не  працюючої, раніше  не  судимої , -

            у  скоєнні  злочину, передбаченого  ст.121  ч.1  КК  України ,  -  

В С Т А Н О В И В:

Підсудна  органом досудового слідства обвинувачувалася в скоєнні  нанесення  умисного  тяжкого  тілесного  ушкодження, тобто  умисного  тілесного  ушкодження, небезпечного  для  життя  в  момент  заподіяння .

В ході судового слідства прокурором змінено обвинувачення та обвинувачено підсудну  в скоєнні нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Законний представник потерпілої, представник – адвокат та потерпіла підтримали обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі.

Злочин  вчинено  при  слідуючих  обставинах:  

8 березня 2007 року , близько  21.15 , підсудна , перебуваючи  в  Молодіжному  центрі  «Червона  калина», який  розташований  в  м. Долинська  Кіровоградської області , по  вул. Леніна , куди  прийшла  на  дискотеку , в  приміщенні  туалетної  кімнати , в  ході  сварки  та  бійки  з  ОСОБА_6, яка  виникла  на  ґрунті  особистих  неприязних  відносин  та  як  наслідок  спору  потерпілої  та  особи, стосовно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, хибно  розуміючи  питання  захисту  подруги  та  інтереси  дружби – схопила  рукою  за  волосся  ОСОБА_6  зверху  голови  та  нахиляючи  з  силою  голову  до  низу, 3-5 разів  вдарила  лобом  та  правою  скроневою  стороною  об  своє  коліно , після  чого  декілька  раз  вдарила  коліном  потерпілу , яка  була  нахилена , в  область  живота  та  тулубу, продовжуючи  тримати  рукою  за  волосся  іншою  рукою  взяла  ОСОБА_6  за  шию  під  щелепу  та  з  прискоренням  придавила  до  кахлю  залізобетонної  стіни  та  трохи  повернувши  голову , тричі  вдарила  правою  скроневою  частиною  голови  об  кахель  залізобетонної  стіни, чим  заподіяла  потерпілій  тілесні  ушкодження  у  вигляді:  черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, крововиливу в ділянці нижньої щелепи зліва; крововилив в ділянці лівого плеча; по одній подряпині в ділянках шиї та крила лівої клубової кістки. Виявлені ушкодження - черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та крововиливу в ділянці нижньої щелепи зліва,  згідно  висновку  повторної комісійної судово-медичної експертизи , головного бюро СМЕ  Міністерства охорони здоров’я України  № 62/08  від  18.01.2010 року  відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Подряпини на шиї й в ділянці крила лівої клубової кістки та крововилив в ділянці лівого плеча відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитана  в  судовому  засіданні  підсудна  вину  у  скоєнні  злочину  не  визнала, суду  пояснила, що  08.03.2007 року, близько  20.00 , вона  разом  з  подругою  ОСОБА_7  прийшла  на  дискотеку  в  Молодіжний  центр  «Червона  калина», там  також  зустріла  подругу  ОСОБА_8  Близько  21.00  з  ними  зайшла  в  туалетну  кімнату, де  знаходяться  також  умивальник  і  дзеркало .  Вона  попросила  у  ОСОБА_7  телефон  та  тримаючи  два  мобільні  телефони  намагалася  зателефонувати.  В  цей  час  в  кімнату  зайшла  ОСОБА_6, однокласниця  ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_9 з нею не було. ОСОБА_6 почала кричати на  ОСОБА_7: «Навіщо ти кричала на мою маму по телефону», почала  ображати: «Зараз  дам  в  рило».  Вона  зробила  зауваження  ОСОБА_6 , щоб  та  не  кричала  та  не  заважала їй розмовляти по телефону, та  підійшла  до  неї  та на  підвищених  тонах відповіла: «Що  ти  сказала!».  Потім  ОСОБА_6  взяла  її  за  волосся  з  правої  сторони, а  вона  у  відповідь  взяла  її  за  волосся  зверху.  Вони  тягнули  одна  одну  за  волосся  вниз  і  кричали  одна  одній: «відпусти».  Потім  вони  відпустили  один  одного, вона  розвернулася  до  дзеркала  та  почала  поправляти  волосся.  Коли  обернулася, то  побачила, що  з  кабінки  туалету  вийшла  ОСОБА_10  та  почала  битися  зі  ОСОБА_6  в  коридорі  при  виході  з  прибиральні   з  дзеркалами.  ОСОБА_10  коліном  ноги  ударила  ОСОБА_6  в  живіт  і  вони  одна  одну  штовхали, біля  них  знаходився  металевий  стовпчик.  Потім  від  запасного  виходу  вийшов  адміністратор  дискотеки  і  забравши  ОСОБА_6  вивів  з  приміщення. Доповнила, що  вона  ОСОБА_6  коліном  в  голову, та  головою  об  стіну  не  била, зіткнень  головою  не  було. Уточнила, що  під  час  бійки  була  також  і  її  знайома  ОСОБА_11  Вважає, що  тілесні  ушкодження  ОСОБА_6  заподіяла  ОСОБА_10. Пояснила, що  після  того, як  адміністратор  вивів  ОСОБА_6, вона  з  подругами  вийшли  з  туалету  до  залу  через  інший  вхід.  Коли  пізніше  вийшла  на  вулицю, то  бачила, що  ОСОБА_6  знову  пропонувала  розібратися  ОСОБА_7.  Через  деякий  час  бачила, що  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7  стояли  біля  лавочки  та  розмовляли  між  собою  говорячи  про  якусь  здачу  грошей .  На  вулиці  ніякої  бійки  не  було.

Цивільний  позов  потерпілої  вона  не  визнає, оскільки  не  спричиняла  їй  ніяких  ушкоджень.  

Не  дивлячись  на  невизнання  своєї  вини  підсудною, її  вина  у  скоєному  злочині  повністю  доведена  в  судовому  засіданні  поясненнями  потерпілої, свідків , матеріалами  кримінальної  справи.  

Так, потерпіла  ОСОБА_6  суду  пояснила , що  08.03.2007 року  вона  з  однокласницею  ОСОБА_12  та  з  ОСОБА_9, з  якою  була  знайома  один  день , пішли  на  дискотеку  в  Молодіжний  центр  «Червона  калина».  Прийшли  близько  20.00 .  Приблизно  о  21.15  вона  разом  з  ОСОБА_9  пішли  в  туалетну  кімнату .  В  прихожій  туалету  стояли  ОСОБА_5, її  однокласниці  ОСОБА_7  і  ОСОБА_8, категорично  запевнила, що  ОСОБА_11  при  конфлікті  не  було .  ОСОБА_8  привітала  її  зі  святом  та  вийшла  з  туалету.  Вона  з  ОСОБА_9  підійшла  до  кабінок, а  ОСОБА_7  їй  сказала , що  потрібно  здати  10 грн.  на  подарунок  вчительці, вона  відповіла, що  ОСОБА_12  збирає  по  6 грн..  Між  нею  і  ОСОБА_7  виник  конфлікт  і  вони  почали  розмовляти  на  підвищених  тонах.  В  цей  час  підійшла  ОСОБА_5  і  сказала:  «Що  ти  гониш  на  ОСОБА_7 , я  за  нею  мазу  тяну» .  Вона  взяла  її  за  волосся  і  почала  бити  правою  стороною  голови  об  коліно , ударила  3-4 рази .  Вона  хотіла  прикрити  рукою  голову, але  руку  відвела  ОСОБА_7.  Після  цього  ОСОБА_5  вдарила  3-4 рази коліном в живіт , потім  взяла  за  шию  лівою  рукою, а  правою  частиною  голови  почала  бити  головою  об  стіну, вдарила  3-4 рази.  Потім  з  туалетної  кабінки  вийшла  ОСОБА_10, відштовхнула  ОСОБА_5 , взяла  за  шию  лівою рукою  і  виштовхнула  з  прибиральні  туалету  до  коридору.  Потім в  коридор вийшла  ОСОБА_5, яка  підперла  її  під  двері  та  3-4 рази  вдарила  коліном  в  живіт.  У  неї  почало  темніти  в  очах  і  адміністратор  через  запасний  вихід  вивів  її  на  двір. Через  деякий  час  на  дворі  біля  запасного  виходу  ОСОБА_7  знову  почала  наполягати, щоб  вона  здала  гроші.  До  неї  підійшла  ОСОБА_11  штовхнула  на  підвіконник  приміщення , та  сказала , що  якщо  вона  не  буде  виконувати  вимоги  ОСОБА_7 , то  та  розіб’є  їй  голову.  Вийшов  адміністратор  та  зробив  зауваження, щоб  дівчата  відійшли  від  скла.  Вона  пішла  та  сіла  на  лавочку. Через  деякий  час  всі  дівчата, що  були  поруч  теж  підійшли.  ОСОБА_7  знову  почала  наполягати , щоб  вона  здала  гроші.  ОСОБА_5  сказала  їй, щоб  вона  стала  на  коліна  і  просила  у  неї  пробачення, так  як  зіпсувала  їй  вечір. Після  цього  вона  пішла  додому, так  як  їй стало  зле .  Наступного  ранку  вона  була  госпіталізована  до  Долинської  ЦРЛ. Пізніше  їй  передавали  дівчата  від  ОСОБА_5, що  вона  не  розумна  та  пожаліє, що  написала  заяву  і  звернулася  до  міліції  про  тілесні  ушкодження. Уточнила, що  всі  тілесні  ушкодження  їй  спричинила  ОСОБА_5, просила  її  суворо  покарати, так  як  остання  образливо  принижувала  її  перед  відвідувачами  дискотеки  та  знайомими . Вважає, що підсудна заподіяла їй тяжкі тілесні ушкодження, а висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи , головного бюро СМЕ  Міністерства охорони здоров’я України  № 62/08  від  18.01.2010 року є необґрунтований, неповний, не відповідає на всі питання, не підписаний експертами, підроблений та не може бути прийнятий судом до уваги. Просить відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі. Моральна шкода полягає в тому, що вона рік знаходилася на лікуванні, не змогла вступити до того вищого навчального закладу в який планувала. Навіть під час лікування в дитячій обласній лікарні приїздили представники від підсудної та погрожували їй. До цього часу вона хворіє через отримані тілесні ушкодження та вимушена кожні пів року відвідувати та спостерігатися у невропатолога.

Свідок  ОСОБА_9  суду  пояснила, що  08.03.2007 року  біля  20.00  вона , ОСОБА_12  та  ОСОБА_6  прийшли  на  дискотеку  в  МЦ  «Червона  калина».  Деякий  час  танцювали, приблизно  на  початку  десятої  вечора  вона  та  ОСОБА_6  пішли  в  туалет.  Там  в  прихожій  біля  дзеркал  були  вже  ОСОБА_5, ОСОБА_7  і  ОСОБА_8  ОСОБА_8  привіталася  та  десь  вийшла.  ОСОБА_7  зразу  почала  розмову  про  те, що  ОСОБА_6  повинна  здати  кошти  вчительці  на  подарунок  10 грн., а  ОСОБА_12  збирала  по  6 грн.  Між  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7  виникла  сварка  на  підвищених  тонах .  Підійшла  ОСОБА_5  і  сказала , щоб  ОСОБА_6  не  кричала  на  ОСОБА_7  бо  вона  за  неї  тяне  мазу  та  почала  бити  ОСОБА_6.  Схопила  за  волосся , пригнула  та  вдарила  близько  4 разів  в  живіт, потім  приблизно  2-3 рази  головою  об  коліно, в  яку  частину  голови  не  може  пояснити.  Потім  ОСОБА_6  хотіла  захиститись  від  її  удару  рукою, але  ОСОБА_7  притримала  її  руку.  В  подальшому  ОСОБА_5  взяла  однією  рукою  ОСОБА_6  за  горло , а  другою  за  волосся  і  вдарила , здається  і  раз  головою  об  бетонну  стіну, уточнила, що  на  її  погляд  правою  частиною  голови. В  цей  час  з  туалету  вийшла  ОСОБА_10, сказавши, що тут її можуть  задушити  та виштовхала  ОСОБА_6  із  туалету  в  коридор.  Далі  в  коридор  вийшла  ОСОБА_5  і  ударила  ОСОБА_6  в  живіт  коліном  2-3 рази, потім  штовхнула  її  об  двері  спиною  і  та  присіла.  ОСОБА_6  хтось  допоміг  встати  і  вона  почала  битися  з  ОСОБА_5 , штовхаючи  одна  одну.  Зайшов  адміністратор, розборонив  їх  і  вивів  ОСОБА_6  через  запасний  вихід. Вона  вийшла  на  вулицю  через  центральний  вхід  і  підійшла  до  ОСОБА_6.  Вони  йшли  до  лавочки, але  знову  підійшла  ОСОБА_5  і  ОСОБА_7, з  ними  також  була  ОСОБА_11  і  почали  казати, щоб  ОСОБА_6  здала  гроші.  Потім  ОСОБА_11  пхнула  ОСОБА_6  і  та  нахилилася  до  вікна .  ОСОБА_11  сказала , що  якщо  та  не  здасть  гроші  розіб’є  ОСОБА_6  голову  об  вікно.  Потім  вийшов  адміністратор  і  сказав, щоб  всі  відійшли  від  вікна. Вона  з  ОСОБА_6  підійшла  до  лавочки.  Через  деякий  час  прийшла  ОСОБА_5  і  сказала, що  розповідають  по  дискотеці , що  ОСОБА_6  побила  ОСОБА_5.  ОСОБА_5  сказала, щоб  ОСОБА_6  просила  вибачення  за  те, що  зіпсувала  вечір.  Всі  розійшлися, а  вона  з  ОСОБА_6  пішла  до  гардеробу, забрала  речі  та  провела  її  додому.  Уточнила, що  ОСОБА_11  під  час  бійки  в  туалеті  не  було.    

Свідок  ОСОБА_10  суду  пояснила, що  08.03.2007 року  разом  з  подругою  ОСОБА_13  пішла  на  дискотеку  в  МЦ  «Червона  калина», де  відпочивали, танцювали.  Після  21 години  вони  зайшли  в  туалет.  В  першій  кімнаті, де  знаходились  умивальники  та  дзеркало, стояли  ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5  та  ще  дві  незнайомі  їй  дівчини.  ОСОБА_7  сварилася  з  ОСОБА_6  через  якісь  гроші.  ОСОБА_5  стояла  осторонь, а  потім  підійшла  до  ОСОБА_6  і  щось  сказала, заступаючись  за  ОСОБА_7.  Потім  ОСОБА_5  схопила  ОСОБА_6  за  волосся, а  та  у  відповідь її.  ОСОБА_5  коліном  декілька  разів  ударила  ОСОБА_6  в  живіт, тулуб, потім  з  прискоренням  притиснула  її  до  стіни.  Чи  била  головою  об  стіну, вона  не  бачила, так  як    стояла  позаду  ОСОБА_5, а  остання  набагато  вища  за  неї. Уточнила, що  перед  початком  бійки  через  назріваючий  конфлікт  вона  сказала  ОСОБА_13, щоб  та  погукала  працівника  дискотеки  на  ім’я  ОСОБА_14, щоб  розборонив  конфліктну  ситуацію  і  та  пішла  його  шукати. Коли  ОСОБА_5  притиснула  ОСОБА_6  головою  до  стіни, то  ОСОБА_7  почала  забирати  ОСОБА_5  від  ОСОБА_6, а  вона  в  свою  чергу  підійшла  до  ОСОБА_6  і  стала  говорити, щоб  та  виходила  з  туалету, так  як  ОСОБА_5  більша  за  неї  і  агресивно налаштована.  ОСОБА_6  не  хотіла  виходити  і  щось  сказала  в  її  адресу, і  вона  взявши  за  плечі  виштовхнула  ОСОБА_6  в  коридор з метою розборонити бійку, при  цьому  ні  об  що  останню  не  била. Коли  виштовхувала  в  коридор, то  в  цей  час  підійшов  працівник  дискотеки  ОСОБА_14.  Вона  сказала, щоб  він  заспокоїв ОСОБА_6, він  забрав  її  і  вивів  через  запасний  вихід  на  двір. ОСОБА_7  почала  заспокоювати  ОСОБА_5, а  вона  з  ОСОБА_13  пішла  за  свій  столик.  Пізніше  ОСОБА_7  говорила  їй, що  вони  виводили  ОСОБА_6  на  подвір’я, але  зі  слів  ОСОБА_7  там  бійки  не  було. Наступного  дня, або  через  день  вона  йшла  з  ОСОБА_13  в  центрі  міста, на  таксі  до  них  під’їхали  ОСОБА_7 , ОСОБА_5  та  ОСОБА_11  та  сказали, що  батько  ОСОБА_6  написав  заяву  в  міліцію  про  її  побиття  і  потрібно, щоб  вона  допомогла  їм  і  сказала, що  вона  теж  била  ОСОБА_6  коліном  в  живіт  та  головою  об  стіну.  На  що  вона  їм  відмовила , так  як  тільки  розбороняла  їх.  Можливо  це  вони  запропонували, щоб  перекласти  відповідальність  на  неї.  Не  виключає  можливості  про  те  що  перелом  лобної  кістки  у  ОСОБА_6  міг  виникнути  від  удару  ОСОБА_5.

Свідок  ОСОБА_13  суду  повідомила, що  08.03.2007 року  біля  20 години  вона  разом  з  подругою  ОСОБА_10  пішла  на  дискотеку  в  МЦ  «Червона  калина».  Після  21 години  вона  з  ОСОБА_10  зайшла  в  туалет, де  в  першій  кімнаті, що  з  умивальниками  і  дзеркалом  вже  стояли  ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6  та  ще  двоє  їй  незнайомих  дівчат, як  вона  вже  знає  ОСОБА_11  серед  них  не  було .  Між  ОСОБА_7  та  ОСОБА_6  була  розмова  про  здачу  якихось  грошей, потім  ця  розмова  переросла  в  словесну  сварку. Вона  разом  з  ОСОБА_10  зайшла  в  туалетні  кабінки.  Коли  через  декілька  хвилин  виходила, то  побачила, як  ОСОБА_5  схопила  за  волосся  ОСОБА_6, нахилила  голову  вниз  та  почала  бити  коліном  по  голові.  ОСОБА_6  намагалася  відштовхнути  ОСОБА_5  від  себе, але  не  могла  руками  достати, так  як  та  більша  і  вища.  Потім  ОСОБА_5  притиснула  ОСОБА_6  до  стіни  і  била  потилицею  об  стіну. Скільки  було  ударів  не  знає, так  як  вона  вибігла  шукати  адміністратора  дискотеки  на  ім’я  ОСОБА_14, ОСОБА_10  залишилася  в  туалеті. Коли  з  ОСОБА_14  підійшла  до  туалету, то  побачила, що  в  коридорі  знаходилась  вже  ОСОБА_6 , яку  відтягувала  ОСОБА_10, а  також  ОСОБА_5 , яку  відтягувала  ОСОБА_7. Уточнила, що  вона  не  бачила, щоб  ОСОБА_10, яка  відтягувала  ОСОБА_6  била  її. Після  цього  вони  з  ОСОБА_10  повернулися  до  центральної зали.  Пізніше  ОСОБА_7  розповідала  їй, що  вони  на  вулиці  знову  розбиралися  з  ОСОБА_6, але  в  подробиці  вона  не  вникала. Доповнила, що  наступного  дня, біля  11.00  вона  з  ОСОБА_10  йшла  по  центру  м. Долинська, по  вул. Жовтневій  на  таксі  під’їхали  ОСОБА_5, ОСОБА_7  і  ОСОБА_11.  ОСОБА_5  почала  говорити  ОСОБА_10, що  її  з  ОСОБА_7  викликали  до  директора, так  як  батьки  ОСОБА_6  написали  заяву, що  її  побили.  Просила  сказати, що  ОСОБА_10  теж  била  ОСОБА_6.  На  що  ОСОБА_10  відмовилася  і  пояснила, що  не  била, а  лише  розбороняла  їх  забираючи  ОСОБА_6  від  ОСОБА_5.

Свідок  ОСОБА_15  суду  пояснила, що  вона  працює  з  2003 року  директором  ЗОШ  №3  м. Долинська.  В  школі  навчається  на  даний  час  ОСОБА_6, ОСОБА_7  та  до  закінчення  навчалася  ОСОБА_5. В  період  з  04.03.  по  11.03.2007 року  школа  знаходилася  на  карантині  і  учні  не  навчалися. 09.03.2007 року  до  неї  додому  зателефонував  ОСОБА_3  та  повідомив , що  08.03.2007 року  його  доньку  ОСОБА_6  побили  учні  їхньої  школи  ОСОБА_7  та  ОСОБА_5. Про  подію  вона  повідомила  класних  керівників  ОСОБА_5 – ОСОБА_16, та  ОСОБА_6  і  ОСОБА_7 – ОСОБА_17  і  заступника  директора  з  виховної  роботи  ОСОБА_18, а  також  викликала  учнів  з  батьками  на  9 годину  до  школи. Біля  9.00  до  неї  в  кабінет  прийшли  мама  ОСОБА_6, ОСОБА_5  з  сестрою  старшою, та  ОСОБА_7 – сама. Пізніше  прийшла ОСОБА_6В з батьком. У  ОСОБА_6  на  шиї  були  синці, так  ніби-то  її  хтось  тримав , синців  багато , скільки  не  пам’ятає. ОСОБА_6  пояснювала , що  ОСОБА_5  схопила  її  за  волосся  та  била  головою  об  стіну, а  також  коліном  в  живіт. ОСОБА_7  пояснювала, що  вона  ОСОБА_6  не  била , а  лише  сперечалася  з  нею. ОСОБА_5  підтвердила, що  дійсно  сварка  була  між  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7.  ОСОБА_6  кричала  на  ОСОБА_7, вона  стала  на  її  захист  і  лише  схопила  ОСОБА_6  за  волосся  і  нахилила  голову  до  грудей.  Про  те, що  вона  била  ОСОБА_6  головою  об  стіну  та  коліном , вона  заперечувала. Розгляд  конфлікту  був  в  усній  формі, ніхто  пояснень  не  писав. Доповнила, що коли з’ясовували обставини прийшла мати ОСОБА_6 та кричала та тягала за волосся ОСОБА_5, поки її не заспокоїли оточуючі.

Допитані  в  судовому  засіданні  в  якості  свідків  ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18  дали  аналогічні  покази.  

Свідок  ОСОБА_14  суду  пояснив, що  він  виконує  обов’язки  адміністратора  дискотеки  МЦ  «Червона  калина»  в  м. Долинська.  Директором  дискотеки  працює  приватний  підприємець  ОСОБА_19. 08.03.2007 року  проводилася  дискотека, близько  21.20 до  нього  підійшла  дівчина  та  повідомила, що  біля  жіночого  туалету  б’ються  дві  дівчини.  Оскільки  він  спостерігає  за  порядком, він  зайшов  зі  сторони  службового  входу  і  біля  дверей  жіночого  туалету  побачив  купку  людей  і  дві  дівчини, які  сварилися  та  штовхали  один-одну, всього  5-6 чоловік.  Чи  були  удари  один-одній  дівчат  не  пам’ятає.  Він  забрав  одну  дівчину  та  вивів  через  службовий  вихід , ніяких  тілесних  ушкоджень  не  бачив. Через  якийсь  час  з  директором  дискотеки  вийшов  на  поріг  палити, зліва  збиралися  дівчата  і  директор  дискотеки  ОСОБА_19  зробив  їм  зауваження .  

Свідок  ОСОБА_19  суду  показав, що  він  приватний  підприємець  і  в  Молодіжному  центрі  «Червона  калина»  орендує  приміщення , де  проводить  дискотеку. 08.03.2007 року  в  МЦ  «Червона  калина»  він  проводив  дискотеку, в  зв’язку  зі  святом  було  багато  молоді. Приблизно  біля  22.00  він  разом  з  адміністратором  Кошмак  С.Л.  стояли  на  порозі  приміщення.  В  цей  час  зліва  від  них  стояла  група  дівчат  і  було  чути, що  вони  між  собою  сваряться, говорять  на  підвищених  тонах.  Щоб  сварка  не  переросла  в  бійку  він  зробив  дівчатам  зауваження  та  попрохав  щоб  вони  відійшли  від  вікон, щоб  ніхто  не  розбив  скло.  Після  зауваження  дівчата  розійшлися, частина  пішла  в  зал  на  дискотеку, а  частина  пішла  на  лавочку.  Хто  саме, і  з  ким  сварився  він  не  знає, обставини  конфлікту  не  пам’ятає.  Вже  пізніше  від  ОСОБА_14  дізнався, що  між  дівчатами  до  цього  була  бійка  у  жіночому  туалеті, але  обставини  бійки  не  з’ясовував.  

Свідок  ОСОБА_20  пояснив, що  08.03.2007 року  він  відпочивав  в  МЦ  «Червона  калина». Коли  біля  21.30  вийшов  на  вулицю, зліва  побачив  скупчення  дівчат.  ОСОБА_7  сварилася  з  ОСОБА_6, але  суті  сварки  не  зрозумів.  Ніякої  бійки  при  цьому  не  було.  Декілька  подруг  у  сварці  підтримували  ОСОБА_7.  Він  підійшов  і  зробив  зауваження  ОСОБА_7, щоб  заспокоїлась, але  у  відповідь  почув: «не  втручайся  не  у  свої  справи». Після  цього  пішов  в  зал, де  дізнався, що  між  дівчатами  в  туалеті  була  бійка, але  бійку  він  не  бачив  і  подробиць  не  знає .  

Свідок  ОСОБА_7  суду  пояснила, що  навчається  в  11 класі  Долинської  ЗОШ  №3, в  її  класі  навчається  також  потерпіла  ОСОБА_6, з  якою  вона  після  інциденту  не  спілкується, не  дружить, але  й  не  ворогує. Перед  8 березня 2007 року  учні  в  класі  вирішили  купити  подарунок  класному  керівнику, для  цього  домовилися  здати  гроші  по  10 грн., але  згодом  мати  іншої  однокласниці  ОСОБА_12  почала  телефонувати  батькам  і  говорити, що  вони  збирають  гроші  по  6 грн..  Так  як  в  школі  був  карантин  і  учні  не  ходили  в  школу  їй  доручили  зателефонувати  ОСОБА_6  та  повідомити  про  здачу  коштів.  Коли  вона  зателефонувала, слухавку  підняла  мати  ОСОБА_6  та  повідомила, що  гроші  вони  здавати  не  будуть  саму  ОСОБА_6  вона  не  бачила. 08.03.2007 року  вона  разом  зі  своїми  однокласницями  ОСОБА_21  та  ОСОБА_22  пішли  на  дискотеку  в  МЦ  «Червона  калина», трохи  пізніше  до  них  приєдналися  ОСОБА_8  та  ОСОБА_5  При  вході  в  зал  назустріч  йшла  ОСОБА_6  та  штовхнула  її  плечем. Вона  танцювала  та  відпочивала , близько  21.00  вона, ОСОБА_5, ОСОБА_8  і  ОСОБА_11  пішли  до  туалетної  кімнати  та  зайшли  в  першу  кімнату, де  розташовані  дзеркало  і  умивальники.  ОСОБА_5  попросила  у  неї, щоб  зателефонувати, телефон. В  цей  час  в  прихожу  туалету  зайшла  ОСОБА_6, підійшла  до  неї  та  на  підвищених  тонах  почала  казати, навіщо  вона  нагрубила  її  мамі, що  треба  не  грубити, а  розбиратися  з  нею.  Вона  відповіла, що  не  грубила.  В  цей  час  ОСОБА_5  попросила  ОСОБА_6, щоб  та  не  кричала.  ОСОБА_6  у  відповідь  схопила  ОСОБА_5  за  волосся, та  теж  схопила  за  волосся.  Вони  тягали  одна  одну  за  волосся, а  вона  побігла  за  ОСОБА_11, бо  їй здалося, що  ОСОБА_5  плаче  і  її  необхідно заспокоїти.  Коли  повернулася, то  ОСОБА_6  в  коридорі  біля  туалету  билася  з  ОСОБА_10, вони  махали  руками  та  штовхалися, але  обставин  більш  детально  вона  не  пам’ятає.  Після  чого  прийшов  адміністратор  та  вивів  ОСОБА_6  через  службовий  вихід  на  вулицю. Через  деякий  час  ОСОБА_6  гукнула  її  на  вулицю  і  знову  на  підвищених  тонах  сказала, що  вона  образила  її  матір.  Між  ними  виникла  словесна  суперечка , але  бійки  не  було.  Після  цього  ОСОБА_6  пішла  в  приміщення  і  продовжувала  танцювати. Доповнила, що  вона  ОСОБА_6  за  руку  під  час  бійки  з  ОСОБА_5  не  тримала, так  як  вийшла  з  туалету. Уточнила , що  в  туалеті  під  час  бійки  була  присутня  ОСОБА_11, вона  помилково  на  слідстві  вказувала , що  ОСОБА_11  не  було , так  як  не  замітила  як  вона  прийшла, а  вже  помітила  її  пізніше.  Категорично  запевнила, що  ОСОБА_9  в  туалеті  під  час  бійки  не  було.  

Свідок  ОСОБА_11  в  судовому  засіданні  показала, що  08.03.2007 року  біля  20.00  вона  з  ОСОБА_5  пішла  на  дискотеку  в  МЦ  «Червона  калина», там  до  них  приєдналася  ОСОБА_7  та  ОСОБА_8. Приблизно  о  21.00  вона , ОСОБА_8, ОСОБА_5  і  ОСОБА_7  пішли  в  туалет.  В  туалет  зайшла  ОСОБА_6.  Вони  всі  знаходились  в  кімнаті  з  дзеркалом  та  умивальниками. ОСОБА_6  почала  сварку  з  ОСОБА_7  через  якісь  кошти.  ОСОБА_5  зробила  їй  зауваження, на  що  вона  у  відповідь  схопила  ту  за  волосся  і  ОСОБА_5  теж  схопила  її  за  волосся  і  вони  тягнули  одна  одну  до  низу  декілька  хвилин, потім  відпустили. Коли  ОСОБА_6  вийшла  з  туалету, то  у  неї  почалася  бійка  з  ОСОБА_10, але  обставин  бійки  не  пам’ятає, так  як  зразу  ж  пішла  з  подругами  за  свій  столик. Уточнила, що  вона  ОСОБА_9  не  знає, але  в  туалеті  нікого крім неї, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7  та  ОСОБА_6  не  було. Пояснила, що  вона  на  слідстві  давала  неправдиві  покази  про  те, що  під  час  бійки  її  в  туалеті  не  було, тому  що  боялася  батька  ОСОБА_6  Він  погрожував  ОСОБА_5, що  розбереться  з  нею  та  усіма .  

Свідок  ОСОБА_23  суду  показала, що  на  даний  час  навчається  в  Долинському  загальному  спеціалізованому  навчальному  закладі  № 3  в  11-А  класі, ОСОБА_6  її  однокласниця. З  нею  були  раніше  подругами, але  після  8 березня 2007 року  не  спілкуються. 08.03.2007 року  вона  була  на  дискотеці  в  МЦ  «Червона  калина». Після  21.00  вона  вийшла  на  вулицю  та  побачила, що  ліворуч  від  входу  знаходились  її  однокласники  ОСОБА_6  і  ОСОБА_7, які  сварилися  між  собою. Ніякої  бійки  при  цьому  не  було. Потім  вона  покликала  ОСОБА_6  та  сказала  їй, щоб  вона  не  сварилася  з  ОСОБА_7, так  як  за  неї  заступаються  старші  дівчата.  На  що  ОСОБА_6  відповіла, що  за  маму  з  ким  хочеш  буде  битися. Потім  вони  разом  зі  ОСОБА_6  танцювали  хвилин  15, ніяких  тілесних  ушкоджень  у  останньої  не  було.  Потім  вона  пішла  до  своєї  компанії  і  ОСОБА_6  не  бачила.  

Згідно  оголошених  в  судовому  засіданні  показань  свідка  ОСОБА_8  даних  на  досудовому  слідстві – 08.03.2007 року  біля  21 години  вона  прийшла  на  дискотеку  в  МЦ  «Червона  калина», де  зустрілася  з  ОСОБА_7  та  ОСОБА_5, разом  з  якими  після  21 години  зайшли  в  першу  кімнату  туалету, де  знаходяться  умивальники  і  дзеркало.  ОСОБА_5  взяла  у  ОСОБА_7  мобільний  телефон  і  тримала  в  руці.  В  цей  час  в  кімнату  зайшла  ОСОБА_6, яку  вона  привітала  зі  святом.  ОСОБА_6  відразу  побачила  ОСОБА_7  і  стала  їй  говорити , що  та  грубо  розмовляла  з  її  матір’ю.  Між  ОСОБА_7  та  ОСОБА_6  виникла  сварка  і  вони  між  собою  почали  розмовляти  на  підвищених  тонах.  ОСОБА_5  підійшла  до  ОСОБА_6  і  сказала  щоб  та  не  кричала  на  ОСОБА_7.  Потім  ОСОБА_5  і  ОСОБА_6  схопили  одна  одну  за  волосся  і  почали  тягати  одна  одну.  Хто  перший  схопив  кого  за  волосся, вона  не  бачила.  Чи  била  ОСОБА_5  головою  об  стіну  ОСОБА_6  вона  не  бачила, так  як  стояла  за  спиною  ОСОБА_5  і  їй  не  було  видно.  Коли  почалася  бійка  між  ОСОБА_5  і  ОСОБА_6, то  ОСОБА_7  вийшла  з  туалету  і  ОСОБА_6  вона  за  руку  не  тримала  та  не  била.  В  цей  час  з  кабінки  туалету  вийшла, раніше  їй  не  знайома, ОСОБА_10,  і  так  вийшло, що  ОСОБА_5  та  ОСОБА_6  стояли  у  неї  на  шляху.  ОСОБА_10  виштовхала  ОСОБА_6  з  туалету, а  чи  це  вона  зробила  навмисно, чи  з  метою  припинення  бійки , вона  не  знає.  Чи  била  ОСОБА_10  ОСОБА_6  головою  об  стінку, чи  ногами , вона  не  бачила.  Згодом  прийшов  працівник  дискотеки, забрав  ОСОБА_6  і  вивів  її  з  приміщення.  Вона  пішла, сіла  за  столик, а  через  деякий  час  вийшла  на  вулицю  і  помітила, що  ліворуч  від приміщення знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які  продовжували  сваритись  між  собою, голосно  кричали  одна  на  одну, але  ніякої  бійки  не  було. Згодом  дівчата  розійшлися, а  вона  залишилася  на  вулиці. Через  пів години  вона  заходила  в  приміщення, на  дискотеку, а  ОСОБА_6  в  цей  час  виходила  з  приміщення, то  на  її  обличчі  вона  ніяких  тілесних  ушкоджень  не  бачила.  

Крім  цього  вина  підсудної  підтверджується  :  

-   результатами  огляду  місця  події  від  10.03.2007 року  де  вказано , що  проведено  огляд  приміщення  МЦ  «Червона  калина», який  розташований  по  вул. Леніна  в  м. Долинська, та  розташування  кімнат  в  середині  приміщення  відповідає  показам  свідків  ( а.с. 4-6 ) ;

-   висновком  судово-медичної  експертизи  № 106  від  07.06.2007 року, де  зазначено , що  у  ОСОБА_6  станом  на  09.03.2007 року  були  наступні  тілесні  ушкодження  :  у  вигляді   крововиливу  нижньої  щелепи ; садна  шиї ; синця  плеча ; подряпини  здухвинної  ділянки  зліва ;  синця  нижньої  третини  лівого  плеча, які можуть  відповідати  строку  08.03.2007 року  і  відносяться  до  категорії  легких  тілесних  ушкоджень ( а.с. 150-153);

-   протоколом  очної  ставки  між  потерпілою  ОСОБА_6  та  підсудною  ОСОБА_5  від  24.04.2007 року , де  потерпіла  підтвердила  при  яких  обставинах  вона  отримала  тілесні  ушкодження  08.03.2007 року  ( а.с. 42-43 ) ;

-   протоколом  очної  ставки  між  потерпілою  ОСОБА_6  та  свідком  ОСОБА_10  від  26.04.2007 року , де  потерпіла  та  свідок  підтвердили  при  яких  обставинах  ОСОБА_6  отримала  тілесні  ушкодження  08.03.2007 року  ( а.с. 44 ) ;

-   протоколом  очної  ставки  між  свідком  ОСОБА_9  та  підсудною  ОСОБА_5  від  19.04.2007 року , де  свідок  підтвердила  при  яких  обставинах  ОСОБА_6  отримала  тілесні  ушкодження  08.03.2007 року  ( а.с. 75 ) ;

-   протоколом  відтворення  обстановки  та  обставин  події  від  20.08.2007 року  з  участю  потерпілої  ОСОБА_6, згідно  якого  потерпіла  на  місці  показала  і  розповіла  про  обставини  отримання  тілесних  ушкоджень  08.03.2007 року  ( а.с. 164-170 ) ;

-   протоколом  відтворення  обстановки  та  обставин  події  від  27.04.2007 року  з  участю  підсудної  ОСОБА_5, згідно  якого  вона  розповіла  та  показала, що  була  присутня  під  час  конфлікту  з  потерпілою  08.03.2007 року  ( а.с. 100 ) .

-   висновком  повторної комісійної судово-медичної експертизи , головного бюро СМЕ  Міністерства охорони здоров’я України  № 62/08  від  18.01.2010 року, згідно якого при вивченні нейрорентгенологом комісії ДУ Головного бюро СМЕ МОЗ України комп'ютерних томограм голови від 28.03.07р. та спіральних комп'ютерних томограм голови від 26.01.01. - порушень цілості кісток склепіння черепа та ушкоджень головного мозку у гр. ОСОБА_6 не було виявлено, отже, слід вважати, що звивиста лінія з просвітленням в ділянці латеральної частини очниці справа - це є ложе судини, а не травматичний дефект лобної кістки, пов'язаний з подіями 08.03.2007р.

При вивченні рентгенологом комісії ДУ Головного бюро СМЕ МОЗ України рентгенограм грудного та поперекового відділів хребта, а також рентгенограми нижніх ребер зліва - кістково-травматичних змін не виявлено.

Таким чином, оскільки на комп'ютерних томограмах голови гр-ки ОСОБА_6 не виявлено будь-яких травматичних змін, а клінічні прояви черепно-мозкової травми, які відображені у щоденниках медичної картки стаціонарного хворого №780, не характерні для забою головного мозку, а відповідають клініці струсу головного мозку, слід вважати що у гр. ОСОБА_6 мала місце черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, який є клінічно-легкою формою черепно-мозкової травми та за звичайним своїм перебігом викликає розлад здоров'я до 21 дня. Об'єктивних даних за закриту травму черевної порожнини з забоєм внутрішніх органів у гр. ОСОБА_6, у представленій медичній документації не міститься.

Отже, виходячи з вищевикладеного, діагнози, які були встановлені гр. ОСОБА_6 під час її перебування у «ДХО» відділенні Долинської обласної лікарні, « Перелом лобной кости справа. Закрытая травма живота. Ушиб внутренних органов без нарушения целостности» слід вважати необгрунтованими та не підтвердженими об'єктивними даними.

Згідно з даними амбулаторної картки, з 2002 року у гр-ки ОСОБА_6 лікарем-терапевтом вислуховувалися функціональні шуми у серці та запідозрювалася вегето-судинна дистонія. Отже, довготривале перебування гр-ки ОСОБА_6 у стаціонарі було викликане не тілесними ушкодженнями, а, найбільш ймовірно, лабільністю (неврівноваженістю) вегетативної нервової системи, яке притаманне пубертатному віку ( період статевого дозрівання), в якому вона знаходилась на момент отримання тілесних ушкоджень. Загострення хронічної патології шлунково-кишкового тракту, яке мало місце у гр. ОСОБА_6 не пов'язане з подією 08.03.07р., а могло бути обумовлено порушеннями вегетативної нервової регуляції.

Таким чином, після аналізу наданої медичної документації, можна вказати, що у гр. ОСОБА_6 мали місце наступні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, крововиливу в ділянці нижньої щелепи зліва; крововилив в ділянці лівого плеча; по одній подряпині в ділянках шиї та крила лівої клубової кістки. Виявлені ушкодження - виникли від дії тупого (-их) предмету (-ів), можливо у термін, який вказаний в матеріалах справи. Черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та крововиливу в ділянці нижньої щелепи зліва відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Подряпини на шиї й в ділянці крила лівої клубової кістки та крововилив в ділянці лівого плеча відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у гр. ОСОБА_6 ушкодження не могли спричинити «втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу», як й «розладу здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності».  ( т. 2, а.с. 32 -125 ).

        Оцінюючи вказаний висновок суд виходить з наступного:

     Згідно ст.75 КПК України, як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо.

    Висновок експерта для особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

    Оскільки законним представником потерпілої незгода з висновком повторної експертизи заявлена без жодних для того підстав і причин, суд визнає цю незгоду немотивованою.

При цьому суд враховує, що   Пленумом Верховного Суду України в постанові від 30 травня 1997 року №8 “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” роз'яснено судам, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В постанові про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Вказані вимоги судом встановлено та дотримано.

Даючи оцінку вказаному висновку, суд бере до уваги, що він є мотивованими, обґрунтованим матеріалами справи, зробленим компетентними експертами, неупередженість яких не викликає у суду сумніви і які прийшли до вказаних висновків одноголосно, висновки основані на підставі зібраних доказів, та не суперечать іншим матеріалам справи, нічим не спростовані і не поставлені під сумнів достатніми і достовірними доказами, а тому у суду не має достатніх підстав цим висновкам не довіряти.

Під час повторної експертизи експертами досліджувалися та використовувалися:        

- матеріали кримінальної справи № 1-10/2008р. (на 297арк.);

- матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи №741 (на 24 арк.)

- медична карта амбулаторного хворого без номера й назви лікувального закладу (на 18 арк.);

- медична карта амбулаторного хворого № 111601210545 (на 59 стор.);

- медична карта амбулаторного хворого № 3511 консультативної поліклініки ДОЛ

(на 12 арк.);

- медична карта стаціонарного хворого №3064 (на 23 арк.);

- медична карта стаціонарного хворого № 9427 (на 48 арк.);

- медична карта стаціонарного хворого № 12926 (на 15 арк.);

- медична карта стаціонарного хворого № 780 (на 8 арк.);

- заключення церебральної доплерографії від 07.09.07р.;

- заключення МРТ Кіровоградської обласної лікарні від 26.06.07р. № 2518;

- заключення КТ кабінету комп'ютерної томографії;

- заключення спіральної комп'ютерної томографії від 26.07.07р. № 3976;

- висновок УЗД черевної порожнини від 27.07.07р.

- копія висновку експерта №106 від 07.08.2007р..

В судовому засіданні законний представник потерпілої та представник-адвокат заявили про сумніви в правомірності та правильності проведення повторної експертизи, проте суд визнає такі сумніви немотивованими, які ґрунтуються на припущеннях, що носять суб'єктивний характер без відповідних на те підстав. Будь-яких даних, що документи зникли зі справи у суду немає, і суд розцінює доводи представника потерпілої в цій частині, як необґрунтовані.

Висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи в головному бюро СМЕ Міністерства охорони здоров’я України № 62/08 від 18.01.2010 року є єдиним цілісним документом з підписом та мокрими відбитками печаті, послідовно та мотивовано складено з відповідними посиланнями. Вступна, описова, мотивувальна частини висновку викладені чітко, послідовно, змістовно та доповнюють одна одну. Висновок з підписами членів судово-медичної експертної комісії та мокрими відбитками печаті. Експертиза проведена вищим спеціалізованим експертним закладом держави Україна в зазначеній сфері, відповідними експертами з найвищою фаховою підготовкою в різних галузях медицини, в тому числі зазначених представником потерпілої. Висновок надійшов до суду опечатаною бандероллю без пошкоджень з відбитком мокрої печаті експертного закладу.

Експертиза проведена з додержанням вимог чинного законодавства підстав для недовіри членам експертної комісії фах яких, стаж роботи, кваліфікаційний клас та ранг експерта - відповідають вимогам Закону України «Про судову експертизу» та недовіри в достовірності їх дослідження у суду не має, а тому у суду відсутні будь-які об’єктивні дані, щоб ставити під сумнів її висновок.

    Під час призначення експертизи представника потерпілої ОСОБА_3 було зобов’язано надати експертному закладу медичну картку та всі медичні документи районної та обласної лікарні стосовно обстеження та лікування ОСОБА_6, в тому числі ті , що знаходяться у нього особисто. Всі документи були передані експертам, в тому числі нарочно, ОСОБА_3. Вказані документи всі повно та об’єктивно досліджені під час проведення експертизи та були об’єктами експертних досліджень як первинної так і повторної комісійної судово-медичної експертизи по даній справі, а тому їх оцінка як джерела доказів, судом проводиться в порівнянні і разом з висновками експертиз, які цими медичними документами обґрунтовувалися. Суд вважає вказану експертизу належним та допустимим доказом в справі.

В той же час суд не приймає до уваги:

 - в частині висновок судово-медичної  експертизи  Долинського відділення Кіровоградського облбюро СМЕ № 16  від  25.04.2007 року  згідно  якого, у ОСОБА_6 станом на 09.03.2007 року були наступні тілесні ушкодження – перелом лобної кістки праворуч, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я ( т. 1,а.с. 94 ) ;

    - в частині, висновок  комісійної судово-медичної  експертизи Кіровоградського облбюро СМЕ № 106  від  07.06.2007 року , де  зазначено , що  у  ОСОБА_6  станом  на  09.03.2007 року  були  наступні  тілесні  ушкодження  :  у  вигляді  закритої  черепно-мозкової  травми  з  переломом  лобної  кістки  справа  з  переходом  у  передню  черепну  ямку , які відносяться  до  категорії  тяжких  тілесних  ушкоджень , як  небезпечних  для  життя  в  момент  їх  спричинення  ( т.1, а.с. 150-153 ).

    Вказані висновки суперечать первинній медичній документації зокрема виписному епікризу з історії хвороби з 09.03.2007 року до 16.03.2007 року, згідно якого у потерпілої були виявлені лише струс головного мозку та інші легкі тілесні ушкодження і лише 28.03.2007 року в медичній документації з’явилась КТ, яка нібито свідчила про перелом лобної кістки справа. Крім того висновки непослідовні, немотивовані та не можуть бути прийняті судом, як достовірні докази. Також вони спростовуються свідченнями ряду свідків та самої потерпілої, відповідно до яких потерпіла продовжувала залишатись в розважальному закладі, а до лікарні звернулась лише 09.03.2007 року.

    Данні протиріччя між висновками експертиз на переконання суду не спростовують, а підтверджують покази підсудної щодо її невинуватості в частині нанесення тяжких тілесних ушкоджень, оскільки висновки перших експертиз, як встановлено вище у вироку визнано сумнівними, а висновки повторної комісійної експертизи узгоджуються з іншими доказами по справі.

        Підводячи підсумки судового розгляду справи, суд враховує основні засади кримінального судочинства.

    Так, завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

    З вказаною метою органи досудового слідства та звинувачення зобов'язані забезпечити зібрання і відповідне процесуальне оформлення незаперечних доказів, які  безсумнівно доводять винність особи у вчиненні злочину.

    Підсудний не зобов'язаний  доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на засадах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

    Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, і недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину означає його невинуватість і тягне за собою постановлення виправдувального вироку.  

    Розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності сторони звинувачення та захисту.

    В силу ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, тощо.

    Відповідно ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання, тощо.

    Звинувачення повинно обґрунтовуватися і підтверджуватися належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами.

    Оцінюючи доводи сторони обвинувачення і доводи сторони захисту в їх сукупності,  аналіз, яким дано вище, суд виходить з того, що ст. 62 Конституції України передбачено - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, та те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, роз’яснення п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року № 5 вказують судам  на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного.

    Аналізуючи  в сукупності доводи сторони обвинувачення, враховуючи вимоги ст.  22  КПК України, відповідно яких прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов`язані  вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи,  виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, що стороною обвинувачення  виконано не було та керуючись ст. 62 Конституції України, відповідно якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до впевненості, що в судовому засіданні не доведена участь підсудної ОСОБА_5 у вчиненні  злочину,  передбаченого  ст.  121  ч.  1 КК України, доводи підсудної  та її захисника про відсутність вказаного складу злочину не спростовані, а тому в цій частині обвинувачення вона  підлягає виправданню.

В той же час,  суд  приходить  до  висновку,  що  в  іншій частині обвинувачення дії  ОСОБА_5 містять склад  злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.  2  КК  України.

За таких підстав, аналізуючи  всі  зібрані  по  справі  докази  та  оцінюючи  їх  в  сукупності ,  суд  приходить  до  висновку ,  що дії підсудної ОСОБА_5  слід перекваліфікувати на ст.  125 ч. 2  КК  України  за  ознаками    скоєння  нанесення  умисного  легкого  тілесного  ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Суд вважає, що сукупністю досліджених по справі доказів, зокрема висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи, яка судом взята за основу підтверджується, що в результаті злочинних дій підсудної потерпілій були нанесені легкі  тілесні  ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.  

Невизнання  обставин інкримінованого їй злочину  підсудною  суд  розцінює  як  спосіб  уникнути  відповідальності  за  скоєне .  

Доводи  підсудної  про  те , що  вона  лише  тягнула  потерпілу  за  волосся  і  ніякі  удари  не  наносила , а  удари  наносила  лише  ОСОБА_10, спростовуються  узгодженими , послідовними  показами  свідків , що  підтверджують  обставини  скоєного  злочину .

Суд  критично  відноситься  до  показань  свідків  ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8  про  те , що  підсудна  не  наносила  удари  потерпілій та  вважає  їх  не  об’єктивними  в  зв’язку  з  тим , що  вони  знаходяться  у  дружніх  стосунках  з  підсудною  і  їх  покази  протирічать  показам  потерпілої, інших  свідків, а також протирічать власним  показанням  даним в ході досудового слідства. Їх покази у вказаній частині  спростовуються  показами  потерпілої , свідків  ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10  про  те, що  ОСОБА_5  наносила  удари, оскільки  вони сумнівів в правдивості не викликають та узгоджуються з матеріалами  досудового та судового слідства.  

При таких обставинах, оцінюючи в сукупності зібрані докази по  справі, суд приходить до висновку, що вина  підсудної  у  вчиненні  злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, в ході судового слідства повністю доведена.  

Суд також не враховує твердження законного представника потерпілої, представника – адвоката та потерпілої  про необхідність кваліфікації дій підсудної за ознаками скоєння катування вчиненого за попередньою змовою групою осіб, оскільки з урахуванням кількості нанесених ударів їх наслідками, завданого фізичного болю дії підсудної не носили характерних ознак катування, мучення чи мордування, відсутня була спеціальна мета, яку передбачала диспозиція ст. 128 КК України на час вчинення злочину - спонукати потерпілу вчинити дії, що суперечать її волі. Фактично з суб’єктивної сторони умисел підсудної був направлений на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю з фактичним заподіянням легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 275 КПК України суд розглядає справи лише відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.  

Призначаючи  покарання  підсудній, суд  виходить  із  вимог  ст. 65  КК  України  щодо  ступеня  тяжкості  вчиненого  злочину, особи  підсудної, обставин, що  пом’якшують  та  обтяжують  її  покарання .  Крім  того  згідно  ст. 103  КК  України  суд  враховує  умови  життя  та  виховання  підсудної, вплив  дорослих, педагогів, рівень  розвитку  та  інші  особливості  особи, яка будучи неповнолітньою скоїла злочин.  

Підсудна, будучи неповнолітньою, вчинила злочин невеликої тяжкості, тяжких  наслідків  по  справі  не  наступило, за  місцем  навчання  та  проживання  характеризується  позитивно, вперше  притягується  до  кримінальної  відповідальності .  

Суд враховує також, що потерпіла була ініціатором початку  конфлікту  та її віктимну поведінку .  

Пом’якшуючою  обставиною  суд  вважає  вчинення  злочину  неповнолітньою, обтяжуючих  обставин  судом  не  встановлено .  

    З  урахуванням  викладеного, суд  вважає, що  достатнім для виправлення та  перевиховання  підсудної  буде покарання у вигляді арешту. Проте, відповідно  до  ст. 49  ч.1  п.2  Кримінального  кодексу  України, особа  звільняється  від  кримінальної  відповідальності ,  якщо  з  дня  вчинення  нею  злочину  і  до  дня  набрання  вироком  законної  сили  минули  такі  строки:  три  роки – у  разі  вчинення  злочину  невеликої  тяжкості, за  який  передбачене  покарання  у  виді  обмеження  або  позбавлення  волі.

    Суд  дійшов  до  висновку,  що  ОСОБА_5,  підлягає  звільненню  від  кримінальної  відповідальності  у  зв’язку  з  закінченням  строків  давності .

    Підсудна  вчинила  злочин  невеликої  тяжкості  08.03.2007  року  і  на  час  винесення  вироку  спливли терміни притягнення  до  кримінальної  відповідальності .

На  попередньому  слідстві  і  в  судовому  засіданні  представником  неповнолітньої  потерпілої  заявлено  цивільний  позов  про  стягнення  з  підсудної  матеріальної  шкоди  на  суму  6859 грн. 15 коп., враховуючи  додатково  4534 грн. 58 коп.  з  урахуванням  індексу  інфляції  за  березень  2007 року – лютий 2010 року ;  моральної  шкоди  на  суму  700 000 грн.;    950 грн.  витрати  на  правову  допомогу  адвоката та 1000 грн. витрати на судові канцелярські потреби.

З  урахуванням  документального  підтвердження ( т.1, а.с. 57-59, чеки надані в ході досудового слідства) суд  вважає, що  підлягає  відшкодуванню  матеріальна  шкода пов’язана з витратами на лікування в  сумі 1044 грн. 09 коп.  з  урахуванням  індексу  інфляції за березень  2007 року – лютий 2010 року – 166,11 %, всього  на  суму  1734 грн.  34 коп., транспортні витрати законного представника потерпілого на доставку медичної документації до експертного закладу (т. 2 а.с.179-184) в розмірі 90 грн. 49 коп., що відносяться до судових витрат. Виходячи з принципу диспозитивності, при розгляді позовної заяви, суд не може вийти за межі пред’явленого позову та застосувати індекси інфляції з березня по червень 2010 року, оскільки вказана вимога не ставилася у позовній заяві.  

При цьому суд не враховує вартість квитків на проїзд в залізничному транспорті, канцелярські витрати, чеки за використання пального, телефонних розмов та мобільного зв’язку, оскільки  позивачем  не  доведено  відношення  даних  витрат до справи . Також суд не приймає до уваги надані в судовому засіданні чеки (т.1, а.с.243-272), оскільки висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи, яка судом взята за основу підтверджується, що вказане лікування не пов’язано з наслідками заподіяних злочином легких тілесних ушкоджень, а пов’язано з  лабільністю (неврівноваженістю) вегетативної нервової системи, яке притаманне пубертатному віку ( період статевого дозрівання), в якому вона знаходилась на момент отримання тілесних ушкоджень. Загострення хронічної патології шлунково-кишкового тракту, яке мало місце у гр. ОСОБА_6 не пов'язане з подією 08.03.07р., а могло бути обумовлено порушеннями вегетативної нервової регуляції.

Стягнення  моральної  шкоди  підлягає  частковому  задоволенню, оскільки  потерпілій  ОСОБА_6  злочином  були  завдані  фізичні  і  моральні  страждання.

З  урахуванням  обставин  скоєного  злочину  і  характеру  тілесних  ушкоджень, наслідків  та  тривалості  страждань  та  фізичного  болю  потерпілої  ОСОБА_6, обставин  справи, а  також  те, що  підсудна  ОСОБА_5  скоїла злочин будучи неповнолітньою, не  має  самостійного  заробітку, враховуючи  матеріальний  стан  підсудної  і  її  батьків  та  реальність  відшкодування  шкоди, суд  вважає  за  можливе  зменшити  стягнення  моральної  шкоди  до  1400 грн.  

Відповідно  до  ст. 93  КПК  України  на  користь  представника  потерпілої  підлягають  стягненню  950 грн. – витрати  на  правову  допомогу  адвоката, так  як  підсудна  винна  у  скоєнні злочину.

Згідно  ст. 1179  ЦК  України  неповнолітня  особа (у  віці  від  чотирнадцяти  до  вісімнадцяти  років)  відповідає  за  завдану  нею  шкоду  самостійно  на  загальних  підставах.  У  разі  відсутності  у  неповнолітньої  особи  майна, достатнього  для  відшкодування  завданої  нею  шкоди, ця  шкода  відшкодовується  в  частці, якої  не  вистачає, або  в  повному  обсязі  її  батьками  (усиновлювачами)  або  піклувальником, якщо  вони  не  доведуть, що  шкоди  було  завдано  не  з  їхньої  вини.  Обов’язок  батьків  (усиновлювачів), піклувальника  відшкодувати  шкоду  припиняється  після  досягнення  особою, яка  завдала  шкоди, повноліття  або  коли  вона  до  досягнення  повноліття  стане  власником  майна, достатнього  для  відшкодування  шкоди.

За  таких  умов  завдана  шкода  підлягає  відшкодуванню  (стягненню)  з  підсудної, оскільки на даний час вона досягла повноліття.

Речових  доказів по справі немає.  

На  підставі  викладеного, керуючись  ст.ст. 6, 11-1, 320-324  КПК  України, суд,  -  

З А С У Д И В:

    ОСОБА_5  визнати  винною  за  ст. 125  ч. 2  КК  України  і  призначити  покарання  у вигляді арешту терміном 45 (сорок п’ять) діб.    

    На підставі ст.49 ч.1 п.2 КК України засуджену звільнити  від  кримінальної  відповідальності  у  зв’язку  з  закінченням  строків  давності, справу провадженням закрити.  

За ст. 121  ч.  1КК України ОСОБА_5  – виправдати в зв’язку з відсутністю складу злочину.

    Міру  запобіжного  заходу – підписку  про  невиїзд  засудженій  ОСОБА_5  залишити  в силі до  вступу  вироку  в  законну  силу.

    Стягнути  з  засудженої  ОСОБА_5 на  користь потерпілої ОСОБА_6 (представник ОСОБА_3) матеріальну  шкоду  в  сумі  1734 грн.  34 коп.; моральну шкоду в сумі 1400 грн.; витрати  на  правову  допомогу  адвоката  950 грн., судові витрати 90 грн. 49 коп.,  а  всього  на  загальну  суму  4174 грн.  83 коп..  

    Вирок  може  бути  оскаржений  в  апеляційному  порядку  протягом  15 діб  з  моменту  його  проголошення .  

Головуючий  суддя:   (підпис).

Копія вірна.

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                                                      Р.А. БОНДАРЧУК