Справа № 22ц-3023/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Головченко М.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого-судді Шарапової О.Л.
Суддів: Скрипки А.А., Заболотного В.М.
при секретарі Штупун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання дії протиправною , зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення соціальної допомоги дитині війни та забезпечення її виплати ,-
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області просить скасувати постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2009 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Ічнянського районного суду від 28 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність управління пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у підвищеному розмірі за період з 03 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірною. Зобов’язано управління пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснити перерахування та виплату пенсії, яку отримувала ОСОБА_1 за період з 03 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнуто з Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Ічнянському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зазначають , що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини справи. Апелянт посилається на те, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України . Таким чином, на думку апелянта, позивачу виплата підвищення до пенсії у 2008 році здійснювалась у розмірах, законодавчо встановлених. Крім того, як вказує апелянт, рішенням Конституційного Суду України норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” визнані неконституційними, а в законодавчому порядку питання не врегульоване. За таких обставин апелянт вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції, - залишенню без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.5).
Згідно приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, викладено в новій редакції, а саме положеннями даної норми передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформульована правова позиція, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет регулювання Закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) пункт 41 розділу ІІ Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України '' визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним).
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку відносно того, що позивачу проведена виплата підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідача слід зобов'язати зробити відповідний перерахунок за вказаний судом період.
Доводи апелянта про те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій , передбачених Законом України '' Про соціальний захист дітей війни '', здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України , Законом України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом, а ч. 2 статті 73 цього ж Закону встановлює , що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України , апеляційний суд вважає безпідставними , оскільки стаття 113 Закону України '' Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' регламентує, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах , пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом , пенсії визначені законодавством для відповідних категорій громадян , виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду.
Твердження апеляційної скарги відносно того, що мінімальний розмір пенсії за віком , встановлений Законом України '' Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '', застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених відповідно до вказаного Закону , не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом , оскільки надбавка до пенсії дітям війни має нараховуватися , виходячи саме з розміру мінімальної пенсії за віком.
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України '' Про соціальний захист дітей війни '' доплат до пенсії не може бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті надбавки , оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів , яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах законодавства , не може бути поставлена у залежність від наявності бюджетних коштів.
Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції , ухваленої на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 209, 218, 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області відхилити.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22ц-3023/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Головченко М.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( вступна та резолютивна частини )
13 липня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого-судді Шарапової О.Л.
Суддів: Скрипки А.А., Заболотного В.М.
при секретарі Штупун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного Чернігівської області від 28 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання дії протиправною , зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення соціальної допомоги дитині війни та забезпечення її виплати ,-
в с т а н о в и в :
Відповідно до положень статей 209, 218 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини ухвали, відклавши складання повної ухвали на строк п’ять днів з дня закінчення розгляду справи - до 18 липня 2010 року.
Керуючись статтями : 209, 218, 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області відхилити.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :