Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4655/10 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.А.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
При секретарі: Волчанової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до УПФУ в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
В позові зазначала, що вона, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист «дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року позивачу повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках позивачу допомога не виплачувалась, а в 2008 році виплачувала не в повному обсязі. Посилаючись на вищевикладене просила визнати відмову відповідача № 1984-М/05 від 06.11.2009р. в нарахуванні і виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, - протиправною; зобов'язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача на її користь невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком: стягнути з відповідача на її користь витрати на сплату судового збору в сумі 3 гривні 40 копійок.
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Відмовлено в поновленні пропущеного строку для звернення до суду за період з 01 січня 2006 року по 06 грудня 2008 року.
Визнано відмову Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області, викладену в листі № 1984-М/05 від 06.11.2009 року, у здійсненні перерахунку і виплаті ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за періоди з 07 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог — відмовити.
В апеляційній скарзі УПФУ в Якимівському районі Запорізької області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, позивач має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та пенсійним посвідченням (а.с.4-5).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з 07.12.2008 року по 31.12. 2008 року та з 01.01.2009 року по 30.12.2009 року
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: