22.04.10 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2010 р. Справа № 2а-17698/09/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барабаш М. В. < Текст >
при секретаріШенкунісі А.О.,
за участю:
представника позивача представників відповідача ОСОБА_3,
Пухтицького І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Військової частини А 4608 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 (далі – позивач, ОСОБА_5) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 4608 (далі – відповідач), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2008 році та індексації грошових доходів за 2008, 2009 роки; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань у 2008 році в сумі 900,50 грн. та індексації грошових доходів за 2008 рік в сумі 403,02 грн., по виплаті грошової допомоги для оздоровлення, призначеної у 2009 році в сумі 985,25 грн. та індексації грошових доходів за 2009 рік в сумі 784,96 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги ОСОБА_5 мотивує тим, що позивачем подано рапорт про виплату матеріальної допомоги, на підставі якого відповідачем видано відповідні накази, проте, відповідачем не проведено виплату заборгованості та індексації за 2008, 2009 роки, чим порушуються вимоги чинного законодавства, а саме, ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (далі – Закон № 2011-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” від 07.11.2007 р. № 1294 (далі – Постанова № 1294), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оброни України від 11.06.2008 р. № 260 (далі – Інструкція). Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свої доводи тим, що невиплата громадянину ОСОБА_5 матеріальної допомоги та індексації за 2008 та 20009 роки спричинена обмеженим фінансуванням Військової частини А4608, а не бездіяльністю командира Військової частини А4608. Крім того, командиром Військової частини А4608 щомісяця подаються списки щодо заборгованості з виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям та на оздоровлення, тобто предмет спору по даній справі відсутній.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини А 4036 від 13.08.2007 року № 96 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_5 був призначений на посаду механіка-радіотелеграфіста приймального радіоцентру військової частини А-4608, зарахований до списків особового складу Військової частини А-4608 на всі види забезпечення.
Між Міністерством оборони України в особі командира військової частини А4036 та позивачем 13.08.2007 р. укладено контракт, пунктом 2 якого Міністерство оборони України зобов’язано забезпечити громадянинові ОСОБА_5 додержання його прав та прав членів його сім’ї, включаючи отримання пільг, гарантій та компенсацій установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до наказу командира військової частини А0820 від 28.07.2005 р. № 295 військовослужбовці військової частини А4036 знаходяться на фінансовому забезпеченні у військовій частині А4608.
15.02.2008 року ОСОБА_5 було подано рапорт командиру Військової частини А-4036 про надання матеріальної допомоги за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань. На підставі даного рапорту 15.02.2008 року командиром Військової частини А-4036 було видано наказ № 27 про виплату ОСОБА_5 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення останнього.
03.08.2009 року ОСОБА_5 було подано рапорт про надання позивачу чергової відпустки з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. На підставі даного рапорту 03.08.2009 року командиром Військової частини А-4036 було видано наказ № 111 про виплату ОСОБА_5 грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення останнього.
Проте, вказані нарахування позивачу не були виплачені.
Протягом 2008 - 2009 років позивач неодноразово звертався до посадових осіб Військової частини А-4036 з вимогою виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до зазначеного наказу, але йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю коштів.
Згідно листів Військової частини А-4608, від 03.12.2009 року № 911 та від 31.12.2009 р. № 1052 індексація грошових доходів за 2008 рік складає 403,02 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у нарахованій сумі складає 900,50 грн., індексація грошових доходів за 2009 рік складає 784,96 грн., грошова допомога на оздоровлення за 2009 році складає 985,25 грн. Відповідачем зазначається, що дані види нарахованого грошового забезпечення не отримувались позивачем у зв’язку з відсутністю фінансування на ці потреби.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Норми ст.3 КАС України встановлюють, що до публічної служби відноситься військова служба.
Враховуючи, що спір про визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення заборгованості по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань стосується проходження ОСОБА_5 публічної служби, то даний спір відноситься до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до ст. 9 Закону 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 9 Закону 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 5 Постанова № 1294 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Пунктами 33.1 та 33.2 Інструкції N 260 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Пунктами 30.1 та 30.2 Інструкції N 260 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України. Військовослужбовцям, яким на їх бажання щорічна основна відпустка надається частинами, грошова допомога на оздоровлення надається на їх бажання під час вибуття у першу чи другу частину відпустки.
З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення є правомірною.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (далі – Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Згідно ст. 4 Закону № 1282-ХІІ передбачені підстави для проведення індексації, а саме: коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до ст. Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати (грошового забезпечення).
Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розмірі доходу, що підлягають індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін та право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Згідно п.п.3.34 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, віднесено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших утворених, відповідно до законів України військових формувань, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, податкової міліції України, державної пожежної охорони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Постанова № 1078) визначений вичерпний перелік об'єктів індексації, які не відносяться до об'єктів, визначених в п. 2 даної Постанови.
З цієї норми вбачається, що грошове забезпечення не віднесене до об'єктів, які не підлягають індексації.
Згідно п. 6 Постанови № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, вимога про стягнення суми нарахованої позивачу індексації грошових коштів також підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність військової частини А4608 щодо невиплати ОСОБА_5 нарахованих сум, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 р. №1934-ХІІ фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Військова частина А4608 Повітряних Сил Збройних Сил України, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21.09.1999 року №1076-XIV, є суб'єктом господарської діяльності Збройних Сил України, яка утримується за рахунок Державного бюджету та виконує завдання, що визначені державою, за призначенням.
Згідно Наказу Міністра оборони України «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України» № 625 від 28.10.2006 року командир військової частини A4608 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня. Відповідно до вищенаведеного Положення - Міністр оборони України є головним розпорядником, а Командувач Повітряних Сил ЗСУ є розпорядником другого ступеня. Фінансові асигнування до військової частини А4608 надходять від вищестоящого фінансового управління, військової частини А0215 Повітряних Сил ЗСУ м. Вінниця.
Так, відповідно до довідки про зміни до плану асигнувань загального фонду бюджету на 2008 рік № 3147 від 18.12.2008 року та довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2008 рік № 2044 від 18.12.2008 p., які надійшли з військової частини А0215 Повітряних Сил ЗСУ м. Вінниця, було зменшено видатки на утримання особового складу на загальну суму 224614 грн. Відповідно до довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2008 рік № 2194 від 23.12.2008 року, яка надійшла з військової частини А0215 Повітряних Сил ЗСУ м. Вінниця, було зменшено видатки на утримання особового складу на загальну суму 59309 грн. Відповідно до довідок про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2009 рік № 497 від 12.05.2009 р., № 570 від 18.05.2009 р., № 828 від 23.06.2009 р., № 1913 від 07.12.2009 р., які надійшли з військової частини А0215 Повітряних Сил ЗСУ м. Вінниця, було зменшено видатки на утримання особового складу на загальну суму 407285 грн.
Тобто, невиплата громадянину ОСОБА_5, матеріальної допомоги та індексації, була спричинена обмеженим фінансуванням військової частини А4608, в особі Міністерства оборони України, а не бездіяльністю військової частини А4608. Також командування військової частини А4608 не відмовляло громадянину ОСОБА_5 у виплаті заборгованості. Представником відповідача в судовому засіданні повідомлено, що командиром військової частини А4608 щомісяця подаються списки про заборгованість з виплати матеріальної допомоги 2008-2009 роки.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини А4608.
Таким чином, суд вважає необхідним даний позов задовольнити частково: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань у 2008 році в сумі 900,50 грн. та індексації грошових доходів за 2008 рік в сумі 403,02 грн., по виплаті грошової допомоги для оздоровлення, призначеної у 2009 році в сумі 985,25 грн. та індексації грошових доходів за 2009 рік в сумі 784,96 грн.; в задоволенні решти вимог – відмовити.
Згідно ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Отже, сума судових витрат, понесених позивачем має бути стягнута на користь позивача з Державного бюджету України у розмірі 1,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з військової частини А4608 на користь громадянина ОСОБА_5 заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань у 2008 році в сумі 900,50 грн. та індексації грошових доходів за 2008 рік в сумі 403,02 грн., по виплаті грошової допомоги для оздоровлення, призначеної у 2009 році в сумі 985,25 грн. та індексації грошових доходів за 2009 рік в сумі 784,96 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 06 квітня 2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Барабаш
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >