ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.07.2010 року Справа № 9/80пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Парамонової Т.Ф.
суддів: Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
секретар судового засідання Міхальчук О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув
розглянувши
апеляційну скаргу ТОВ „Східспецтехніка”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 14.05.2010
у справі № 9/80пд (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
до відповідача ТОВ „Східспецтехніка”, м. Луганськ
про розірвання договору купівлі-продажу
та стягнення 205 724,00 грн.
в с т а н о в и в :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ „Східспецтехніка” про розірвання договору №17/07/09/1 від 17.07.09 укладеного між позивачем та відповідачем; стягнення з відповідача суми основного боргу за спірним договором у розмірі 185000,00 грн. та пені у розмірі 20724,00 грн. Заявою про уточнення позовних вимог від 12.04.10 позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір нарахованої пені, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через 6 місяців. За розрахунком позивача пеня за 6 місяців склала 18702,00 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області позов задовольнити частково. Розірвано договір № 17/07/09/1 від 17.07.09, укладений між позивачем та відповідачем; Стягнено з відповідача на користь позивача суму основного боргу за спірним договором у розмірі 185000,00 грн. та пеню у розмірі 11741,16 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –1967,41 грн. та інформаційно-технічні витрати –225,70 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з винесеним рішенням суду, ТОВ „Східспецтехніка” звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 14.05.2010 по справі № 9/80пд, та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без розгляду.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України).
Представники сторін у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду повідомлені належним чином – повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 606858543, 606858535 від 17.06.2010. Явка представників судом обов’язковою не визнавалась. За таких обставин судова колегія вважає можливим розглянути справу у даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 17/07/09/1, за яким відповідач зобов’язався поставити та передати у власність позивачу майно (трактор Бєларусь-920 з навісним обладнанням до нього), а позивач зобов’язався прийняти та оплатити зазначене майно згідно з умовами договору.
Загальна сума договору складає 185000,00 грн.
За умовою п. 2.1 договору оплата за майно повинна бути здійснена на підставі виставленого рахунку-фактури двома платежами у розмірі 50% від суми договору.
Позивач виконав договірні зобов’язання та перерахував кошти на рахунок відповідача по 92500,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 21.07.09 та від 05.08.09 (а. с.16, 17).
Пунктом 3.5 договору строк поставки техніки визначений у 14 календарних днів з моменту підписання договору та внесення 50% оплати на рахунок відповідача, однак на час звернення з цим позовом відповідач не виконав договірні зобов’язання - майно не поставив, на претензію (а.с.19–21), яку отримано ним 10.12.09, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.22 –25), не відповів.
Як вбачається зі змісту претензії, позивач вимагав повернення попередньої оплати та розірвання договору через істотне порушення його умов шляхом направлення двох примірників відповідної додаткової угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Суд першої інстанції вважає, що доводи позивача, викладені у позові, та надані ним докази свідчать про те, що на момент звернення з цим позовом існують істотні зміни обставин, оскільки позивач укладав спірний договір з метою отримання необхідного для його діяльності майна, сплатив попередню оплату у розмірі 100% від вартості цього майна, однак відповідач майно не поставив.
Пунктом 3.11 договору передбачена відповідальність за прострочення поставки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості майна за кожен день прострочення.
За цією умовою позивачем нарахована пеня у розмірі 18702,0 грн. за 6 місяців прострочення, починаючи з 20.08.09.
Суд першої інстанції не погодився з терміном нарахування пені та, відповідно, її розміром, оскільки фактично порушення права позивача щодо поставки обумовленого договором майна відбулося після спливу 14 календарних днів з моменту підписання договору та внесення попередньої оплати на рахунок відповідача (п.3.5 договору), тобто з 20.08.09 до отримання відповідачем претензії про повернення суми передплати та додаткової угоди про розірвання договору - 10.12.09.
Таким чином, починаючи з 10.12.09 у відповідача виникло зобов’язання з повернення суми передплати у розмірі 185000,00 грн., а зобов’язання з поставки обумовленого майна припинилося. На підставі викладеного до сплати підлягає пеня за період з 20.08.09 по 10.12.09, що дорівнює 11741,16 грн.
За таких обставин, судом першої інстанції позов задоволено частково.
ТОВ „Східспецтехніка” не згодне з рішенням суду, та вважає його таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою заявник посилається на те, що відповідач у своєму позові просить стягнути суму у розмірі - 185 000,00 грн., яку
визначає, як заборгованість.
Пункт 3.2. договору купівлі-продажу № 17/07/09/1 від 17.07.2009 року, визначає, що право власності на товар до позивача переходить із моменту підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 100 % суми угоди на розрахунковий рахунок відповідача. Але, судом в порушення вимог п. 3.2. вказаного договору не було досліджено, а позивачем не було надано до суду доказів підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 100 % суми угоди на розрахунковий рахунок відповідача.
Скаржник зазначає, що суд неправомірно дійшов висновку про те, що є правові підстави для застосування статті 652 Цивільного Кодексу України - а саме наявності чітко визначених у вказаної статті підстав для одностороннього розірвання договору.
Відповідач жодним чином не заперечував та не заперечує про свою неможливість постачання товару за договором № 17/07/09/1 від 17.07.2009 року. Окрім того, діючим законодавством України встановлена презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України) та заборона у односторонньої відмові від виконання зобов’язань по ньому.
Таким чином, скаржник вважає, що у позивача не виникло право на звернення до суду із вказаними позовними вимогами. Тобто судом не вірно визначені наслідки правомірності одностороннього розірвання угоди купівлі-продажу з боку позивача, що протиричить нормам статей 655-672 Цивільного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.
Докази перерахування грошових коштів відповідачу у сумі 185 000 грн. знаходяться в матеріалах справи –аркуші 16, 17. Натомість, відповідачем одержання коштів не спростовано.
У зв’язку з простроченням поставки товару позивач скористався своїм правом і відмовився від поставки товару, як це передбачено ст. 693 Цивільного кодексу України на яку є посилання в тексті позовної заяви.
Крім того, позивач направив відповідачу угоду про розірвання договору. Оскільки відповідь позивачем не одержана, позивач звернувся з вимогами про розірвання договору до суду. Такі дії позивача не суперечать законодавству, хоча за приписами статті 693 Цивільного кодексу України достатньо відмови від поставки товару.
Таким чином, вимоги по стягненню пені за прострочку поставки товару та суми попередньої оплати є обґрунтованими. Разом з тим, сума пені за прострочку поставки товару розрахована позивачем за 6 місяців, що не можна визнати обґрунтованим. Як вірно зазначив суд першої інстанції, з моменту одержання відмови від поставки товару у зв’язку з простроченням продавця і вимоги про повернення суми попередньої оплати, а також угоди про розірвання договору, у продавця відсутній обов’язок поставки, а відтак не може бути стягнута і пеня за прострочку поставки.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги про розірвання договору, поверненню попередньої оплати та частковому стягненню пені.
Посилання заявника скарги на те, що заявлена до стягнення сума позивачем визначена як „борг” суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим та таким, що не впливає на суть рішення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ТОВ „Східспецтехніка” до задоволення не підлягає.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 44, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу ТОВ „Східспецтехніка” на рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2010 по справі № 9/80пд залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2010 по справі №9/80пд залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко