Справа № 2-4879/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 липня 2010 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Антонової Н.В..
при секретарі - Мішкіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного у м. Києві Управління Пенсійного фонду України про зобов’язання призначити пенсію державного службовця та здійснити перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и в:
В провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голосіївського районного у м. Києві Управління Пенсійного фонду України про зобов’язання призначити пенсію державного службовця та здійснити перерахунок пенсії.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 працює суддею Апеляційного суду м. Києва, до цього працювала суддею Ленінградського (нині Святошинського) місцевого суду м. Києва. Загальний стаж роботи на посаді судді складає близько 28 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачці виповнилося 55 років, відповідно виникло право на отримання пенсії за віком.
У 2005 році ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою про призначення їй пенсії як державному службовцю, однак відповідачем позивачці було відмовлено у зв’язку з тим, що вона не має права на таку пенсію, так як їй з 2005 року призначена та виплачується пенсія за віком на загальних підставах.
13.07.2007 року позивач повторно звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про перерахунок пенсії у зв’язку із збільшенням заробітної плати. Однак, листом від 12.10.2007 року їй було відмовлено на підставі того, що постанова Уряду про перерахунок пенсії працюючим державним службовцям відсутня.
17.02.2010 року ОСОБА_1 знову звернулась до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок і виплату їй пенсії як державному службовцю, в чому їй було відмовлено листом від 24.03.2010 року з тих підстав, що вона не відноситься до державних службовців.
Дані відмови стали підставою для звернення з позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду клопотання, в якому просила позов задовольнити та розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника у зв’язку із неможливістю забезпечення його явки в судове засідання.
В наданих суду запереченнях Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва позовні вимоги не визнають та заперечують проти їх задоволення посилаючись на їх безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 працює суддею Апеляційного суду м. Києва та 13.05.2005 року їй виповнилося 55 років.
З липня 2005 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
У 2005 році позивач звернулася до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва із заявою про призначення їй пенсії державного службовця, однак відповідачем позивачці було відмовлено у зв’язку з тим, що вона не має права на таку пенсію, так як їй з 2005 року призначена та виплачується пенсія за віком на загальних підставах.
13.07.2007 року позивач повторно звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про перерахунок пенсії у зв’язку із збільшенням заробітної плати. Однак, листом від 12.10.2007 року їй було відмовлено на підставі того, що Урядом не прийнята постанова про перерахунок пенсії працюючим державним службовцям. (а. с. 7)
17.02.2010 року ОСОБА_1 знову звернулась до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок і виплату їй пенсії як державному службовцю, в чому їй було відмовлено листом від 24.03.2010 року з тих підстав, що вона не відноситься до державних службовців. (а. с. 8-9)
Однак суд вважає, що правове положення судді, в тому числі і його пенсійне забезпечення регулюється Законами України «Про державну службу» та «Про статус суддів». Суддя, який досяг передбаченого законом віку та має необхідний стаж, на свій розсуд обирає, яким законом користуватися при виході на пенсію. З урахуванням того, що згідно ст. 43 Закону України «Про статус суддів» для відставки судді передбачений більший віковий ценз, як суддя має право працювати. Тому позивачу по досягненні пенсійного віку як державного службовця на законних підставах повинна бути призначена пенсія.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», - судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Конституційний суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану із реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.. 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного суду України від 06.07.1999 р., Рішення Конституційного суду України від 20.03.2002 р., Рішення Конституційного суду України від 17.03.2004 р., Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 р.).
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку. Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають чоловіки після досягнення 60 років, а жінки – 55 років та наявності страхового стажу не менше п’яти років.
В судовому засіданні встановлено, що на час звернення. із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_1 виповнилося 55 років і її стаж державного службовця складав більше 20 років. Наведені обставини свідчать про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд вважає, що відмова в перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідачем безпідставна і суперечить чинному законодавству.
Таким чином оцінюючи надані суду докази суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві. Відповідачем не надано доказів, які б суд міг покласти в основу відмови в позові.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Голосіївського районного у м. Києві Управління Пенсійного фонду України про зобов’язання призначити пенсію державного службовця та здійснити перерахунок пенсії є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 15 Закону України «Про статус суддів», ст. 37 Закону України «Про державну службу», ст. 26 «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування», ст. 15 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва у встановленому законом порядку призначити та перерахувати ОСОБА_1 пенсію як державному службовцю з 17 лютого 2010 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги
Суддя