справа № 2-1822/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем     України

21 червня 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

      головуючого                                            судді Кафтанова В.В.,

      при секретарі                                            Змаженко Н.Ю.,

              з участю прокурора                                                        Круль Н.Л.,

             представника органу опіки та піклування                    Каряки Н.І.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей,-  

в с т а н о в и в:

  позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визначення місця проживання малолітніх дітей. В позові посилався на те, що відповідачка за даним позовом є його колишньою дружиною. Їх шлюб розірваний Ірпінським міським судом Київської області та на даний час його розірвання зареєстровано в органах відділу РАЦС. Підставою для їхнього розлучення слугувало легковажне відношення відповідачки до своїх сімейних обов’язків як дружини, так і матері. Від спільного подружнього життя із відповідачкою вони мають двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. В період їхнього спільного проживання, яке тривало з літа 2002 року і до кінця 2009 року, в сім»ї постійно виникали сварки, непорозуміння, різноманітні конфліктні ситуації. Причиною їх були різні погляди на сім»ю: подружні стосунки та обов’язки, різний світогляд, життєвий досвід.

Вказує, що відповідачка прагнула мати безтурботне життя та розваги, друзів, веселі компанії однодумців. Часто затримувалася після закінчення свого робочого дня і пізно поверталася додому, а інколи, ігноруючи сім»ю, не ночувала дома. Періодично приходила додому після вживання алкогольних напоїв. Таке легковажне відношення відповідачки до нього і до їхніх дітей, які сумували за матір’ю і плакали чекаючи її повернення постійно гнітило, а вона не бажала міняти свій спосіб життя. На його прохання більше надавати уваги дітям і зберегти сім»ю відповідачка не реагувала, забрала своє майно і в січні 2010 року, залишивши дітей пішла із сім»ї.

Вказує, що відповідачка рідко спілкується з дітьми, не турбується про них, її мало цікавить їх здоров’я, та те, чи вони забезпечені всім необхідним для нормального життя. На його прохання розпочати нове повноцінне життя відповідачка позитивно ніколи не реагувала і надалі продовжує жити за своїми уподобаннями, де місця для їх дітей немає.

Позивач вказує, що у зв’язку з цими обставинами він сам, без участі матері їхніх дітей, виховує їх, матеріально утримує, виконує всю домашню роботу і веде домашнє господарство. Турбується про те, щоб діти мали все необхідне для нормального життя: мали що поїсти, одягнутися і були здорові.

Позивач вказує, що він має постійне місце проживання в трьохкімнатній квартирі, частина якої належить йому на праві власності, працює та займається малим бізнесом, має необхідні кошти на утримання дітей для їх нормального фізичного і духовного розвитку.

Також вказує, що діти дуже прив’язані до нього, до свого дому, де народилися і живуть, до друзів, які є поряд з ними. Діти відвідують дитячий заклад «Джерельце» в м. Ірпені. Окрім того, його батько, який проживає із ним і позитивно впливає в силу його особистих якостей на виховання його дітей, а його – внуків, надає допомогу у їх вихованні і по догляду за ними. Відповідачка не має постійного місця проживання і недостатньо матеріально забезпечена, так як легковажно відноситься до життя, до своїх обов’язків і безцільно тратить зароблені кошти. В період проживання в сім»ї вона працювала в «Адмірал клубі», а на даний час йому її місце роботи не відоме.

            В зв’язку із вищевикладеним просив визначити місце проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1.

           В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

           Відповідачка в судове засідання не з’явилася, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала.

Представник органу опіки і піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради в судовому засіданні позов визнала, не заперечувала проти визначення місця проживання малолітніх дітей із позивачем.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника органу опіки і піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, думку прокурора, який вважав, що позов підлягає до задоволення, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18 травня 2010 року розірвали шлюб. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач по справі має постійне місце проживання в трьохкімнатній квартирі, частина якої йому на праві власності, працює та займається малим бізнесом, має необхідні кошти на утримання дітей для їх нормального фізичного і духовного розвитку.

Діти відвідують дитячий заклад «Джерельце» в м. Ірпені. Окрім того, батько позивача який проживає із ним позитивно впливає в силу його особистих якостей на виховання його дітей, своїх – внуків, надає допомогу у їх вихованні і по догляду за ними. Відповідачка не має постійного місця проживання і недостатньо матеріально забезпечена, так як легковажно відноситься до життя, до своїх обов’язків і безцільно тратить зароблені кошти. В період проживання в сім»ї вона працювала в «Адмірал клубі», а на даний час йому її місце роботи не відоме.

Судом також встановлено, що позивач по справі має дохід 15 тис. грн.

            Зазначені обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також свідоцтвом про одруження (а.с.6); свідоцтвами про народження дитини (а.с.7-8); свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.9); характеристиками (а.с.12-13); актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім»ї власника житла (а.с.14); свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.15); висновком служби у справах дітей Ірпінської міської ради (а.с.27); договором будівельного підряду (а.с.28).

Згідно ст. 160 Сімейного Кодексу України, якщо місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

 Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд задовольняє заявлені позивачем вимоги щодо визначення місця проживання малолітніх дітей із позивачем.

 Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем вимоги в повному обсязі.

 На підставі ст.ст. 19, 160, 161 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

   Позов задовольнити.

               Визначити місце проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, із батьком – ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1  

               Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн.

   Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

     Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 26.06.2010 року.

   Копію рішення направити відповідачці для відома.

             Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя                                                   В.В. Кафтанов