АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2722/10                                          Головуючий у 1 інстанції: Ачкасов О.М.

                                                                                          Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 червня  2010 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:        Онищенка Е.А.

          суддів:                   Подліянової Г.С.

                                         Маловічко С.В.

          при секретарі        Волчановій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 11 березня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року ПАТ  КБ «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6 про звернення стягнення.

В позові зазначено, що 26.12.2007 року між Приватбанком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачу на строк до 21.12.2012 року надано кредит у сумі 67500 дол. США на споживчі потреби. З забезпечення виконання зобов’язань між Приватбанком та відповідачем 26.12.2007 року був укладений договір застави автотранспорту № 14. 14309/1. Згідно вказаного договору застави відповідач надав в заставу автотранспорт, який належить йому на праві власності - марки ТЗ:MАN 26464. Крім того 26.12.2007 року між Приватбанком та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6 був укладений договір поруки. Приватбанк свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав ОСОБА_4 кредит. В порушення умов кредитного договору та норм закону відповідач свої зобов’язання виконав частково. Станом на 09.12.2009 року заборгованість відповідача становить 652008,53 грн., що за курсом НБУ складає 81705,33 дол. США.

В ході судового розгляду справи ПАТ КБ «Приватбанк» неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив внаслідок невиконання зобов’язань  ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 14.14309 від 26.12.2007 року, у розмірі 81705,33 дол. США, солідарно стягнути вказану суму з відповідачів та звернути стягнення на предмет застави автотранспорт МАМ 26464, р/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 на праві власності, шляхом продажу вказаного автотранспорту ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспорту з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Запорізького РУ «Приватбанк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, відповідно до якого просив визнати недійсним кредитний договір № 14.14309 від 26.12.2007 року, зобов'язати Приватбанк відшкодувати йому безпідставно перераховані ним кошти, а йому повернути Приватбанку безпідставно отримані ним кошти за обслуговування банківського кредиту, проценти, відсотки за кредитом, комісію банку, та у зв'язку з недійсністю кредитного договору визнати недійсним договір застави автотранспорту № 14.14309/1 від 26 грудня 2007 року, скасувати заходи забезпечення за цим договором, посилаючись на те, що банк в порушення норм чинного законодавства України визначив та здійснює розрахунки по кредитуванню в іноземній валюті без наявності індивідуальної ліцензії НБУ.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 11 березня 2010 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено. Зустрічний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним кредитний договір № 14.14309, укладений 26 грудня 2007 року між ПАТ "Приватбанк" та ОСОБА_4

Визнано недійсним договір застави автотранспорту № 14.14309/1, укладений 26 грудня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4, скасувавши заходи забезпечення на заборону відчуження автотранспорту, що належить ОСОБА_4 та який було передано у заставу за договором застави автотранспорту № 14.14309/1, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 26.12.2007 року.

Зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Запорізького РУ КБ Приватбанка прийняти від ОСОБА_4 суму у розмірі 307011,95 грн.

Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Запорізького РУ КБ Приватбанка на користь ОСОБА_4 державне мито у розмірі 8,50 грн. та збір на ІТЗ розгляду справи у сумі 37 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, позов ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним суд першої інстанції виходив з того, що укладення цього договору  в  іноземній  валюті  та  використання  іноземної валюти  як засобу платежу без індивідуальної ліцензії, суперечить вимогам законодавства, зокрема статті 99 Конституції України, ст. 524 ЦК України, ст. 5  (п.п.«в»,«г» ч.4) Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ,  відповідно  до  яких  грошовою одиницею  України є  гривня,  яка є  єдиним  законним   платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Так  відповідно до ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених коном.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: ЗУ „Про банки і банківську діяльність", Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Статтею 19 Закону України „Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

04 грудня 2001 року НБУ видано ПриватБанку банківську ліцензію № 22 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий дозвіл № 22-2 від 29 липня 2003 та отриманим 14.09.2006 р. письмовим Дозволом № 3 на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Тобто виходячи з положень ст.5 Декрету, генеральні ліцензії видаються НБУ лише певному колу суб'єктів: банкам, фінансовим установам та оператору поштового зв'язку на здійснення ними валютних операцій на постійній основі. Натомість індивідуальні ліцензії можуть видаватися всім суб'єктам (резиденти і нерезиденти) на здійснення лише разової валютної операції, при цьому у Декреті визначено вичерпний перелік таких операцій.

Крім того, необхідність в індивідуальній ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті передбачено підпунктом "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у випадку якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Законодавство України не встановлює межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті, а тому на даний час не потребується індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті.

Відповідно до п.5.3 постанови правління НБУ про порядок видачі банкам банківські ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затв. постанов Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) письмовий дозвіл на здійснення операцій валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютної контролю" від 19.02.93 за № 15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютного ринку України.

Отже, оскільки ПриватБанк отримав банківську ліцензію та НБУ на здійснення операцій валютними цінностями, він мас право на постійній основі здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти, в тому числі і укладати кредитні договори.

Таким чином суд безпідставно визнав спірний договір кредитування та договір застави недійсним.

Між тим в ході апеляційного розгляду встановлено, що 26.12.2007 року між   ПриватБанком та ОСОБА_4 було укладений Кредитний договір № 14.14309  на підставі якого відповідачу  наданий Кредит  строком  по 21.12.2012  року у розмірі 67500,00 дол. США  на споживчі потреби.

Згідно до п. 4.1 Кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов'язання перед ПриватБанком за користування Кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення Кредиту згідно п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 цього Договору, а також Графіку погашення Кредиту, який наведений в Додатку №1 до даного Договору, сплачувати відсотки у розмірі 15 % річних; винагороду за ведення кредитної справи у розмірі 0,053%   від суми Кредиту, що сплачується щомісяця.

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору при порушенні Відповідачем зобов'язань по погашенню Кредиту, Відповідач повинен сплачувати Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 32 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості .

Згідно до п. 6.1 Кредитного договору, при порушенні Відповідачем будь-якого зобов'язання, передбачених п.п. 2.2.3, 2.3.3 даного Договору, Банк має право нарахувати, а Відповідач зобов'язується сплатити Банку пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПриватБанком та відповідачем  ОСОБА_4 26 грудня 2007 року   був укладений Договір застави автотранспорту № 14.14309/1. Відповідно до п. 6 Договору застави, відповідач надав в заставу наступний автотранспорт: марка ТЗ: МАN 26464, колір: чорний, рік випуску: 2000, Тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер: НОМЕР_2. Автотранспорт належить відповідачу на праві власності.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 грудня 2007 року між ПриватБанком та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 ,ОСОБА_6 були укладені договори поруки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець обов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ЗАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав Відповідачу Кредит у розмірі 67500,00 дол. США.

В порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов'язання виконав частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З врахуванням викладеного, станом на 09 грудня 2009 року  заборгованість відповідача ОСОБА_4  становить 652 008,53 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 08.12.2009 р. (1 дол. США= 7,98 грн.) складає 81 705,33 дол. США , яка  складається заборгованості   по   кредиту   -   60   645,91    доларів   США,   що   за   курсом НБУ складає 483 954,36 грн.; в т.ч. заборгованості по простроченому кредиту - 13 284,49 доларів США, що за курсом НБУ  складає 106 010,23 грн.; заборгованості   по   відсоткам     -   15   929,96   доларів   США,   що   за  курсом НБУ  складає 127 121,08 грн.; заборгованості по щомісячній комісії - 624,85 доларів США, що за курсом НБУ складає 4 986,30 грн., заборгованості по пені - 4 504,61 доларів США, що за курсом НБУ складає 35 946,78 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Статтею  572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно  ст.   611   ЦК   у  разі  порушення  зобов'язання  настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до п.2.3.3 Кредитного договору Банк має право розірвати договір у судовому порядку. При цьому, в останній день дії договору відповідач зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування.

Відповідно п. 2 договорів поруки поручителі відповідають перед Кредитором  в тому ж розмірі, що і боржник , включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів.

Згідно ч. 2 ст. 553 ЦК  України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно п.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором  як солідарні боржники.

З огляду наведеного судова колегія приходить до висновку, що вимоги Банку про стягнення у солідарному порядку з відповідачів заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, та розірвання кредитного договору  підлягають повному задоволенню.

Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного  суду скасовує та ухвалює нове рішення про задоволення позову Банку, та відмови у задоволенні зустрічного позову .

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,

                        ВИРІШИЛА :

А пеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк»  задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 11 березня 2010 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення - задовольнити.

  У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Запорізького РУ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсним - відмовити.

  Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 652 008,53 грн. (шістсот п'ятдесят дві тисячі вісім гривень 53 коп.), що за курсом Національного Банку України станом на 08.12.2009 р. (1 дол. США= 7,98 грн.) складає 81 705,33 дол. СІЛА.

  Передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_4 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автотранспорт: марка ТЗ: МАШ6464, колір: чорний, рік випуску: 2000, Тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, номер шасі(кузова): НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

  В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 14.14309 від 26.12.2007 року  у розмірі 652 008,53 грн. (шістсот п'ятдесят дві тисячі вісім гривень 53 коп.), що за курсом Національного Банку України станом на 08.12.2009 р. (1 дол. США= 7,98 грн.) складає 81705,33 дол. США , звернути стягнення на предмет застави, автотранспорт: марка ТЗ: МАN 26 464, колір: чорний, рік випуску: 2000, Тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, номер шасі(кузова): НОМЕР_3 , реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4 та зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом продажу вказаного автотранспорту Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспорту з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, за ціною згідно висновку суб’єкту оціночної діяльності, але не нижче вартості для даного виду майна.  

Розірвати кредитний договір № 14.14309 від 26.12.2007 року., укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4.

        Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на   користь ПриватБанка (ПАТ КБ"ПриватБанк", р/р 64993919400001 - для відшкодування судових витрат, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у вигляді судового збору  у сумі  1700,00 грн. та 30,00 грн. витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу .

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: