Справа № 2- 529/2010 року

                                    Рішення

        Іменем України

05 липня 2010 року  

 Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим  у складі:

            головуючого судді -                                          Єрохіної І.В.

            при секретарі -                               Приходько Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

встановив:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 квітня 2009 року він уклав з відповідачем по справі договір позики, за яким передав відповідачу грошові кошти у розмірі 47786 доларів США, що по курсу складає 377510 гривень, відповідач отримав від нього грошові кошти в вказаному розмірі та взяв на себе зобов’язання повернути їх позивачу до 01.01.2010 року, про що відповідачем була власноручно написана розписка на ім’я позивача. Не зважаючи на вимоги позивача повернути грошові кошти, відповідач відмовився, тим самим не виконав умов договору, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 377510 грн. та  судові витрати.

             У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав вимоги вказаного позову, надав пояснення згідно вищевикладеного, просив стягнути борг за договором позики згідно курсу Нацбанку України на день подачі позову до суду.  

  Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, пояснив, що його довіритель згодний передати позивачу в рахунок погашення боргу майно, яке йому належить. Також в розписці вказано, що позивач має право на відшкодування грошових коштів за рахунок придбаного майна.

              Суд, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як встановлено судом, 02 квітня 2009 року відповідач по справі ОСОБА_2 отримав за договором позики від позивача  грошові кошти в розмірі 47786 доларів США., та зобов’язався до 01 січня 2010 року повернути позивачу вказану суму, що підтверджується копією розписки (а.с.5). Згідно довідки про курс валют (а.с. 34) курс валюти долара США на день звернення позивача до суду складає 792,57 грн. за 100 доларів США, а тому сума боргу складає 378737,5грн.. В судовому засіданні представник позивача наполягав на грошовому стягненні боргу за договором. Представник відповідача наполягав на майновому еквіваленті суми боргу, але пояснив, що його довіритель тільки оформляє документи на передачу в приватну власність земельної ділянки, яку він згоден передати позивачу в рахунок погашення боргу, іншого майна, яке знаходиться у власності відповідача немає.

       Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

              Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1049 ЦК України – позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

            Відповідно до ст.. 11 ЦПК України позивач розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Позивач має право вибирати спосіб виконання зобов’язання.  

      Відповідно до розписки відповідач отримав від позивача саме грошові кошти, які і повинен був повернути в строк до 01.01.2010 року. Але відповідач згідно встановленому строку в розписки та до теперішнього часу не повернув грошові кошти, тобто вимоги договору не виконав.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається        

       Відповідно до ст.526 ЦК України – зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умови договору та вимог цього Кодексу.

      У зв’язку з тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору,    зазначена вище сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

        При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та засновані на Законі, а тому підлягають задоволенню.  

            Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме, 1700 грн. судового збору, та  236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

           На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 525,526, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

        Вирішив

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики  задовольнити.

    Стягнути зі ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2  борг у сумі  378737,5 (триста сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 50 коп., та стягнути  судові витрати по справі: судовій збір в сумі  1700 грн., витрати на ІТЗ – 236 грн., а всього  380 673 (триста вісімдесят тисяч шістсот сімдесят три) грн. 50 коп. .

           Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про його апеляційне оскарження, та подальшою подачею після цього апеляційної скарги протягом 20 днів через суд, що його ухвалив Апеляційної скарги, або у порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

  Суддя                                                                                                  Єрохіна І.В.