АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-3209/ 2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Федоренко Р.Г.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
При секретарі: Волчанової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2010 року по справ за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до УПСЗН Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя про оскарження дій суб’єкта владних повноважень.
В позові зазначав, що він визнаний інвалідом 3-ї групи у зв'язку з тим, що приймав участь в 1986 році у ліквідації катастрофи на ЧАЕС. В квітні 2009 року, йому стало відомо про порушення його Конституційних прав та свобод, у зв'язку з чим, 2 червня 2009 року звернувся із заявою про перерахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення до Заводського УПСЗН.
Своїм листом від 29 квітня 2009 року за № 3597\02 Відповідач відмовив йому в перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення, посилаючись на постанови КМУ, Закон України «Про державний бюджет України» та Бюджетний кодекс України. Відповідь УПСЦЗ вважає неправомірною, такою що суперечить закону.
В обґрунтування свого клопотання про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом Позивач посилається на те, що йому стало відомо лише після 26.04.2009 р. під час зустрічі з інвалідами, учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС та висвітлення вказаних подій у засобах масової інформації.
Посилаючись на вищевикладене просив визнати дії Відповідача про відмову йому у перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення - неправомірними; зобов'язати УПСЗН зробити йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України « Про статус і снувальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, починаючі з 01 січня 2000 року по теперішній час і надалі; зобов'язати Відповідача сплатити заборгованість по недорахованим сумам щорічної грошової допомоги на оздоровлення за весь час затримки, починаючі з 01 січня 2000 року і по теперішній час.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2010 року позов задоволено частково - в межах строку позовної давності.
Відмовлено ОСОБА_3 в поновленні строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Визнати дії УПСЗН Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя про відмову ОСОБА_3 у перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік неправомірними.
Зобов'язано УПСЗН Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя зробити ОСОБА_3 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України « Про статус і снувальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ за 2009 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПСЗН Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, ухвалити нове рішення.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, апеляційна скарга апеляційна скарга підлягає не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: І категорії та є інвалідом ІІІ групи.
Відповідно до ст. 48 Закону №796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину 4 ст. 48 Закону №796 було викладено в такій редакції: "одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказаний пункт Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційним, тобто дія ст. 48 Закону №796 з 22.05.2008 року відновлена.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.
В 2009 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не приймалося.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у 2009 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796.
Колегія суддів вважає, що положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" в частині надання права Кабінету Міністрів України встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань не можуть бути застосовані до визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він вже встановлений ст. 48 зазначеного Законом, тому норма Закона в будь-якому випадку має вищу юридичну силу ніж постанова КМ України.
В 2009 році змін та доповнень до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилося. Тому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діє в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.
Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону №796 і у 2009 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 20 вересня 2005року № 936.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И А
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя відхилити.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: