Справа № 1-49/10

                                В И Р О К

      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     13 липня 2010 року                                                                                                  м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

при секретарі – Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача — прокурора Данканича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, раніше судимого:

•   29 березня 2001 року вироком Свалявського районного суду за ст. ст. 17 ч. 1, 81 КК України (в редакції Закону 1960 року) до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на один рік без стягнення штрафу із застосування ст. 44 КК України;

•   15 серпня 2002 року вироком Свалявського районного суду за ст. ст. 263 ч. 2, 185 ч.3,  70 КК України до трьох років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Свалявського районного суду від 29 березня 2001 року і остаточно призначено три роки шість місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 06 листопада 2002 року  вирок змінено, а саме кваліфіковано дії засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання за ст. ст. 185 ч. 2, 263 ч. 2, 70 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Свалявського районного суду від 29 березня 2001 року і остаточно визначено покарання у вигляді трьох років шість місяців позбавлення волі;

•   28 листопада 2003 року вироком Андрушівського районного суду Житомирської області за ст. ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Свалявського районного суду від 15 серпня 2002 року за ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 06 листопада 2002 року і остаточно призначено покарання у виді трьох років вісім місяців позбавлення волі. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 08 червня 2004 року умовно-достроково звільнений на невідбутий термін покарання 1 рік 8 місяців 20 днів;

•   09 грудня 2005 року вироком Свалявського районного суду за ст. 185 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2003 року і остаточно призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 21 квітня 2008 року засуджений умовно-достроково звільнений на невідбуту частину відбування покарання на термін 07 місяців 18 днів;

             у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

   В С Т А Н О В И В :

    17 липня 2008 року близько 19.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на території приватного підприємця “Кошун”, що розташована  по АДРЕСА_1, таємно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, з приміщення охоронця викрав кутову шліфувальну машинку (флекс) марки “Einhell BWS 230/5” вартістю 232,00 грн. та кутову шліфувальну машинку (флекс) марки “ВОSCH” вартістю 560,00 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 792,00 грн.

    Крім того, 01 серпня 2008 року близько 19.00 год. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп ' яніння, знаходячись у будинку № 439 в с. Голубине Свалявського району,   відкрито, повторно заволодів мобільним телефоном марки “Нокія-1200” вартістю 87,00 грн., чим спричинив  потерпілій  ОСОБА_3 матеріальну шкоду на  вказану суму.

      У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що в червні-липні 2008 року він працював майстром на будівництві площадки на території ПП “Кошун”, що знаходиться в АДРЕСА_1 Так, 17 липня 2008 року близько 19.00 год. він зайшов до кімнати охоронця, де працівники переодягалися та залишали робочий інструмент, звідки взяв дві шліфувальні машинки і пішов додому. Одну з викрадених шліфувальних машинок наступного дня він здав у ломбард, що розташований на території автовокзалу, за яку отримав 80 грн., з наміром через декілька днів її викупити, а інша залишалася вдома.

    Крім цього, 01 серпня 2008 року, близько 17.00 год., будучи вдома, викликав таксі та поїхав до ОСОБА_4 в с.Голубине Свалявського району, звідки повернувся назад до м. Сваляви, оскільки останньої вдома не було, де зайшов до бару та випив два бокали пива. Потім знову викликав таксі та поїхав до неї, де її сестра повідомила, що ОСОБА_4 немає вдома і що вона може бути у ОСОБА_5. Тоді він поїхав до нього, де його мама сказала, що ОСОБА_4 в них немає і що він може зайти в будинок та сам пересвідчитись у цьому. Зайшовши у будинок, він перевірив у всіх кімнатах, після чого і в одній з них побачив на журнальному столику мобільний телефон марки “Нокіа-1200”, темного кольору, підключеного до зарядного пристрою, який забрав з собою. На пропозицію ОСОБА_3 повернути їй телефон він відмовився, оскільки був у стані алкогольного сп”яніння та мав поганий настрій. Зрозумівши що накоїв, цього ж дня біля 24.00 год. мобільний телефон відніс до Свалявського райвідділу міліції. Просить суворо його не карати.

    Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч.3 ст.299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

    З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно та за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

    При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

    Відповідно до ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості (ч.2 ст. 185 КК України) та тяжкий злочин (ч. 2 ст. 186 КК України).

    Як особа ОСОБА_1 по місцю проживання характеризуються посередньо.    

    Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1, суд визнає з”явлення із зізнанням, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

    Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп ' яніння.

    Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

    Разом з цим, приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому та відшкодував потерпілим завдану ним шкоду (том 1 а. с. 70-71, том 3 а. с. 129), визнаючи ці обставини пом”якшуючими покарання та істотно знижуючими ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особу підсудного, який посередньо характеризується по місцю проживання (том 1 а.с. 139), а також те, що в останнього погіршився стан здоров”я, оскільки він перебуває на постійному диспансерному обліку (том 3 а. с. 183),  в порядку, передбаченому ст. 69 КК України, суд знаходить можливим та справедливим призначити ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції  ч. 2 ст. 186 цього Кодексу.

    При призначенні покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів згідно ст. 70 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

    Оскільки підсудний, до якого було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, вчинив протягом невідбутої частини покарання нові злочини, суд призначатиме йому покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України.

    Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться у порядку ст. ст. 81, 93 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили підсудному ОСОБА_1 слід залишити попередній — взяття під варту.        

    На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :            

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України і призначити:

•   за ст. 185 ч. 2 КК України –  1 (один) рік шість місяців позбавлення волі;

•   за ст. 186 ч. 2 КК України  із врахуванням вимог  ст. 69 ч. 1 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

    На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання  більш суворим  ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

    На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 грудня  2005 року — 1 (один) місяць позбавлення волі, остаточно призначивши до відбування покарання ОСОБА_1 2 (два) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

    Речові докази, а саме: дві кутові шліфувальні машинки марки “Einhell BWS 230/5” та “BOSH GWS 10-125С”, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, а мобільний телефон марки “Нокіа-1200”, який знаходиться на відповідальному зберіганні в потерпілої ОСОБА_3 — таким повернути.

    Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення товарознавчих експертиз на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області (ГУДКУ в Закарпатській області, р/р 35224002000411, МФО 812016, код ЄДРПОУ 25575144 для НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області, призначення платежу: “за виконання експертизи”) у розмірі 2677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 28 коп.        

    Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_1  обчислювати з моменту затримання, тобто з 12 серпня 2008 року.

    Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили  залишити попередній – взяття під варту.

    На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 ОлександромІвановичем — в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий:                                                                                        Ганько І.І.