ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.10 Справа № 24/177/10
Суддя
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Заводського району (69009, м. Запоріжжя, вул. Адм. Ушакова, 251)
до Приватного підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2
про стягнення суми 9686,57 грн.
Суддя Азізбекян Т.А.
Представники:
Від позивача –Юрковська О.А. (дов. № 31 від 04.01.2010р.);
Від відповідача –не з’явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь Концерну “Міські теплові мережі” суми 9313,49 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, суми 281,55 грн. –пені, суми 41,61 грн. –3 % річних, суми 49,92 грн. –втрат від інфляції.
Ухвалою господарського суду від 27.04.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/177/10, судове засідання призначено на 27.05.2010р. Ухвалою суду від 27.05.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.06.2010р.
16.06.2010р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові, просить позов задовольнити на підставі умов договору № 704247 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007р., ст. ст. 258, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193 ГК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача у судові засідання 27.05.2010р. та 16.06.2010р. за викликом не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (відомості станом на 10.06.2010р.).
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Заводського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та ПП ОСОБА_2 (споживач, відповідач у справі) був укладений договір № 704247 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач –прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п.1.1).
Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 6.2, п. 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточні розрахунки за відпущену теплову енергію провадяться до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі акту приймання-передачі теплової енергії.
Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з грудня 2009р. по березень 2010р. поставляв відповідачу теплову енергію і направив відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії. Однак, жодного акту не було повернуто на адресу Концерну “МТМ”.
Як свідчать матеріали справи, загальна сума заборгованості за спожиту теплову енергію за вказаний період складає 9313,49 грн., яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов’язань і погашення суми 9313,49 грн. заборгованості.
Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми 9313,49 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі .
Позивач також просить стягнути з відповідача суму 41,61 грн. –3 % річних за загальний період з 26.01.2010р. по 26.04.2010р. та суму 49,92 грн. втрат від інфляції.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 3 % річних та витрат від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за загальний період з 26.01.2010р. по 26.04.2010р. в розмірі 281,55 грн.
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з п. 7.2.8 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати, споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу але не більше суми обумовленої чинним законодавством за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Враховуючи встановлений факт неналежного виконання зобов’язань за договором № 704247 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007р., вимоги про стягнення пені є обґрунтованими.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи, що позивачем зайво сплачено суму 33 грн. 03 коп. державного мита, йому необхідно видати довідку на повернення із Державного бюджету України вказаної суми.
Керуючись ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі”(69009, м. Запоріжжя, вул. Адм. Ушакова, 251; п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 9313 грн. 49 коп. основного боргу, суму 41 грн. 61 коп. –3 % річних, суму 49 грн. 92 коп. –втрат від інфляції, суму 281 грн. 55 коп. –пені, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Видати Концерну “Міські теплові мережі” (код ЄДРПОУ 32121458) довідку на повернення із державного бюджету України суми 33 грн. 03 коп. державного мита, зайво сплаченого за платіжним дорученням № 4996 від 16.04.2010р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України “16.06.2010р.
суддя Т.А. Азізбекян
Суддя Т.А. Азізбекян