АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4046                                        Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.

                                                                                     Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

06 липня 2010 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:        Онищенка Е.А.

          суддів:                   Подліянової Г.С.

                                         Маловічко С.В.

          при секретарі        Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених в наслідок ДТП,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2007 року ОСОБА_4 звернувся до  суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених в наслідок ДТП.

В позові  зазначав,  що 07.11.2006 року  на перехресті  вулиць  Гоголя та Лепіка  в м. Запоріжжі   ОСОБА_3, керуючи автомобілем Форд державний № НОМЕР_1, порушив правила  дорожнього руху  та допустив зіткнення  з автомобілем  НОМЕР_2,  який належить  позивачеві, в результаті  чого  йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі  9062,55 грн.  Просив стягнути  з відповідача  матеріальну шкоду  у зазначеному розмірі  та моральну шкоду  у розмірі 4000 грн.,  а також  витрати  за проведення дослідження пошкодженого автомобіля та судові витрати.

Під час слухання  справи  в якості співвідповідачів  було притягнуто ТОВ «МТФ» та ОСОБА_5

Рішенням  Жовтневого районного суду  м. Запоріжжя  від  30 березня 2010  року позов задоволено частково.  Стягнуто з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 7550,09 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, 320 грн. за проведення експертного дослідження,  138,83 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього  стягнуто 10008, 92 грн.  В іншій частині позову відмовлено.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи  позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції  виходив з того що, матеріальна та моральна шкода, яка  завдана позивачу, відповідно до положень ст.ст. 1167,1187 ЦК України відшкодовується з відповідача ОСОБА_3, власника джерела підвищеної небезпеки, автомобілю марки Форд  з вини якого, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 07 листопада , приблизно 0 12.00 годині, на перехресті вулиць Гоголя та Лепіка в м. Запоріжжя, ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Форд», порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «ГАЗ 3110» , який належить позивачу. В наслідок ДТП автомобіль позивача отримав ушкодження на суму 7 550, 09 грн.

Винність відповідача встановлена  постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя  від 17.11.2006 року про притягнення ОСОБА_6  до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, яка до теперішнього часу має законну силу.

Розмір пошкодження, підтверджено висновками спеціаліста авто товарознавця.

При розгляді питання про заподіяння моральної шкоди суд правильно виходив з положень ст. 1167 ГК України. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині в розмірі 2000 грн. районний суд обґрунтовано дав оцінку моральним стражданням, яких зазнав позивач в результаті ДТП.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те що, шкода в результаті ДТП завдана позивачу  саме з вини водія , дії якого в  дорожній обстановці не відповідали вимогам  ПДР України і знаходилися  в причинному зв’язку з вищезазначеною дорожньо-транспортною пригодою.  З таких обставин суд правильно поклав на відповідача обов’язок по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги обґрунтованими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

                        УХВАЛИЛА :

А пеляційну скарг  ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: