Справа № 2 - 411, 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року                          Ставищенський районний суд Київської області в складі:

 головуючої - судді:                              Скороход Т. Н.,

 при секретарі:                                       Шевченко Т.А.,

з участю позивача:                                ОСОБА_1,

відповідача:                                           ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з названим позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що 10 червня 2008 року він позичив відповідачу 7500 гривень, які останній зобов’язався повернути 10 серпня 2008 року. На його вимогу відповідач склав письмову розписку, де зазначив строк повернення боргу 10 серпня 2008 року, проте, борг не повертає і ухиляється від виконання свого зобов’язання.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 9369,26 гривень та три проценти річних за прострочку виконання грошового зобов’язання в сумі 393 гривні 29 копійок.

В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві.

Відповідач  в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, зробивши про це усну заяву.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 10 червня 2008 року позивач передав відповідачу 7500 гривень. Вказану суму боргу ОСОБА_2 зобов’язався повернути 10 серпня 2008 року. Однак взятого на себе зобов’язання відповідач не виконав, позику позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 9369 гривень 26 копійок   за договором позики на підтвердження якого позивачем надана розписка.

 Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача також слід стягнути на користь позивача 3 % річних від простроченої суми за період з 11 серпня 2008 року по 4 червня 2010 року (день подання позову) – 638 днів в сумі 393 гривні 29 копійок.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача та судовий збір на користь органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст. ст. 625, 1046, 1047, 1049, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, працюючого спеціалістом охоронно-ревізійного відділення ТОВ “Інтерагроінвест” на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3 за договором позики від 10 червня 2008 року борг з врахуванням індексу інфляції в розмірі 9369 (дев’ять тисяч триста шістдесят дев’ять) гривень 26 копійок та три проценти річних за прострочку виконання грошового зобов’язання в сумі 393 (триста дев’яносто три) гривні 29 копійок.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь органу місцевого самоврядування судовий збір в розмірі 97 (дев’яносто сім) гривень 63 копійки.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..

Суддя