ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2007 р. Справа № 10/97"НА"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горшкової Н.Ф.
суддів: Майора Г.І.
Філіпової Т.Л.
при секретарі Щепанській Т.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Гоголь В.Д., довіреність №01-153 від 23.05.2007р.(був присутній в
судовому засіданні 24.05.2007р.),
Черниш М.М., довіреність №01-1 від 09.01.2007р.,
Медведєва Н.П., довіреність №01-152 від 23.05.2007р. (була присутня
в судовому засіданні 24.05.2007р.);
від відповідача: Кот К.І., довіреність №31384/К/10 від 12.10.2006р.,
Гуменюк І.О., довіреність №249/Г/10 від 06.04.2006р.;
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Житомирі, м.Житомир та Відкритого акціонерного товариства "Житомирголовпостач", м.Житомир
на постанову господарського суду Житомирської області
від "22" січня 2007 р. у справі № 10/97"НА" (суддя Будішевська Л.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирголовпостач", м.Житомир
до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, м.Житомир
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2006р. №00033823-01/0 та від 31.07.2006р. №00033823-01/1,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006р. ВАТ "Житомирголовпостач" подав до господарського суду Житомирської області позов, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог (т.1, а.с.136-137) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 30.06.2006р. №00033823-01/0, від 31.07.2006р. №00033823-01/1, від 04.09.06р. №00033823-01/2 з підстав невідповідності їх нормам чинного законодавства.
Постановою господарського суду Житомирської області від 22.01.2007р. у справі №10/97"НА" позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі №00033823-01/0 від 30.06.2006р., №00033823-01/1 від 31.07.2006р. та №00033823-01/2 від 04.09.2006р. в частині застосування 10294грн.00коп. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи позов в частині, в якій визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, тобто в частині застосування 10294,00грн. штрафу (на суму ПДВ, яка помилково не була включена у липні та грудні 2004р., а виправлена у січні 2005р.), господарський суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем неправомірно було застосовано до ВАТ "Житомирголовпостач" штрафну санкцію в сумі 10294,00грн. за невключення до складу податкового зобов'язання у грудні 2004 року. При цьому, суд виходив з того, що єдиною підставою для нарахування сум штрафних санкцій, вищезазначеною правовою нормою, визначено обставину нарахування суми податкового зобов'язання (основного платежу) податковим органом. Оскільки фактично нарахування здійснено не було, включення суми основного платежу до складу податкового зобов'язання здійснено було позивачем самостійно у наступному податковому періоді, до позивача підлягали застосуванню норми підпункту "б" пункту 17.2 статті 17 Закону-2181, тому у даному випадку позивач мав визначити податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в декларації по ПДВ за січень 2005р. із врахуванням штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за грудень 2004р., збільшивши на цю суму свої податкові зобов'язання.
Відмовляючи в іншій частині позову, а саме в частині донарахування позивачу 23764грн. ПДВ та застосування 11882грн. штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що на стороні продавців діяли особи - ТОВ "Вакор" і "Стрінгер" та ПП "Прогрес-2", які не мали законних повноважень на складання податкових накладних, в зв'язку з чим позивачем до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 23034грн. віднесений безпідставно.
Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині, в якій позов задоволено, ДПІ у м.Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду з підстав неправильного застосування норм матеріального права, та прийняти нову постанову про відмову в позову повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ДПІ у м.Житомирі посилаючись на п.5.1 ст.5, п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначає, що кореспондування зазначених норм дає підстави для висновку, що правомірність виправлення самостійно виявленої платником податків помилки, а отже і відсутність підстав для того, щоб вважати таку помилку наявною на момент перевірки платника контролюючим органом, обумовлюється одночасним дотриманням платником вимог п.5.1 ст.5 та п.17.2 ст.17 вищевказаного Закону; оскільки актом перевірки і судом першої інстанції встановлено, що ВАТ "Житомирголовпостач" не дотримувався вимог п.17.2 ст.17 Закону, тому за таких обставин немає підстав вважати таку помилку виправленою.
Зазначає, що у разі недотримання всіх вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції застосовуються відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону, а саме: у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
ВАТ "Житомирголовпостач" також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 22.01.2007р. з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, в частині, в якій було відмовлено в позові, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ВАТ "Житомирголовпостач" в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач в скарзі та в додаткових поясненнях до скарги вважає неправомірним застосування ДПІ до ВАТ "Житомирголовпостач" штрафної санкції в сумі 10294грн., оскільки фактично нарахування ДПІ податкового зобов'язання ВАТ "Житомирголопостач" здійснено не було, так як товариство самостійно у наступному податковому періоді сплатило всю суму помилково заниженого податку на додану вартість. Зазначає, що ВАТ "Житомирголовпостач" проводило з ТОВ "Вакор" і з ТОВ "Стрінгер" товарообмінні операції, які законодавством не заборонені, але при цьому позивач не знав і не міг знати, що рішеннями судів скасовано державну реєстрацію вищевказаних товариств, які також виключені податковими інспекціями з реєстру платників податку на додану вартість, та їх свідоцтва платника податків анульовані.
Представники відповідача - ДПІ у м.Житомирі в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги ВАТ "Житомирголовпостач", просять апеляційну скаргу ДПІ у м.Житомирі задовольнити: постанову господарського суду Житомирської області скасувати в частині задоволення позову та прийняти новий судовий акт, яким позивачу в позові відмовити повністю, а апеляційну скаргу ВАТ "Житомирголовпостач" залишити без задоволення.
Представники позивача заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі ДПІ у м.Житомирі, доводи апеляційної скарги, поданої ВАТ "Житомирголовпостач", підтримали, вважають постанову господарського суду в частині відмови в задоволенні позову необґрунтованою, у зв'язку з цим просять постанову скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити повністю. Апеляційну скаргу ДПІ у м.Житомирі просять залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства, апеляційний господарський суд вважає скаргу ВАТ "Житомирголовпостач" необґрунтованою, а апеляційну скаргу ДПІ у м.Житомирі такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ДПІ у м.Житомирі проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ "Житомирголовпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт від 15.06.2006р. №1424/23-1/01881652/0110 (т.1, а.с.9-92).
З акту вбачається, що ДПІ, крім іншого, встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником занижено податок на додану вартість в сумі 23764грн. за період з липня 2004р. по грудень 2005р.
На підставі акту, за наслідками перевірки, ДПІ у м.Житомирі прийняла податкове повідомлення-рішення №00033823-01/0 від 30.06.2006р. (т.1, а.с.6), залишеним без змін в процесі адміністративного оскарження, яким позивачу за порушення вимог пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та відповідно до підпункту "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-ІІІ донараховано 23764,00грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 22176,00грн.
За результатами адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення рішення ДПІ у м.Житомирі прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 31.07.2006р. №00033823-01/1 та від 04.09.2006р. №00033823-01/2, яким позивачу визначено аналогічне податкове зобов'язання з ПДВ (основний платіж 23764,0грн., штрафна (фінансова) санкція 22176,0грн.).
Зазначені податкові повідомлення-рішення колегія суддів вважає такими, що прийняті за достатніх правових підстав з врахуванням наступного:
За висновком акту перевірки ВАТ "Житомирголовпостач" в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту віднесені 23034грн. податку на додану вартість, згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ "Вакор", ТОВ "Стрінгер", ПП "Прогрес-2".
З матеріалів справи, зокрема, акту перевірки від 15.06.2006р. вбачається, що ТОВ "Вакор" податкові накладні були складені у липні-грудні 2004р. та березні 2005р., ТОВ "Стрінгер" податкова накладна складена 28.12.2005р., ПП "Прогрес" податкові накладні складені у липні-жовтні 2005р.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21 січня 2002 року (т.1, а.с.122,123, т.2, а.с.79-80) скасовано державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Вакор". ДПІ у м. Білій Церкві анулювало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість вищезазначеного підприємства згідно акта від 12.03.2002р. №64/16-0 (т.1, а.с.134,135, т.2, а.с.86-88). ПП "Вакор" виключено з реєстру платників податку на додану вартість з 15.03.2002р.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 1 квітня 2005 року (т.1, а.с.127,128) скасовано державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Стрінгер", а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість даного підприємства з моменту його реєстрації. На підставі вказаного рішення суду ДПІ у Голосіївському районі анулювало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Стрінгер", про що свідчить акт №992/29-203 від 31.08.2005р. (т.1, а.с.129, т.2, а.с.91), та виключило ТОВ"Стрінгер" з реєстру платників податку на додану вартість з 17.11.2005р.
Таким чином, при складенні та видачі позивачу податкових накладних ТОВ "Вакор" та ТОВ "Стрінгер" не були платниками податку на додану вартість.
Крім того, за даними пошуково-довідникової системи центральної бази даних ДПА України відсутня будь-яка інформація про державну реєстрацію, установчі документи, реєстрацію як платника податку на додану вартість приватного підприємства "Прогрес-2" (ід. код 24327045, м. Слов'янськ, Донецької області), яке є одним із постачальників товарів ВАТ "Житомирголовпостач", що підтверджено листом Слов'янської ОДПІ від 12 липня 2006 року №33683/7/23-313-1 (т.1, а.с.130), відповідно до якого, вказане підприємство на обліку взагалі ніколи не перебувало.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,
передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, однак в абзаці 1 пункту 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована-згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців в якості платника податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги поставки товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку. Як випливає з приписів даної правової норми, свідоцтво про реєстрацію як платника податку, а також і право на складання податкових накладних, діє до анулювання цього свідоцтва.
З огляду на викладене, на стороні продавців діяли особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Вакор" і "Стрінгер" та приватне підприємство "Прогрес-2", які не мали законних повноважень на складання податкових накладних, в зв'язку з чим позивачем до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 23034грн. віднесений безпідставно.
За таких обставин господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову в частині донарахування 23764грн. ПДВ та застосування 11882грн. штрафних санкцій.
Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що в грудні 2004р. товариством занижено податок на додану вартість в сумі 20588грн. Вказана помилка була виправлена позивачем самостійно в січні 2005р., що не заперечується сторонами.
За вказане порушення до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 10294,00грн. (50%) на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-ІІІ (надалі - Закон-2181), про що зазначено в оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині застосування 10294,00грн. штрафу, нарахованого на суму ПДВ, яка помилково не була включена у липні та грудні 2004р., а виправлена у січні 2005р., суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою для нарахування сум штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону-2181 (згідно якої у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули) є нарахування суми податкового зобов'язання (основного платежу) податковим органом. Оскільки фактично нарахування здійснено не було, включення суми основного платежу до складу податкового зобов'язання здійснено було позивачем самостійно у наступному податковому періоді (крім штрафних санкцій в розмірі 5%), то до позивача підлягали застосуванню норми підпункту "б" пункту 17.2 статті 17 Закону-2181.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на слідуюче:
Пунктом 5.1 ст.5 Закону 2181-ІІІ передбачено право платника на виправлення самостійно виявленої помилки у показниках раніше поданої податкової декларації шляхом зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Приписами пункту 17.2 ст.17 Закону 2181-ІІІ17 передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Тобто зазначені норми Закону дають підстави для висновку, що правомірність виправлення самостійно виявленої платником податків помилки, а отже і відсутність підстав для того, щоб вважати таку помилку наявною на момент перевірки платника контролюючим органом, обумовлюється одночасним дотриманням платником вимог п.5.1 ст.5 та п.17.2 ст.17 вищевказаного Закону; оскільки актом перевірки і судом першої інстанції встановлено, що ВАТ "Житомирголовпостач" не дотримувався вимог п.17.2 ст.17 Закону, тому за таких обставин немає підстав вважати таку помилку виправленою.
У разі недотримання всіх вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції застосовуються відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону, а саме: у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до ВАТ "Житомирголовпостач" штрафну санкцію в сумі 10294,00грн. за невключення до складу податкового зобов'язання у грудні 2004 року, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №00033823-01/0 від 30.06.2006р., №00033823-01/1 від 31.07.2006р. та №00033823-01/2 від 04.09.2006р., в тому числі і в цій частині є правомірними.
З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційну скаргу ДПІ у м.Житомирі задовольняє: постанову господарського суду Житомирської області від 22.01.2007р. у справі №10/97"НА" скасовує в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі №00033823-01/0 від 30.06.2006р., №00033823-01/1 від 31.07.2006р. та №00033823-01/2 від 04.09.2006р. в частині застосування 10294грн.00коп. штрафних санкцій, відмовивши в задоволенні позову в цій частині, та відносно стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Житомирголовпостач" 1грн.70коп. державного мита.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, п.п. 6і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Житомирголовпостач" відмовити.
2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі, задовольнити.
Скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 22.01.2007р. у справі №10/97"НА" в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі №00033823-01/0 від 30.06.06р., №00033823-01/1 від 31.07.06р. та №00033823-01/2 від 04.09.06р. в частині застосування 10294 грн. 00 коп. штрафних санкцій, відмовивши в задоволенні позову в цій частині, та відносно стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Житомирголовпостач" 1 грн. 70 коп. державного мита.
У зв'язку з цим резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:
" В задоволенні позову відмовити".
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
4. Справу №10/97"НА" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Горшкова Н.Ф.
судді:
Майор Г.І.
Філіпова Т.Л.
Віддруковано 4прим.:
------------------------------------
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - в наряд