Справа № 2-197/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

    головуючого судді             Кальчук А.П.

            при секретарі                      Антоновій Н.А.

    та адвоката                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням,  -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він знаходився в шлюбі з ОСОБА_3, від шлюбу у них є троє повнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 На сім'ю з 5-ти чоловік позивач як працівник Черкаського приладобудівного заводу отримав гуртожиток - житло із 2-х кімнат жилою площею 12,0 кв. м. кожна. В кінці 90-х років сім'я розпалась, ОСОБА_3 пішла жити до співмешканця в гуртожиток по АДРЕСА_1, взяла з собою меншу дочку ОСОБА_6, дочка ОСОБА_5 залишилася жити з позивачем, син ОСОБА_4 одружився і пішов з сім'єю жити на квартиру. Так як за житло проводити оплату вимушений був тільки один позивач, інші плату не проводили, двоє дітей були неповнолітніми, то він намагався через суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користуватися житлом - вона більше 6-ти місяців не проживала в квартирі, оплати не проводила, виникли великі борги. Але позивачу пояснили, що позбавити житла ОСОБА_3 він не може через суд, так як 11.06.2002 р. вони з ОСОБА_3 шлюб розірвали і у неї двоє неповнолітніх дітей. Тоді позивач звернувся до суду з позовом про зміну договору найму квартири, просив суд зобов'язати Черкаський приладобудівний завод, КП «Черкаситеплокомуненерго», Черкаські електромережі заключити з ним і з ОСОБА_3 окремі договори на оплату за проживання. Даний позов судом було задоволено, про що винесено відповідне рішення від 30.10.2003 р., виписано виконавчий лист. Але дане рішення із-за халатності державних виконавців виконано не було, житло перейшло із власності приладобудівного заводу у власність Соснівської районної Ради м. Черкаси. В цей же час змінилися обставини - ОСОБА_3 пішла від свого співмешканця, повернулася в гуртожиток (в спірне житло), де стала проживати. Почалися знову сварки. Державні виконавці звернулися до суду за роз'ясненням порядку виконання рішення в зв'язку зі зміною власника. В цей же час у відсутність позивача ОСОБА_3 самовільно вибила вхідні двері в квартиру АДРЕСА_2, викинула його речі, поставила металеві двері, поміняла замки і його до квартири не допускає, перешкоджає користуватися житлом, стала писати скарги в різні інстанції і в результаті добилася відміни рішення суду від 30.10.2003 р.

В даний час позивач не має можливості проживати в своїй квартирі, живе в чужих людей, не може нормально користуватися житлом. В цьому йому перешкоджають відповідачі по справі.

    Позивач просив вселити його в квартиру АДРЕСА_2 і зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити йому перешкод в користуванні житлом.

    ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням. Посилались на те, що ОСОБА_2 прописаний за адресою: АДРЕСА_3, де мешкають всі позивачі за зустрічним позовом. ОСОБА_2 протягом останніх 3-х років і 9-ти місяців мешкає за  іншою адресою.

Вказували, що з жовтня місяця 2003 року, ОСОБА_2, створивши борги за користування помешканням і не бажаючи їх погасити переїхав мешкати до своєї теперішньої дружини, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4. До часу переїзду ОСОБА_2 на нову адресу мешкання, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, за виключенням ОСОБА_4 (який залишався у квартирі і проживав там разом зі своєю співмешканкою) не могли знаходитися у одному помешканні з відповідачем, оскільки ОСОБА_2 привів у квартиру свою майбутню дружину, у якої тепер мешкає і життя під одним дахом з ним стало нестерпним. ОСОБА_3. забрала двох дочок і деякий час жила з ними у побутовій кімнаті на роботі у тролейбусному парку.

    Після того, як ОСОБА_2 вивіз свої речі та перебрався сам на інше місце проживання, їхня сім»я відразу повернулася у квартиру.

    За весь час (з 2003 року до часу подачі позову), ОСОБА_2 не робив жодної спроби вселення до квартири, але намагався в судовому порядку розділити особові рахунки на два (50/50), що робив всупереч усної домовленості, що ОСОБА_3 не стягує з нього аліменти, а він залишає квартиру дружині з дітьми.

ОСОБА_2 не сплачував за квартиру і наробив борги (а коли відімкнули електроенергію, переїхав з новою дружиною до її квартири). Борги після реструктуризації сплатила ОСОБА_3

Вказувала, що свої речі він забрав добровільно і вивіз  до своєї нової дружини.

Перешкод в проживанні в квартирі ОСОБА_2 ніхто не створював, він жодного разу не намагався, починаючи з жовтня 2003 р. вселитися в квартиру.

Просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_3.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Пояснив, що спірна квартира була надана йому як працівнику Черкаського приладобудівного заводу на сім»ю – 5 чоловік. В кінці 90-х років сім»я розпалася з вини відповідачки, яка пішла проживати до свого співмешканця. В 2004 році відповідачка повернулась назад у квартиру і 19.06.2004 року, у період відсутності позивача замінила замки на вхідних дверях, а його речі викинула в коридор. По данному факту він звернувся до Соснівського райвідділу міліції. Ще в той час, коли він проживав в квартирі, виникла заборгованість по оплаті комунальних послуг і тому він звернувся до суду з позовом про зміну договору найму житлового приміщення. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2003р. його позов було задоволено, йому в користування було виділено жилу кімнату площею 12,0 кв.м., а іншу житлову кімнату, площею 12,0 кв.м., було виділено ОСОБА_3, кухню, коридор, ванну, туалет залишено в загальному користуванні. Дане рішення перебувало на виконанні в Черкаському міському відділі ДВС. Вважає, що відповідачка позбавила його можливості проживати у квартирі незаконно, іншого житла в нього немає. Проживає він у своєї знайомої тимчасово, ніяких прав на її житло не має.

    Авдокат ОСОБА_1 в судовому засіданні вважав, що основний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити. Стрерджував, що ОСОБА_2 не пропустив строк позовної давності на звернення до суду, оскільки відразу після того, як відповідачка створила йому перешкоди для доступу в квартиру, 19.06.2004р., він звернувся з заявою в правоохоронні органи, і рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту хоча і було прийнято 27.06.2004р., однак про це ОСОБА_2 стало відомо лише 03.02.2010р., коли він ознайомився з копією постанови. На той час в державній виконавчій службі проводились виконавчі дії по виконанню рішення

Соснівського районного суду м. Черкаси стосовно розподілу спірної квартири між сторонами та усуненню перешкод в користуванні житлом. Виконавче провадження закрито лише в липні 2007 року.

    Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_2 та просила задовольнити зустрічний позов і визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житлом в спірній квартирі з 2004 року. Пояснила, що в 2002 році вона добровільно залишила спірну квартиру разом з двома дочками, син залишився з батьком. Проживала вона приблизно пів року в гуртожитку по АДРЕСА_1. Потім вирішила повернутися додому, у сина був ключ і він її впустив. На той час у квартирі проживав ОСОБА_2 зі своєю співмешканкою в одній кімнаті, а в другій – вона  з дітьми. У співмешканки ОСОБА_10 була окрема квартира, там проживав її син. Позивач добровільно пішов з квартири, забрав свої речі і вони з співмешканкою стали проживати в її квартирі. Спір про розподіл майна не вирішувався. Вхідні двері вона замінила приблизно через рік після того, як позивач пішов. Ключі від квартири він не просив і вселитись не намагався.

    Відповідач ОСОБА_4 основний позов не визнав, підтримав зустрічний позов та пояснив, що був період, коли мама пішла з квартири, а він зі своєю дівчиною проживав в одній кімнаті квартири, а в другій кімнаті проживав батько з жінкою. Між ними часто виникали сварки. За комунальні послуги виникли борги і в квартирі вимкнули світло. Після цього батько вибрався з квартири. В 2005 році вони з матір»ю реструктуризовали борги і після цього їм включили світло. Вважає, що батько сам добровільно пішов з квартири, має місце проживання, квартплату не сплачував, а почав сплачувати в об»єднання співвласників лише в минулому році. Вважає, що батька необхідно визнати таким, що втратив право на користування квартирою.

    Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились, але скерували до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

    Заслухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено, що спірна двохкімнатна квартира АДРЕСА_3, була надана ОСОБА_2 як працівнику Черкаського приладобудівного заводу згідно ордера №49 від 11.01.1990р. на сім'ю із п'яти чоловік: позивач ОСОБА_2, , дружина – ОСОБА_3, син – ОСОБА_4 та дочки – ОСОБА_5, ОСОБА_6

Шлюб між сторонами був розірваний, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, видане 11.06.2002 року Соснівським відділом РАЦС.

Після розірвання шлюбу відповідачка ОСОБА_3 деякий час не проживала в квартирі, а проживала в гуртожитку Черкаського тролейбусного парку по АДРЕСА_1. В 2003 році позивач ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду з позовом про зміну договору найму житлового приміщення, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2003р. був задоволений, було змінено договір найму квартири АДРЕСА_3, виділено в користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 12,0 кв.м. та ОСОБА_3 ізольовану жилу кімнату площею 12,0 кв.м., кухню, коридор, ванну кімнату, туалет залишено в загальному користуванні та зобов»язано ВАТ «Черкаський приладобудівний завод» укласти два окремих договори найму та відкрити два особові рахунки на ім»я ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Дане рішення ніким не оскаржувалось і 13.04.2004 року згідно виконавчого листа суду ОСОБА_2 було видано окремий ордер №139 серії «С». З даним ордером ОСОБА_2 звернувся до Соснівського райвиконкому м. Черкаси, намагаючись приватизувати житло, але на той час будинок, де знаходиться спірна квартира, перейшов із власності Черкаського приладобудівного заводу до власності міста і необхідно було роз'яснити новий порядок виконання рішення. Вирішення цього питання затяглося і ОСОБА_2 вимушений був 23.06.2006 року звернутися в Соснівський районний суд м. Черкаси з адміністративним позовом про зобов'язання Черкаського обласного управління юстиції примусити відділ ДВС Соснівського районного управління юстиції в м. Черкаси виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2003 року про усунення перешкод з боку ОСОБА_3 в користуванні ОСОБА_2 жилою кімнатою площею 12,0 кв.м в квартирі АДРЕСА_3, надати йому можливість користуватися даним житлом, змінити договір найму даної квартири, відкрити окремі рахунки.

Як вбачається з постанови ДІМ Соснівського РВ м. Черкаси лейтенанта міліції Рибалко М.В., 19.06.2004р. було здійснено виїзд працівників міліції за адресою: АДРЕСА_3. Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_2 повернувся додому і виявив, що його колишня дружина ОСОБА_3 самовільно 19.06.2004 року викинула особисті речі ОСОБА_2 з спірної квартири, поміняла вхідні двері на металічні та змінила замки та ключі в дверях, не надавши останніх позивачу, тим самим протиправно позбавивши його права користуватися житлом.

З матеріалів виконавчого провадження по справі про виконання рішення Соснівського районного суду від 30.10.2003 року вбачається, що 05.10.2004р. позивачем ОСОБА_2 була подана заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-3601 від 30.10.2003р. і  08.10.2004р. була винесена постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. В ході проведення виконавчих дій відповідачці ОСОБА_3 направлялись вимоги-попередження державного виконавця про зобов»язання її надати можливість безперешкодного проходу до кімнати площею 12,0 кв.м. в квартирі позивачу ОСОБА_2, проводилися інші виконавчі дії.      

Під час проведення виконавчого провадження ОСОБА_3 в 2007 році звернулася з апеляційною скаргою до Черкаського апеляційного суду на рішення суду від 30.10.2003 року. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07.03.2007р. рішення Соснівського районного суду від 30.10.2003р. та ухвала суду від 10.08.2006р. про зміну способу виконання рішення суду були скасовані, справа направлена на новий розгляд.

Дізнавшись про скасування рішення суду, яким було зафіксовано право позивача на користування спірною квартирою та не маючи змоги фактично користуватись цією квартирою, позивач 21.06.2007р. звернувся до Соснівського районного суду з позовом про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення.

Суд вважає, що позивач не пропустив термін позовної давності для звернення до суду, так як 07.07.2006р. постановою державного виконавця було зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3601 від 30.10.2003р. Соснівського райсуду м. Черкаси. Виконавчі дії по виконанню рішення суду від 30.10.2003р. проводились ще і в 2008 році, про що свідчить постанова державного виконавця Жебет В.В. від 14.07.2008року про прийняття до виконання виконавчого провадження по виконавчому листу №2-3601 від 30.10.2003р. Існування виконавчого провадження в інтересах стягувача ОСОБА_2 свідчить про те, що ОСОБА_2 не втратив інтерес до спірної квартири і намагався законним шляхом підтвердити своє право на користування квартирою.

Та обставина, що ОСОБА_2 не втратив зв'язок зі спірною квартирою підтверджується також квитанціями про сплату квартирної плати за його проживання в квартирі за період більш як за три роки.

    Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суду пояснили, що відповідачка ОСОБА_2 не впускає позивача в їх спільну квартиру. Бачили, що влітку, приблизно 3-4 роки назад позивач знаходився в коридорі біля квартири і показував, що належні йому речі також були  в коридорі. Речі в коридорі, в тому числі, пилосос, одяг приблизно через тиждень позивач забрав. В 2008 році були складені акти про те, що позивач не має можливості зайти в належну йому квартиру, двері йому не відчиняють.

    Як вбачається з паспорта позивача, на сторінці 11 є відмітка про його реєстрацію 11.05.1990р. за адресою: АДРЕСА_3. З реєстрації місця проживання позивач був знятий на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2008р. по справі №2-181/08, відповідно до якого було визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3. В подальшому ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23.10.2008р. вказане рішення Соснівського райсуду від 15.07.2008р. було скасоване, а справа направлена на новий судовий розгляд. Таким чином, посилання відповідачів на те, що на даний час позивач не зареєстрований в квартирі, а квартира приватизована без його участі, не може бути підставою для відмови в задоволенні первинного позову, оскільки позивач був знятий з реєстрації в квартирі на підставі рішення суду, яке на даний час скасоване.

    Посилання відповідачів на те, що позивач має інше постійне місце проживання, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 своїми діями створювала перешкоди для позивача в використанні ним належного йому житлового приміщення, а тому суд вважає, що позивач ОСОБА_2 не втратив право користування житлом і його позов підлягає до задоволення, а зустрічний позов не підлягає до задоволення.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.. 63, 64, 71, 72, 78, 150 ЖК України, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом задовольнити.

    Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_3.

    Зобов»язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_3.

    В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: